Постанова № 31873809, 13.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року Справа № 148603/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Попка Я.С., Яворського І.О.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В»4 №0000102341 і форми «Р»№0000092341, виставлених 20.07.2011 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податковим органом безпідставно проведено перевірку товариства та збільшено останньому грошове зобовязання за платежем податок на додану вартість по господарських операціях з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТОВ «Креата», ТзОВ «Пятий фактор», правочини по яких в судовому порядку не визнанні недійсними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ у Сихівському районі м. Львова, яка просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що підставою для проведення перевірки послужили результати аналізу податкової інформації, що містилась в базі даних ДПС України стосовно зазначених контрагентів.

Окрім цього, позивачем не представлено при перевірці всіх первинних документів, зокрема товарно-транспортних накладних.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» 13.102010 року зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради та 15.10.2010 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у Сихівському районі м. Львова в період з 15.06.2011р. по 21.06.2011р. відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» з питань усунення розбіжностей за даними реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з даними контрагентів за березень 2011 року.

29.06.2011 року за результатами перевірки складено акт №2487/23-408/37363119 за яким встановлено порушення товариством пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, пп.187.1 (а) ст. 187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, що призвело до заниження податкового зобовязання в березні 2011 року з податку на додану вартість в сумі 33991,83 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 20.07.2011 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення форми «Р»№0000092341, яким збільшено позивачу грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 38971 грн., в тому числі 31177 грн. основного платежу та 7794 грн. штрафних (фінансових) санкцій та форми «В4» №0000102341, яким зменшено позивачу розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1155 грн., в тому числі 924 грн. сума завищення від»ємного значення ПДВ та 231 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

За наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, ДПА у Львівській області 12.08.2011 року подану скаргу залишено без розгляду у зв»язку з пропуском строку подання такої, а ДПА України залишило без змін рішення від 12.08.2011 року.

Висновки ДПІ у Сихівському районі м. Львова ґрунтуються на нікчемності укладених правочинів та господарських операцій між ТОВ «Захід Імпорт» та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТОВ «Креата», ТзОВ «Пятий фактор».

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704. Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Захід Імпорт» має в оренді офісні приміщення площею 200 кв.м. за адресою м. Львів вул. Зелена 149.

Актом перевірки №2487/23-408/37363119 встановлено, що ТОВ «Захід Імпорт» відповідно до вантажних митних декларацій отримано у період з 02.03.2011 року по 31.03.2011 року вживаний одяг на загальну суму з ПДВ 6878469,68 грн.

За укладеними договорами купівлі-продажу товарів №2/03 від 03.03.2011року, №4/03 від 03.03.2011року, №21/01 від 21.01.2011року, (продавець) ТОВ «Захід Імпорт» зобов»язався передати у власність покупцям ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТзОВ «Креата», ТОВ «Пятий фактор» в порядку та на умовах визначених договорами вживаний одяг «товар».

На виконання договору 2/03 від 03.03.2011 року ТОВ «Захід Імпорт» передано ТОВ «Креата» згідно видаткової накладної від 04.03.2011 року №РН-0000074 вживаний одяг кат.3 в кількості 6610,713 кг. на загальну суму з ПДВ 71951 грн. При цьому товар від покупця (ТОВ «Креата») згідно довіреності №22 отримав Демин Д.Н., про що складено акт приймання передачі від 04.03.2011 року. Водночас позивачем виписано податкову накладну №5 від 04.03.2011р..

На виконання договору 4/03 від 03.03.2011 року ТОВ «Захід Імпорт» передано ТОВ «Пятий фактор» згідно видаткової накладної від 04.03.2011 року №РН-0000073 вживаний одяг кат.3 в кількості 2940,096 кг. на загальну суму з ПДВ 32000 грн. Товар від покупця (ТОВ«Пятий фактор») згідно довіреності №68 отримав Жигарєв Ю.Ж. про що складено акт приймання передачі від 04.03.2011року. Водночас позивачем виписано податкову накладну №3 від 04.03.2011 року.

На виконання договору 21/01 від 21.01.2011 року ТОВ «Захід Імпорт» передано ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» згідно видаткової накладної від 09.03.2011 року №РН-0000077 вживаний одяг кат.3 в кількості 9187,798 кг. на загальну суму з ПДВ 100000 грн. Товар від покупця (ЗАТ НВП «Укрзахіденерго») згідно довіреності №0000000109 отримав Рогуцький М.Б., про що складено акт приймання передачі від 09.03.2011 року. Водночас позивачем виписано податкову накладну №11 від 09.03.2011 року.

Видані позивачем ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТОВ «Креата», ТОВ «Пятий фактор» податкові накладні внесені позивачем до реєстру виданих податкових накладних за березень місяць 2011 року.

За проданий товар на розрахунковий рахунок позивача від покупців надійшли кошти в обумовлених сумах, що підтверджується виписками по рахунку.

Факт ввезення позивачем товару на територію України та використання його у власній господарській діяльності шляхом продажу та отримання від цього економічної вигоди підтверджений відповідними первинними документами (ВМД, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності представників покупців на отримання товару, акти прийняття-передачі), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

При цьому, за умовами укладених позивачем з контрагентами договорів, позивач не поставляв і не зобовязувався поставляти товар покупцям. Згідно з умовами договорів, покупці товар отримували на складі позивача і всі витрати та процедури по навантаженню, розвантаженню, перевезенню здійснювали самі.

Отже ТОВ «Захід Імпорт» не є ні замовником, ні відправником, ні перевізником, а тому у жодному випадку не може мати товаро - транспортних документів на придбаний у нього товар покупцями, що спростовує доводи відповідача на відсутність первинних документів (товаро - транспортних накладних) на відвантажений товар.

Окрім цього, абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Частина 3 ст. 228 ЦК України та ст. 207 Господарського кодексу України (діючих станом на дані правовідносини) встановлюють, що доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відповідачем в судовому засіданні не представлено доказів на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій податкового органу, то необхідно вказати наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Наказ про проведення виїзної документальна позапланової перевірки №543 від 15.06.2011 року видано з посиланням на п.78.1.1., 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Згідно п.п. 78.1.11, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї обставин, перелік яких наведений у зазначеній статті, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документального підтвердження на обов'язків письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Обидві з наведених підстав передумовою для проведення позапланової перевірки визначають ненадання пояснень та їх документального підтвердження платником протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту податкового органу. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача покликається на те, що податковим органом не було надано письмові запиту товариству та докази їх скерування товариству, на які позивачем не надано пояснення з документальним підтвердженням.

Проте, з цим не можна погодитись, оскільки відповідачем представлено реєстр кореспонденції від 06.05.2011 року, що направлявся ТОВ «Захід Імпорт», яким повідомлено підприємство про необхідність до 17.05.2011 року дати пояснення з питань усунення розбіжності за даними реєстрів отриманих та виданих накладних з даними контрагентів з період березень 2011 року на суму 343278,16 грн.

Окрім наведеного з заявлених вимог позивача є незрозумілим, саме які дії відповідача необхідно визнати протиправними.

Також слід зазначити, що позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно з наказом, підписаним начальником податкового органу, позивач надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку, але мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, тобто наданим йому правом не скористався, визнавши проведення перевірки правомірним.

Зважаючи на це, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, що податковим органом не доведена правомірність проведення перевірки та оформлення її результатів, а тому в цій частині постанову суду слід скасувати та відмовити в задоволенні цих позовних вимог.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним всіх обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті в частині позовних вимог стосовно визнання протиправними дії відповідача. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню у вказаній частині.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова - частково задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року у справі №2а-10497/11 в частині визнання протиправними дій та в цій частині прийняти нову постанову.

Відмовити в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними дій.

В решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Я.С.Попко

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 14.06.2013р.