Рішення № 31872444, 13.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел. 55-17-32 _________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2013 року Справа № 913/1048/13

Провадження №1/913/1048/13

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до фізичної особа-підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 1456 грн. 35 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и:

від позивача - Пальчик М.О., за довіреністю від 14.05.13 № 06-05-86/801;

Сімейко А.І., довіреність від 10.01.13 № 06-05-3/47;

від відповідача - не прибув;

Суть пору: про стягнення з відповідачки 1411 грн. 12 коп. боргу та 45 грн. 23 коп. 3 % річних за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 17.01.02 № 284 на підставі рахунку від 31.10.11 № 284 (за жовтень 2011 року).

Відповідачка відзив на позовну заяву не надала, у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття вдруге у судове засідання відповідачки, яка була належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідачки відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників позивача, суд дійшов до наступного.

Так, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання" .

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Основними обов'язками споживача теплової енергії та теплопостачальної організації є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

При розгляді справи господарським судом встановлено, що 17.01.02 між позивачем - Державним підприємством "Сєвєродонецька ТЕЦ" та відповідачкою - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 284 про постачання теплової енергії в гарячій воді зі змінами за угодою від 24.06.08 № 405, за умовами яких позивач прийняв зобов'язання постачати теплову енергію споживачу у вигляді гарячої води, а відповідачка - оплачувати її у порядку, встановленому розділом 6 договору (у редакції змін від 24.06.08).

Строк дії вказаного договору визначено до 08.01.03, а у відповідності до п. 10.2 він є пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово жодною із сторін.

Оскільки у справі відсутні докази того, що будь-якою із сторін робились заяви згідно п. 10.2 договору, суд вважає, що правовідносини сторін регулюються даним договором, пролонгованим "автоматично" з 08.01.03 на кожний наступний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору по ній є заборгованість, яка утворилась за даними позивача за жовтень 2011 року на суму 1411 грн. 12 коп.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - у відповідності з вимогами ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння зміна зобов'язання, а ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, п. 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за платіжними дорученнями, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць).

Поставку теплової енергії позивачем відповідачці на виконання умов зазначеного договору у жовтні 2011 року на загальну суму 1411 грн. 12 коп. підтверджено матеріалами справи, у тому числі оформленим позивачем рахунком № 284 за спірний період.

За умовами п. 6.6 договору споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Матеріалами справи підтверджено вручення рахунку споживачу 07.11.11 /арк. справи 19/.

Таким чином наданими позивачем доказами підтверджено та господарський суд встановлює факт прострочення сплати відповідачкою та наявності з її боку заборгованості перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 1411 грн. 12 коп. за жовтень 2011 року.

Вимога позивача про стягнення 45 грн. 23 коп. 3% річних /за період з 16.11.11 по 09.12.12/ є обґрунтованою та відповідає чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити 3% річних з простроченої суми.

Таким чином позов підлягає повному задоволенню з віднесенням на судового збору на відповідачку згідно зі ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.), АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк-3 Луганської області, ідент. код 00131050 - 1411 грн. 12 коп. боргу, 45 грн. 23 коп. 3 % річних та 1720 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписане 17.06.13.

Суддя Н.М.Зюбанова