ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10 червня 2013 р.
Справа № 902/576/13
Провадження № 4/902/15/13
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання Д.Нестеров
за участю представників:
позивача : не з"явився;
відповідача : Балтак О.О., згідно довіреності від 30.01.2013 р..
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№ 1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК - ВР Коммерс" (вул. Солом"янська, 11, м. Київ, 03110) до:Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Кредо" (вул. Максимовича, 43 Б, м. Вінниця, 21036) про стягнення 92799,25 грн. залишку безпроцентної цільової позики, згідно договору безпроцентної цільової позики № 0053-08/СЛ від 10.07.2008 р.,-
ВСТАНОВИВ :
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти суми заявленого позову і підстав. Покликається, що в акті звірки від 02.07.2012 р. позивач вказав борг по позиці за договором № 0053-08/СЛ від 10.07.2008 р. в сумі 60521, 25 грн., а позов пред"явив на 92799, 25 грн., без надання обгрунтованого розрахунку.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання судом відхилено, як таке, що не обгрунтоване.
Позивач вимог ухвали суду від 14.05.2013 р. про явку в судове засідання представника не виконав. Копія вказаної ухвали надіслана позивачеві на адресу вказану в позовній заяві та в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою позивачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час і місце судового розгляду справи за його участю.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 1046 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 92799,25 грн. залишку безпроцентної цільової позики, згідно договору безпроцентної цільової позики № 0053-08/СЛ від 10.07.2008 р.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
10.07.2008 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «КРЕДО» було укладено Субліцензійний договір № 0028-08/СЛ.
Відповідно до умов Субліцензійного договору позивач надав дозвіл на використання знаку для товарів та послуг «ТНК», що охороняється свідоцтвом № 19697.
Відповідно до п. 3.1.9. Субліцензійного Договору відповідач зобов'язувався забезпечити (схоронність) якість нафтопродуктів у відповідності до вимог нормативно- правових документів, що діють на території України.
Відповідно до п. 2.2.1. Субліцензійного Договору позивач наділений правом здійснювати контроль за виконанням та дотриманням відповідачем зобов'язань, передбачених Субліцінзійним Договором.
Відповідно до п. 7.2. Субліцензійного Договору у випадку порушення п. 3.1.9., що підтверджується відповідним паспортом якості, виданим експертною організацією та/або п. 1.3.1. цього Договору, відповідач зобов'язаний виплатити на користь позивача наступні санкції: за перше порушення - 5000 грн.; за друге порушення - 25 000 грн.; за третє порушення - позивач має право розірвати Договір достроково.
В ході двох перевірок дотримання відповідачем вимог нормативно-правових документів, що діють на території України та регулюють вимоги, щодо якості нафтопродуктів, позивачем були виявлені факти реалізації відповідачем нафтопродуктів, що не відповідають вимогам ДСТУ (ГОСТ).
В ході першої перевірки, що була проведена 11-13.10.2011 року, на АЗС відповідача, позивачем було виявлено факт реалізації дизельного палива покращеної якості (Євро) марки С вид II та марки Е вид II яке не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 по показнику «Вміст сірки», а також факт реалізації Відповідачем бензину автомобільного А-95 який не відповідає вимогам ДСТУ 4063:2001 по показникам "Масова доля сірки" та «Масова доля бензолу».
Факт порушення відповідачем умов Субліцензійного Договору підтверджується паспортами якості: № 171011/27, № 171011/29, № 181011/15, № 181011/16, № 181011/21 виданими ТОВ «Інспекторат Україна».
08.11.2011 року позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення умов Субліцензійного Договору в сумі 5000,00 грн.
Відповідач вимогу позивача залишив без задоволення.
В ході другої перевірки, що була проведена 15-16.11.2011 року на АЗС відповідача, позивачем було виявлено факт реалізації відповідачем бензину автомобільного А-95 який не відповідає вимогам ДСТУ 4063:2001 по показнику «Масова доля сірки» та «Масова доля бензолу».
Факт порушення Відповідачем умов Субліцензійного Договору підтверджується паспортами якості: № 25/13483ВИН/1111, № 29/13487ВИН/1111, № 31/13489ВИН/1111 виданими ТОВ «Інспекторат Україна».
13.12.2011 року позивач звернувся до відповідача з другою письмовою вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення умов Субліцензійного Договору в сумі 25 000,00 грн. Відповідач залишив її без задоволення.
Пунктом 3.1.13. Субліцензійного Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги позивача сплачує на його користь санкції, що передбачені цим договором, а також компенсувати збитки (шкоду) завдані позивачу.
У червні 2012 року ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до ТОВ Фірма «КРЕДО» про стягнення 30 000,00 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.08.2012 року позовні вимоги ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» задоволені в повному обсязі.
За наслідками перегляду вищезазначеного рішення у апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Фірма «КРЕДО» без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Субліцензійним Договором.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача по Субліцензійному Договору, між відповідачем та позивачем було укладено Договір безпроцентної цільової позики № 0053-08/СЛ від 10.07.2008 року, предметом якого є фінансування належного використання знаку для товарів та послуг «ТНК» по Субліцензійному Договору на АЗС за адресою: Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Леніна, 74.
В п.п.1.1, 1.1.1, 1.1.3, 1.2, 1.2.2, 1.3.1, 1.3.2, 1.4, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.2.1, 3.3, 3.6 договору безпроцентної цінової позики № 0053-08/СЛ від 10.07.2008 р. вказано, що беручи до уваги, укладений між сторонами субліцензійний договір про надання дозволу на використання знака для товарів і послуг № 0028-08/СЛ від 10.07.2008 р. сторони погодили наступне. Позикодавець зацікавлений в належному управліннні Позичальником знаком для товарів і послуг (свідоцтво № 19697), далі - Знак, отриманий у користування на умовах субліцензійного договору. З метою стимулювання абсолютного виконання Позичальником зобов'язань за субліцензійним договором Позикодавець готовий на умовах цього Договору фінансувати Позичальника в порядку надання цільових позик. В порядку та на умовах, установлених цим Договором, Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти у розмірі, передбаченому цим Договором (далі - Позика), виключно за умови належного Переоформлення Позичальником автозаправочних станцій (далі - АЗС), зазначених у п. 1.4. цього Договору, згідно з вимогами Додатка № 3 та Додатку № 3.1. до субліцензійного договору, а Позичальник зобов'язується використовувати таку позику за цільовим призначенням і погасити (повернути) його Позикодавцю, на умовах, передбачених у цьому Договорі. У зв'язку з тим, що між Сторонами налагоджуються тісні взаємовигідні ділові відносини, Позика надається Позичальнику на безпроцентній (безоплатній) підставі. Цільовим призначенням Позики за цим Договором є: забезпечення відповідності АЗС вимогам Додатку № 3 та Додатку № 3.1. до субліцензійного договору, протягом періоду між датою підписання Сторонами Акта введення в експлуатацію і термін погашення позики, вказані в п. 3.1. цього Договору, відповідно до Положення субліцензійний договору; забезпечення якості товарів, на вказаних АЗС, відповідно до вимог субліцензійного договору. Місцезнаходження АЗС (фактична адреса): Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Леніна, 74. Загальна сума Позики за цим Договором складає 242 085 грн. Сума Позики за відповідною АЗС, як зазначено в п. 1.4. цього Договору, надається Позичальнику протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту введення в експлуатацію таких АЗС. Термін погашення (повернення) суми Позики за відповідною АЗС, зазначеної в п. 1.4. цього Договору (далі за текстом іменований «Термін погашення позики»), становить 60 (шістдесят) календарних місяців з дати перерахування Позикодавцем такої суми Позики на поточний рахунок Позичальника. У разі використання Позики відповідно до цільового призначення, вказаного у п. 1.3.1 та п. 1.3.2. цього Договору, сума позики, яка підлягає погашенню (поверненню) Позикодавцю підлягає автоматичному погашенню (зменшенню) щомісячно по кожній АЗС, починаючи з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому АЗС була введена в експлуатацію, як описано в п. 1.2.1. Договору, за такою формулою: M = S / N, де, М - сума в гривнях, на яку погашається (зменшується) поточна сума Позики за відповідною АЗС; S - сума Позики, надана Позичальнику за відповідною АЗС; N - кількість повних календарних місяців між датою введення АЗС в експлуатацію, як описано в п. 1.2.1. Договору та термін погашення позики згідно з п. 3.1. цього Договору. У разі використання суми Позики за відповідною АЗС відповідно з цільовим призначенням, як зазначено в п, 1.3.1. та п. 1.3.2. цього Договору, до моменту настання строку погашення Позики, Позичальник звільняється від зобов'язань за погашення (повернення) такОЇ сумИ Позики, крім випадків, зазначених у цьому Договорі. Позичальник зобов'язується погасити (повернути) Позикодавцю суму займу по відповідній АЗС у випадку недотримання Позичальником цільового призначення Позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору позики.
Сума позики, що підлягає погашенню (поверненню) Позикодавцю, вираховується за відповідною формулою передбаченою п. 3.3. Договору позики, а саме: V = S-t*s/N, де V - сума позики, яка підлягає поверненню Позикодавцю по відповідній АЗС; S - сума позики, яка надана Позичальнику; t - кількість календарних місяців з дати надання позики Позичальнику до моменту невиконання цільового призначення позики; N - кількість календарних місяців між датою надання позики Позичальнику та строком погашення позики відповідно до п. 3.1. Договору позики.
Позичальник має право вимагати дострокового погашення (повернення) суми позики у випадках порушення цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору позики. У випадку реалізації Позикодавцем свого права на дострокове погашення (повернення) суми позики, Позичальник зобов'язаний погасити (повернути) таку суму позики не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати отримання відповідної вимоги Позикодавця.
Позивач, на виконання умов договору, перерахував на користь Відповідача безпроцентну цільову позику в сумі 242 085,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 7344 від 08.10.2008 року.
Відповідно до п. 3.3. Договору позики Позичальник зобов'язується погасити (повернути) Позикодавцю суму займу по відповідній АЗС у випадку недотримання Позичальником цільового призначення Позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору позики.
Паспортом якості ТОВ «Інспекторат Україна» № 29/13487ВИН/1111 від 20.11.2011 року було зафіксовано факт порушення Відповідачем цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.2. Договору позики, а саме незабезпечення якості бензину автомобільного А-95 відповідно до ДСТУ 1063-2001 по показникам «Масова частка сірки», «Масова частка бензолу», «Октанове число по моторному методу» та «Октанове число за дослідницьким методом» на АЗС Відповідача за адресою Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Леніна, 74.
Тобто, датою невиконання цільового призначення позики Відповідачем за Договором позики (АЗС за адресою Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Леніна, 74) є 20.11.2011 року. А відтак, на підставі п. 3.3. Договору позики Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу 92 799,25 грн. (242085-37*242085/60).
13.02.2013 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про повернення залишку безпроцентної цільової позики по Договору безпроцентної цільової позики № 0053- 08/СЛ в сумі 92 799,25 грн.
Відповідач вимогу Позивача про погашення (повернення) залишку безпроцентного цільової позики у зв'язку із порушенням її цільового призначення, залишив без задоволення.
Відповідач не повернув позивачеві залишок безпроцентної цільової позики по Договору безпроцентної цільової позики № 0053- 08/СЛ в сумі 92 799,25 грн.
З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 71 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.І ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності зі ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
За даним договором його сторони домовились про безпроцентність позики за цим договором, але встановили підстави, для дострокового погашення (повернення) суми позики у випадку порушення цільового призначення позики.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Заперечення відповідача судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються детальним розрахунком і письмовими поясненнями поданими позивачем 05.06.2013 р. Відповідач контрозрахунку суду не надав. Акт звірки на суму 50521,25 грн. на 02.07.2012 р. до уваги не береться, оскільки складений і підписаний односторонньо та є похідним документом.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 92799,25 грн. залишку безпроцентної цільової позики, згідно договору безпроцентної цільової позики № 0053-08/СЛ від 10.07.2008 р.
В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 1855, 98 грн., на підставі ст.49 ГПК України, підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись викладеним, ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 35, 43, 49, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити. Судові витрати на судовий збір в сумі 1855, 98 грн. покласти на відповідача.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Кредо", код ЄДРПОУ 13330414 (вул. Максимовича, 43 Б, м. Вінниця, 21036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК - ВР Коммерс", код ЄДРПОУ 33500195 (вул. Солом"янська, 11, м. Київ, 03110) 92799,25 грн. - боргу з неповернутої позики, 1855, 98 грн. - судового збору. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4.Копії даного рішення направити рекомендованою поштою позивачу або вручити його повноважному представнику під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 10.06.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 17.06.2013 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Солом"янська, 11, м. Київ, 03110)
Судове рішення № 31872368, Господарський суд Вінницької області було прийнято 10.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/576/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: