Рішення № 31872218, 12.06.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "12" червня 2013 р. по справі №903/358/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна компанія Будшляхмаш", м. Київ

до Державного підприємства "Волиньторф", с. Прилісне, Маневицький р-н, Волинська обл.

про стягнення 1 685 000,00грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Сердюк С.В., дов. від 13.04.2013р. №б/н

від відповідача: Балай О.В., дов. від 13.05.2013р. №694

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна компанія Будшляхмаш" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Волиньторф" про стягнення 1 767 264,92грн., в т.ч. 1 685 000,00грн. заборгованості на підставі видаткових накладних від 03.10.2012р. №РН-000382, від 05.10.2012р. №РН-000391 та актів приймання-передачі від 03.10.2012р. та від 05.10.2012р., згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 03.09.2012р. №376, 68 554,10грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті за товар за період з 04.12.2012р. по 13.03.2013р., згідно п. 7.4. договору, 13 710,82грн. річних за період з 04.12.2012р. по 13.03.2013р., згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем-Державним підприємством "Волиньторф"-зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 03.09.2012р. №376 по оплаті отриманого товару, а саме, автомобілів самосвалів спеціальних МДКЗ-20-11 на базі КАМАЗ-6520 в кількості 4 штук, згідно видаткових накладних від 03.10.2012р. №РН-000382 на загальну суму 3 370 000,00грн., від 05.10.2012р. №РН-000391 на загальну суму 3 370 000,00грн. та актів приймання-передачі від 03.10.2012р. та від 05.10.2012р., отриманого на підставі довіреностей №359 від 01.10.2012р. та №374 від 04.10.2012р.

Ухвалою суду від 05.04.2013р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд спору на 14.05.2013р. на 10:00год.

В судовому засіданні 14.05.2013р. позивач звернувся до суду з заявою від 14.05.2013р. №б/н про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача ДП "Волиньторф" 1 685 000,00грн. основного боргу, 67 726,30грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті товару за період з 04.12.2012р. по 13.03.2013р., 13 545,00грн. річних за період з 04.12.2012р. по 13.03.2013р.

Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України. Судом розглядалася справа стосовно нової ціни позову - 1 766 271,75 грн.

В судовому засіданні 14.05.2013р., на виконання вимог суду, відповідач подав суду відзив на позовну заяву від 13.05.2013р. №693, в якій вказує, що у 2012 році згідно з державною програмою КПКВК- 1101200 «Державна підтримка будівництва вугле - та торфодобувних підприємств, технічне переоснащення зазначених підприємств, у тому числі через механізми здешевлення та погашення кредитів, а також виконання програми реновації гірничошахтного обладнання» за рахунок бюджетних коштів загального фонду державного бюджету Державне підприємство «Волиньторф» проводило закупівлю вантажних автомобілів.

Зазначає, що відповідачем були проведені відкриті торги на закупівлю автомобілів самоскидів, в яких ТОВ «ПКК Будшляхмаш» був визнаний переможцем.

Згідно договору поставки №376 від 03.09.2012р. укладеного між ТОВ «ПКК Будшляхмаш» та Державним підприємством «Волиньторф» за результатами проведеного тендеру позивачем поставлено на адресу відповідача автомобілі самоскиди спеціальні МДКЗ 20- 11 на базі КАМАЗ -6520 в кількості 4 одиниці на загальну суму 6 740 000,00 грн. згідно таких документів: видаткова накладна № РН-000382 від 3.10.2012р. - 2 одиниці на суму 3370000,00 грн. та видаткова накладна № РН -000391 від 5.10.2012р. - 2 одиниці на суму 3370000,00 грн.

Стверджує, що відповідно до п.4.4 договору №376 від 03.09.2012р. «До затвердження відповідного фінансового плану покупця, фінансові зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах відповідних фінансових асигнувань покупця, тому протягом строку дії договору покупець має право в односторонньому порядку зменшити обсяг закупівлі Товару залежно від реального фінансування видатків».

Бюджетне фінансове зобов'язання на дану закупівлю зареєстроване в УДКСУ Маневицького району відповідно до видаткових накладних та отримання техніки 04.10.2012р. та 08.10.2012р.

Відповідно до п.4.2 договору №376 від 03.09.2012р. будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюватимуться лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Бюджетних коштів, що надійшли на казначейський рахунок ДП "Волиньторф" відповідно до бюджетного фінансування на дану закупівлю позивачу сплачено 5 055 000,00 грн.

Вказує, що в зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду, а саме, на 31.12.2012р. залишилися бюджетні фінансові зобов'язання в сумі 1 685 000,00 грн., тобто кошти для оплати одного автомобіля.

Згідно п.2.14 наказу №309 від 02.03.2012р. Міністерства фінансів України "у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про погашення бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань, які залишилися не погашеними на кінець минулого бюджетного періоду, розпорядники бюджетних коштів здійснюють реєстрацію таких бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань у поточному бюджетному періоді шляхом подання Реєстру та Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів".

Непогашене бюджетне зобов'язання державного підприємства «Волиньторф» перед ТОВ «ПКК Будшляхмаш» в сумі 1 685 000,00 грн. зареєстроване в УДКСУ Маневицького району для отримання бюджетного асигнування та сплати грошових коштів в 2013р., про що позивач повідомлений листом №1413 від 04.12.2012р.

Стверджує, що твердження позивача в позовній заяві про те, що грошові кошти в сумі 1 685 000 грн. знаходяться у господарському обороті державного підприємства «Волиньторф» є хибним, так як дана закупівля проводилась виключно за рахунок бюджетного фінансування та жодного відношення до господарської діяльності відповідача не має.

Пунктом 7.6 договору №376 про закупівлю товарів за державні кошти від 03.09.2012р. передбачено, що "покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору у повному обсязі або частково, якщо постачальник істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору. Про відмову від виконання договору покупець повідомляє постачальника письмово".

Зазначає, що в зв'язку з неповним бюджетним фінансуванням даної закупівлі, що є істотними змінами обставин, Державне підприємство "Волиньторф" 21.01.2013р. повідомило ТОВ "ПКК Будшляхмаш" про часткову відмову від договору, а саме зменшення кількості товару, що закуповується по даному договору на один автомобіль самоскид спеціальний МДКЗ 20-11 на базі КАМАЗ-6520, який він готовий повернути позивачу та зменшення загальної вартості договору до 5 055 000,00 грн.

Нарахування штрафних санкцій та річних з простроченої суми вважає безпідставним, так як порушення умов договору виникло не з вини відповідача і вони повідомили позивача про зменшення кількості товару по даному договору.

Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Долучив до матеріалів справи платіжні доручення від 11.09.2012р. №4 на суму 3 370 000,00грн., від 07.10.2012р. №17 на суму 400 000,00грн., від 22.10.2012р. №21 на суму 231 463,00грн., від 03.11.2012р. №26 на суму 169 187,00грн. та повідомлення ДП "Волиньторф", адресоване генеральному директору ТОВ "ПКК Будшляхмаш" від 21.01.2013р. №152 про часткову відмову від договору.

Водночас, звернувся до суду з клопотанням від 14.05.2013р. про відкладення та продовження терміну розгляду спору для представлення додаткових доказів по справі.

Позивач в судовому засіданні 14.05.2013р. клопотання відповідача про відкладення та продовження терміну розгляду спору не заперечив.

Ухвалою суду від 14.05.2013р. розгляд спору згідно ст. 69 ГПК України продовжено до 20.06.2013р. за клопотанням відповідача та відкладено згідно п.3 ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі. Сторін зобов'язано подати суду: позивача-додаткові письмові пояснення на відзив відповідача, оригінали долучених до позову доказів, статут, розрахунок суми основного боргу, чіткий обґрунтований розрахунок пені, 3% річних з врахуванням того, що саме в 2012р. 366 днів, а не в 2013р., докази отримання відмови від договору; відповідача- додаткові письмові пояснення та докази по справі, підтвердження зареєстрованого бюджетного зобов'язання ДП "Волиньторф" перед ТОВ "ПКК Будшляхмаш" в УДКСУ Маневицького району, надходження бюджетних коштів на закупівлю вантажних автомобілів відповідно з державною програмою КПВТК-1101200 "Державна підтримка будівництва вугле та торфодобувних підприємств, технічне переоснащення зазначених підприємств, у тому числі через механізм здешевлення та погашення кредитів, а також виконання програм реновації гірничошахтного обладнання", докази та пояснення щодо передбачених коштів та отриманих, реєстрацію отриманих автомобілів, програму, матеріали проведення торгів, пояснення та докази фінансового стану наявності коштів.

Представник позивача, в межах повноважень, наданих йому довіреністю від 13.04.2013р. №б/н, двічі звернувся до суду з заявами від 12.06.2013р. про зменшення розміру позовних вимог, в останній просить стягнути лише основний борг в розмірі 1 685 000,00грн.

Водночас, супровідним листом від 11.06.2013р. №01/03-118 (вх. №01-29/6523/13) долучив до матеріалів справи копію рішення господарського суду Житомирської області від 23.04.2013р. по справі №906/424/13.

Відповідач позовні вимоги в розмірі 1 685 000,00грн. визнає, про що свідчить відмітка його повноважного представника на заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог від 12.06.2013р.

Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України. Судом розглядається справа стосовно нової ціни позову - 1 685 000,00грн.

В судовому засіданні 12.06.2013р. представник відповідача, звернувся до суду з клопотанням від 12.06.2013р. про долучення до матеріалів справи копії реєстру бюджетних фінансових зобов'язань на суму 1 685 000грн. в УДКСУ в Маневицькому районі на 1арк., документів, що підтверджують реєстрацію отриманих автомобілів на 4арк., пропозиції конкурсних торгів ТзОВ "ПКК "Будшляхмаш" на 1 арк. та звіту про результати проведення відкритих торгів №3 від 07.09.2012р. на закупівлю автомобілів-самоскидів на 3арк.

Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, -

встановив:

03.09.2012р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна компанія Будшляхмаш" (постачальник) та відповідачем-Державним підприємством "Волиньторф" (замовник) укладено договір №376 про закупівлю за державні кошти, відповідно до якого постачальник передає замовнику, а замовник приймає товар, а саме, автомобіль самосвал спеціальний МДКЗ-20-11 на базі КАМАЗ-6520 у кількості 4-х штук і сплачує їх вартість. (а.с. 8-11)

Згідно п.п. 3.1., 3.2. ціна автомобіля самосвала спеціального МДКЗ-20-11 на базі КАМАЗ-6520 (ТУ У 34.1-01354485-003:2005) становить 1 685 000,00грн. В ціну включені витрати на транспортування товару до замовника. Загальна вартість договору становить 6 740 000,00грн.

У відповідності до п. 5.1. договору поставка товару здійснюється протягом серпня-жовтня 2012року на протязі 45 робочих днів після здійснення попередньої оплати.

Згідно п. 10.1. договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов'язань сторонами.

На виконання умов договору 03.10.2012р. та 05.10.2012р. відповідачу на підставі довіреностей №359 від 01.10.2012р. та №374 від 04.10.2012р. було поставлено товар, а саме: автомобіль самосвал спеціальний МДКЗ-20-11 на базі КАМАЗ-6520 у кількості 4 штук (а.с. 17-18), що стверджується видатковими накладними №РН-000382 від 03.10.2012р. на суму 3 370 000,00грн., №РН-000391 від 05.10.2012р. на суму 3 370 000,00грн. (а.с. 15-16) та актами приймання-передачі товару від 03.10.2012р. та 05.10.2012р. (а.с. 13-14).

Отримання товару відповідачем стверджується відмітками відповідача про отримання на вказаних вище накладних, скріплених печаткою підприємства.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за цим договором проводяться в національній валюті шляхом прямого переводу грошей на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 50%-попередня оплата; 50%-на протязі 30 календарних днів після отримання товару.

Відповідач (замовник) зобов'язання за договором по оплаті товару виконав частково, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, про що свідчать платіжні доручення №26 від 03.11.2012р. на суму 169 187,00грн., №4 від 11.09.2012р. на суму 3 370 000,00грн., №21 від 22.10.2012р. на суму 231 463,00грн., №24 від27.10.2012р. на суму 633 104,00грн., №17 від 07.10.2012р. на суму 400 000,00грн., №19 від 20.10.2012р. на суму 251 246,00грн. з призначеннями платежу "згідно накладних від 03.10.2012р. №РН-000382 та 05.10.2012р. № РН-000391".(а.с. 30-33).

Отже, на виконання умов договору №376 від 03.09.2012р. про закупівлю товарів за державні кошти позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6 740 000,00грн., а відповідач оплатив товар частково в сумі 5 055 000,00 грн., що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У пункті 4.1. договору сторони передбачили, що розрахунки за цим договором проводяться в національній валюті шляхом прямого переводу грошей на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 50%-попередня оплата; 50%-на протязі 30 календарних днів після отримання товару.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 1 685 000,00грн., стверджується договором про закупівлю товарів за державні кошти №376 від 03.09.2012р., видатковими накладними №РН-000382 від 03.10.2012р. на суму 3 370 000,00грн., №РН-000391 від 05.10.2012р. на суму 3 370 000,00грн. та актами приймання-передачі товару від 03.10.2012р. та 05.10.2012р., відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з Державного підприємства "Волиньторф" в силу ст.265 ГК України, ст.193 ГК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Суд зауважує, що затримка бюджетного фінансування, на яку відповідач посилається у своєму відзиві та поясненнях не може бути підставою для неоплати отриманого товару, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція міститься і в постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012р.

Крім того, відповідач заборгованість в розмірі 1 685 000,00грн. визнає, про що свідчить його відмітка на заяві позивача від 12.06.2013р. про зменшення розміру позовних вимог. (а.с. 54)

В силу ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 685 000,00грн. боргу за поставлений згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти №376 від 03.09.2012р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути позивачу суму судового збору в розмірі 1 646,00грн.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору сумі 33 700 грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 617, 629, 655, 712ЦК України, ст. ст. 174, 193, 218, 265 ГК України, ст. 7 ЗУ " Про судовий збір ", ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Волиньторф", Волинська область, Маневицький район, с. Прилісне, код ЄДРПОУ 00426302

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Помислово-комерційна компанія Будшляхмаш", м. Київ, вул.Богомольця, 6, код ЄДРПОУ 30968944

1 685 000,00грн. боргу та 33 700,00грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Помислово-комерційна компанія Будшляхмаш", м. Київ, вул.Богомольця, 6, код ЄДРПОУ 30968944 з державного бюджету 1 646,00грн. зайве сплаченого судового збору.

Повне рішення складено

17.06.2013р.

Суддя Бондарєв С. В.