Рішення № 31870747, 18.06.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 2518/2060/2012

Провадження № 2/743/5/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючогосудді ОСОБА_1,

при секретаряхПрохоренко А.В., Нерус Н.І.,

за участю позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі

Чернігівської області

про витребування недоотриманої пенсії померлого чоловіка, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до УПФУ в Ріпкинському районі, в якому просила стягнути з останнього на її користь 14 506 грн. 57 коп. недоотриманої пенсії чоловіка, посилаючись на те, що її чоловік помер 20 січня 2012 року, до того часу перебував у відповідача на обліку, за життя за судовими рішеннями йому було нараховано 14506 грн. 57 коп., які не були йому виплачені. Відповідач не виплачує їй ці кошти, як дружині померлого чоловіка, що є порушенням ст.. 1227 ЦК України, ст.. 91 Закону України Про пенсійне забезпечення, ст. 52 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

До розгляду справи по суті позивачка, не змінюючи підстав позову, змінила позовні вимоги і остаточно просила витребувати з УПФУ в Ріпкинському районі 14 506 грн. 57 коп. недоотриманої пенсії чоловіка та передати ці кошти їй.

В судовому засіданні позивачка, уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позову, підтримавши письмові заперечення проти позову.

Суть заперечень проти позову зводиться до того, що відповідачем виконано частково постанову судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року (справа № 2518/2-а-9697/11) за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, а саме: в частині перерахунку вказаної доплати в межах суми за один місяць, який становить 165 грн. 41 коп., проте виплата проведена не була, у звязку з припиненням державою фінансування вказаних доплат. Також ними було частково виконано постанову судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року (справа № 2518/2-а-9694/11) за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій відповідача та зобовязання здійснити перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії, а саме: в частині перерахунку вказаної доплати в межах суми за один місяць, який становить 880 грн. 48 коп., проте виплата проведена не була, у звязку з припиненням державою фінансування вказаних доплат. Також ними було частково виконано постанову судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року (справа № 2518/2-а-8036/11) за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, а саме в частині перерахунку та виплати 42157 грн. 35 коп. заборгованості по пенсії за період з 15 грудня 2010 р. по серпень 2011 р., та в частині перерахунку вказаних основної та додаткової пенсії в сумі 13 460 грн. 68 коп.. Проте, з їх вини, останній перерахунок основної та додаткової пенсії, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було проведено, в т.ч. з 22 липня 2011 р. помилково, так як в постанові суду було зазначено про продовження нарахування і виплати позивачеві державної та додаткової пенсій в розмірах, що зазначені вище, до виникнення підстав, з якими законодавчо повязується припинення їх виплат. Вказують, що згідно Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», та постанов Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», від 23 листопада 2011 р. N 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено, що у 2011 р. та 2012 р. норми і положення ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, та виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Всі вказані постанови оскаржені відповідачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду, і вони чинності не набрали.

Додатково представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що з жовтня 2011 р. припинено фінансування за рішеннями суду вказаних виплат, що унеможливить, в разі задоволення позову, виконання вказаного судового рішення. Вказав, що ними не отримані і не опрацьовані судові рішення Київського ААС, за результатами апеляційного перегляду постанов суддей Ріпкинського районного суду Чернігівської області від: 31 жовтня 2011 року (справа № 2518/2-а-9694/11); від 31 жовтня 2011 року (справа № 2518/2-а-9697/11) та від 25 червня 2011 року (справа № 2518/2-а-8036/11).

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи, матеріали пенсійної справи № 117671 на ОСОБА_4, адміністративні справи: № 2518/2-а-9697/11 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни; № 2518/2-а-9694/11 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій відповідача та зобовязання здійснити перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії, № 2518/2-а-8036/11 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 квітня 1964 року.

20 січня 2012 р. ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

З матеріалів пенсійної справи № 117671 на ОСОБА_4 вбачається, що останній перебував з 12.09.1997 р. по 20.01.2012 р. на пенсійному обліку в УПФУ в Ріпкинському районі, був інвалідом ІІ групи (захворювання повязане з впливом аварії на ЧАЕС) і мав статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), за життя отримував:

- пенсію по інвалідності, на підставі ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

- додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- доплату до пенсії, на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Не погоджуючись з розмірами вказаних пенсійних виплат, ОСОБА_4 в 2011 р. звертався до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовами до УПФУ в Ріпкинському районі з адміністративними позовами про захист його пенсійних прав.

З адміністративної справи № 2518/2-а-9697/11 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни вбачається, що:

- постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року, яка була приведена до негайного виконання в повному обсязі, було: визнано неправомірним дії УПФУ в Ріпкинському районі щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_4, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобовязано УПФУ в Ріпкинському районі перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_4 з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" з 24.11.2010 року, за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період;

- постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 р. постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року була змінена, з викладенням абз. 5 резолютивної частини постанови наступним чином: «Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.», а в решті вказана постанова була залишена без зміни.

З матеріалів пенсійної справи № 117671 на ОСОБА_4 вбачається, що:

- 3 листопада 2011 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист № 2518/2-а-9697/11;

- постановою начальника ВДВС Ріпкинського РУЮ ОСОБА_5 від 4 листопада 2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2518/2-а-9697/11, виданого 3 листопада 2011 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області;

- 9 листопада 2011 р. вказані копія постанови та копія виконавчого листа були отримані УПФУ в Ріпкинському районі;

- на виконання даного виконавчого листа УПФУ в Ріпкинському районі ОСОБА_4 були нараховані грошові кошти в сумі 165 грн. 41 коп., не в повному обсязі, а в межах суми стягнення за один місяць, що визнається відповідачем.

Отже, суд робить однозначний висновок, що за життя ОСОБА_4 в листопаді 2011 р. УПФУ в Ріпкинському районі, на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року (справа № 2518/2-а-9697/11), яка залишилась в силі після апеляційного перегляду в основній частині, було нараховано щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в сумі 165 грн. 41 коп. в межах суми стягнення за один місяць.

З адміністративної справи № 2518/2-а-9694/11 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій відповідача та зобовязання здійснити перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії вбачається, що:

- постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року, яка була приведена до негайного виконання в повному обсязі, було: визнано неправомірним дії УПФУ в Ріпкинському районі щодо непроведення перерахунку та виплати доплати до пенсії ОСОБА_4 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 23.09.2010 року та зобовязано УПФУ в Ріпкинському районі з 23.09.2010 року перерахувати та виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", за виключенням виплачених сум за вказаний період;

- ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року була залишена без зміни.

З матеріалів пенсійної справи № 117671 на ОСОБА_4 вбачається, що:

- 3 листопада 2011 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист № 2518/2-а-9694/11;

- постановою начальника ВДВС Ріпкинського РУЮ ОСОБА_5 від 4 листопада 2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2518/2-а-9694/11, виданого 3 листопада 2011 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області;

- 9 листопада 2011 р. вказані копія постанови та копія виконавчого листа були отримані УПФУ в Ріпкинському районі;

- на виконання даного виконавчого листа УПФУ в Ріпкинському районі ОСОБА_4 були нараховані грошові кошти в сумі 880 грн. 48 коп.. При цьому перерахунок було зроблено в межах суми стягнення за один місяць.

Отже, суд робить однозначний висновок, що за життя ОСОБА_4 в листопаді 2011 р. УПФУ в Ріпкинському районі, на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року (справа № 2518/2-а-9694/11), яка залишилась в силі після апеляційного перегляду, була нарахована доплата до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 880 грн. 48 коп. в межах суми стягнення за один місяць.

З адміністративної справи № 2518/2-а-8036/11 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії вбачається, що:

- постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року, було: визнано відмову управління УПФУ в Ріпкинському районі позивачеві особу якого віднесено до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2 групи, захворювання повязане з впливом аварії на ЧАЕС, у здійсненні перерахунків державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірах встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірною; зобовязано УПФУ в Ріпкинському районі здійснити з 15 грудня 2010 року ОСОБА_4 перерахунок державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком щомісяця, встановленому ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, розмір якої дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що визначається Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік; зобовязано УПФУ в Ріпкинському районі здійснити з 15 грудня 2010 року ОСОБА_4 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, встановленому ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, розмір якої дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що визначається Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік. Одночасно вказаною постановою УПФУ в Ріпкинському районі, в порядку ст. 256 КАС України, було зобовязано негайно виплатити ОСОБА_4 виниклу за період з 15 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року включно, внаслідок перерахунків заборгованість, з врахуванням раніше виплачених за цей період цільовим призначенням коштів, та продовжувати нарахування і виплату позивачеві державної та додаткової пенсій в розмірах, що зазначені вище, до виникнення підстав, з якими законодавчо повязується припинення їх виплат;

- ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року було розяснено постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року наступним чином: постанова набрала законної сили, отже підлягає виконанню постійно до втрати чинності Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або до виявлення ОСОБА_4 відповідної ініціативи; подальше виконання постанови суду, яка набрала законної сили повинно відбуватися в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", отже стягувачу належить проявити ініціативу, отримати в суді виконавчий лист та звернути його у примусове виконання через Державну виконавчу службу. Вказана ухвала про розяснення судового рішення не була оскаржена в апеляційному порядку;

- ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року була залишена без зміни та не обмежено вказані виплати кінцевим терміном.

З матеріалів пенсійної справи № 117671 на ОСОБА_4 вбачається, що:

- 29.06.2011 р. ОСОБА_4 предявив до виконання в УПФУ в Ріпкинському районі постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року (справа № 2518/2-а-8036/11) та в той же день вона прийнята до виконання, про що на копії постанови мається відповідна резолюція (а.п. 91);

- на виконання даної постанови суду, за розпорядженням УПФУ в Ріпкинському районі № 117671 від 10.08.2011 р., відповідно до протоколів індивідуального перерахунку від 19.07.2011 р. та від 10.08.2011 р. було нараховано та фактично виплачено з 15.12.2010 р. грошові кошти в сумі 35635 грн. 55 коп. та 6521 грн. 80 коп. відповідно, а всього 42157 грн. 35 коп.;

- 23 серпня 2011 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист № 2518/2-а-8036/11;

- постановою начальника ВДВС Ріпкинського РУЮ ОСОБА_5 від 29 серпня 2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2518/2-а-8036/11, виданого 23 серпня 2011 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області;

- 6 вересня 2011 р. вказані постанова та копія виконавчого листа були отримані УПФУ в Ріпкинському районі;

- на виконання даного виконавчого листа УПФУ в Ріпкинському районі відповідно до протоколу індивідуального перерахунку від 09.09.2011 р. ОСОБА_4 були нараховані грошові кошти в сумі 13460 грн. 68 коп..

Отже, суд робить однозначний висновок, що за життя ОСОБА_4, УПФУ в Ріпкинському районі, на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року (справа № 2518/2-а-8036/11), яка залишилась в силі після апеляційного перегляду та була розяснена на підставі ухвали Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року, були нараховані державна пенсія відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткова пенсія відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 13460 грн. 68 коп., в повному обсязі.

Статтею 52 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

ОСОБА_6 є спеціальним і відповідно до ст. 5 регулює відносини між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Правовідносини, які виникли між сторонами та є предметом розгляду в даній справі, регулюються нормами закону щодо спадкування.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім?ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення наведеної норми закону не суперечить ст. 52 Закону України, а доповнює цей ОСОБА_6 та передбачає включення недоотриманої пенсіонером за життя пенсії до складу спадщини в разі відсутності підстав для виплати її в порядку, передбаченому спеціальним законом.

Заперечення відповідача щодо необхідності провести перерахування вказаних сум, з урахуванням результатів апеляційного перегляду, судові рішення апеляційної інстанції по яких вони не отримували, на думку суду є помилковими, так як вказані норми не передбачають можливості проведення перерахунку пенсійних виплат, які приведені до негайного виконання, після результатів апеляційного перегляду та смерті позивача по справам, і ними регламентовано порядок передачі членам сім?ї померлого сум пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Крім того, за змістом ст.. 256 КАС України, під негайним виконанням судового рішення розуміється спеціальний порядок виконання судових рішень, суть якого полягає у примусовому його виконанні не з часу набуття ним законної сили, а негайно з моменту прийняття чи оголошення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 8 травня 2012 р. ОСОБА_2 зверталась до УПФУ в Ріпкинському районі зі зверненням щодо виплати суми пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_4.

Листом від 21 травня 2012 р. УПФУ в Ріпкинському районі була дана відповідь ОСОБА_2 на її звернення, яким її було повідомлено, що УПФУ в Ріпкинському районі, за життя, ОСОБА_4, за судовими рішеннями (від 25 червня 2011 року /справа № 2518/2-а-8036/11/, від 31 жовтня 2011 року /справа № 2518/2-а-9694/11/, від 31 жовтня 2011 року /справа № 2518/2-а-9697/11/) було нараховано кошти в сумі 14506 грн. 57 коп., які не були йому виплачені.

Таким чином, суд вважає, що в силу ст. 52 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, ст.. 1227 ЦК України, ОСОБА_2 має законне право на отримання суми пенсії в розмірі 14506 грн. 57 коп. (880 грн. 48 коп. + 165 грн. 41 коп. + 13460 грн. 68 коп. = 14506 грн. 57 коп.), яка за життя була ОСОБА_4 нарахована за виконавчими листами, тобто належала останньому, але не була ним отримана за життя, з незалежних від нього причин (припинення фінансування пенсійних виплат за судовими рішеннями).

Суд вважає помилковим твердження УПФУ в Ріпкинському районі про відсутність у позивачки права на отримання пенсії в сумі 13460 грн. 68 коп., з посиланням на те, що у постанові Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року (справа № 2518/2-а-8036/11) було прямо зазначено про продовження нарахування і виплати позивачеві державної та додаткової пенсій в розмірах що зазначені вище, до виникнення підстав з якими законодавчо повязується припинення їх виплат, якими на їх думку є ОСОБА_6 України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якими установлено, що у 2011 р. норми і положення ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, виходячи з наступного.

Так як вже зазначалось, що ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року було розяснено постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року в справі № 2518/2-а-8036/11 таким чином, що постанова підлягає виконанню постійно до втрати чинності Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За загальним правилом, відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ст. 14 КАС України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, постанова суду, що набрала законної сили є обовязковою для виконання.

У справах «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдінг проти України», «Рябих проти Росії», «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів, та що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обовязкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За таких обставин, з урахуванням вказаних норм та практики Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції не має права ставити під сумнів постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року (справа № 2518/2-а-8036/11), яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2013 р. та розяснена ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року. З цих причин відхиляються заперечення відповідача.

Крім того, в справі «Воловік проти України», Європейський Суд з прав людини вказав, що поняття "власність", яке передбачене першою частиною статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, певні інші права та інтереси, які становлять майно (наприклад заборгованість), можуть також розглядатись як "право на власність" та відповідно як "власність" для цілей цієї статті. Там, де майновий інтерес за своєю природою є вимогою, він може розглядатися як "майно" тільки тоді, коли він має достатню підставу у національному законодавстві або у разі встановлення такого інтересу остаточним судовим рішенням, яке може бути виконано.

Заперечення УПФУ в Ріпкинському районі стосовно правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для виконання вказаних постанов суду, судом відхиляються, так як в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шмалько проти України зазначено, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_2 в повному обсязі та захистити права позивачки у спосіб, передбачений законом шляхом витребування з управління УПФУ в Ріпкинському районі суми пенсії в розмірі 14506 грн. 57 коп., передавши її ОСОБА_2.

Пенсійний фонд України та його органи в силу п. 18, ч. 1 ст.. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 1227 ЦК України, ст.. 52 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про витребування недоотриманої пенсії померлого чоловіка задовольнити.

Витребувати з Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області (вул..Попудренка, 8, смт.Ріпки Чернігівської області, Код ЄДРПОУ 14249938) суму пенсії в розмірі 14506 грн. 57 коп. (чотирнадцять тисяч пятсот шість гривень пятдесят сім копійок) та передати ОСОБА_2 (вул..Пирогова, 9, смт.Ріпки Чернігівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму пенсії в розмірі 14506 грн. 57 коп. (чотирнадцять тисяч пятсот шість гривень пятдесят сім копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.Б.Сташків