Рішення № 31870253, 18.06.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.06.2013

2/227/793/2013 (227/1670/13-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Черкасовій О.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Косенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю „Шахта„ Білозерська" про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він багато років працював на ТДВ «Шахта «Білозерська», був звільнений за станом здоров'я 31 липня 2012 року.

21 грудня 2012 року було складено акт № 23 за формою П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, із якого вбачається, що йому був встановлений діагноз: хронічний бронхіт пилової етіології, хронічна двостороння сенсоневнальна туговухість з помірним ступенем зниження слуху - захворювання професійні.

Довідкою МСЕК від 15 січня 2013 року йому була встановлена III група інвалідності з втратою професійної працездатності 50%, внаслідок професійних захворювань, вперше.

Позивач вважає, що має право передбачене Конституцією України, статтями 6, 13, 21 Закону України "Про охорону праці" - на належні, безпечні і здорові умови праці, ст.237-1 КЗпП України, на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичних, моральних стражданнях внаслідок професійного захворювання. Позивач зазначає, що порушені його особисті немайнові права, як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з професійним захворюванням цілком порушена нормальна його життєдіяльність. Внаслідок отриманої хвороби він втратив здоров'я, постійно відчуває біль у грудях, напади задухи та кашлю, погано чує. Довгий час перебував на лікуванні в різних лікувальних закладах, та потребує постійного лікування наслідків хвороби, що призвело до втрати нормальних життєвих умов і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 50000 грн.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав вимоги заявлені у позові, надав уточнення до позовної заяви, просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду.

Представник відповідача ТДВ шахта "Білозерська" Косенко С.В., що діє на підставі довіреності, позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22 листопада 1995 р., яким затверджено "Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності", згідно якого обов'язок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК відносно позивача була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 50 %, але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ТДВ шахта «Білозерська»: ОСОБА_1 працював на даному підприємстві з 17 травня 1978 року по 31 жовтня 1979 року та з 06 травня 2005 року по 31 липня 2012 року, підземно з повним робочим днем в шахті, був звільнений згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я (а.с.12-15).

За час роботи на ТДВ шахта «Білозерська» ОСОБА_1 захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 № 23 від 21 грудня 2012 року: хронічний бронхіт, пилової етіології. Ускладнення: легенева недостатність першого ступеня. Хронічна двостороння сенсоневнальна туговухість з помірним ступенем зниження слуху - захворювання професійні (а.с.2-3).

Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 128858 від 15 січня 2013 року, ОСОБА_1 встановлено за сукупністю 50 %: 30% хр.бронхіт, 20% хр.кохлеоневрит втрати професійної працездатності (а.с.4).

ОСОБА_1 неодноразово проходив стаціонарне лікування у різних медичних закладах з приводу професійного захворювання, що підтверджено наданими позивачем доказами.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання, в якому встановлений факт роботи позивача у шкідливих підземних умовах на ТДВ Шахта «Білозерська», а також вина підприємства у шкоді, що була спричинена здоров'ю робітника. З акту розслідування хронічного професійного захворювання вбачається, що професійне захворювання виникло внаслідок: недосконалість технології знепилюючих заходів, неефективність заходів боротьби з пилом, недотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбаченого проектом комплексного знепилювання шахти та окремих ділянок. Не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання. Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача.

Пошкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманим захворюванням ОСОБА_1 дійсно вимушений змінити звичайний образ життя - потребує постійного медичного лікування наслідків профзахворювання.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25 травня 2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до ТДВ «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 173, 233, 234, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська", ЄДРПОУ 36028628, юридична адреса: 85013 Донецька область, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, р/р 2600630212281 в ТВБВ № 10004/01 філія ДОУ ВАТ "Ощадбанк" МФО 394523, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий 28 грудня 2001 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікацій код НОМЕР_2, моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська" на користь держави судові витрати: суму судового збору в розмірі 114,70 гривень (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Повний текст рішення складено 18 червня 2013 року власноручно в єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй

17.06.2013