Постанова № 31868350, 12.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2013 р. №820/3575/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.,

представників : позивача - Швець Р.П., відповідача - Сосонного В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехком", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192204 від 22.04.2013 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податку та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, які містяться в матеріалах справи.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, про що складено акт № 1406/2204/24336012 від 08.04.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013р. № 0000192204, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 354493,50 грн., з яких за основним платежем 236329,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 118,164,50 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 1406/2204/24336012 від 08.04.2013 року висновки відповідача про порушення позивачем ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 236329 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на висновках документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Діалог Транс», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012р. здійсненою Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, за результатами якої встановлено, що за період липень 2012 року по ТОВ "Діалог Транс", наявні ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій, не підтверджено здійснення господарських операції із покупцями та постачальниками за липень 2012 р. їх вид, обсяг, якість та розрахунки, про що складено акт №9/22.1/37998179 від 03.01.2013р.

Таким чином, в результаті дослідження ланцюгу постачання, щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог Транс", відповідач прийшов до висновку про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 236329 грн. в липні 2012 року на порушення ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог Транс" (як постачальником) було укладено договір поставки товарів № 1064 від 01.06.2012 року. Згідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар: електрообладнання та інвентар. Доставка товару здійснюється за рахунок покупця, тобто ТОВ «Оргтехком». (п 2.1 договору) Загальна вартість товару по договору складає 1600000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 266666,67 грн.

На виконання умов договору було поставлено товар на загальну суму 1417971,98 грн., в тому числі ПДВ - 236328,66 грн., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними № 207 від 02.07.12р., № 308 від 03.07.12р., № 310 від 03.07.12р., № 703 від 07.07.12р., № 902 від 09.07.12р., № 1107 від 11.07.12р., № 1108 від 11.07.12р., № 1605 від 16.07.12р., № 1709 від 17.07.12р., № 1712 від 17.07.12р., № 1804 від 18.07.12р., № 1902 від 19.07.12р., № 2001 від 20.07.12р., № 2308 від 23.07.12р., № 2407 від 24.07.12р., № 2608 від 26.07.12р., № 2706 від 27.07.12р., № 3102 від 31.07.12р., № 3103 від 31.07.12р. (а.с. 80-117 т.1)

Отриманий товар був оприбуткований на складі згідно прибуткових актів, факт транспортування товару підтверджується товарно - транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи. (а.с. 118 - 148 т.1)

Розрахунок за вказаним договором проводився у безготівковій формі на загальну суму 1422971,99 грн., що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 168-198 т.2)

Отримання товару здійснювала уповноважена на те особа - Сердюк І.В. за довіреностями, що були зареєстровані в журналі довіреностей на отримання ТМЦ, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 149-153 т.1)

З наданої до суду податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог Транс" у липні 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що податковий кредит було сформовано в липні 2012 року та відображено в декларації з ПДВ за липень 2012 року, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, оскільки в акті перевірки була допущена технічна помилка.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, видаткових накладних та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними. З матеріалів справи вбачається, що транспортування товару здійснювалось транспортом ГАЗ 33021 державний номерний знак 350-43 ХА, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" (а.с. 77 т. 1).

Судом встановлено, що при здійсненні поставки за договором № 1064 від 01.06.2012 року товар поставлявся на склад позивача, що розташований за адресою м. Харків, вул. Матросова, 9. Наявність складського приміщення у позивача за вказаною адресою підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с. 75-76 т. 1).

Посилання відповідача на відсутність подорожніх листів при транспортуванні товару, суд не приймає до уваги, оскільки наказом №02-ОД по Товариству з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на підприємстві від 03.01.2012 року передбачено, що при транспортуванні товарно-матеріальних цінностей власним транспортирним засобом оформлять товарно-транспортними накладними (п. 10 наказу). Факт використання транспортного засобу в господарській діяльності підтверджується видатковими накладними на придбання палива, актами на його списання та штатним розкладом, щодо наявності посади водія на підприємстві.

Судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентом позивача та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названим договором поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором поставки товару, видатковими, податковими та товарно -транспортними накладними, прибутковими актами та банківськими виписками, щодо проведених розрахунків.

Судом встановлено, що придбання позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог Транс", здійснювалось саме в межах господарської діяльності. Згідно довідки АА№596216 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" є: неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; вантажний автомобільний транспорт. В подальшому вказаний товар було реалізовано, що підтверджено первинними документами ( а.с. 155-249 т. 1; 1-139 т. 2)

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до пп.198.3 , 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192204 від 22.04.2013р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000192204 від 22.04.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" (юридична адреса: 61057, м. Харків вул. Сумська б. 1, код 24336012) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 червня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.