Постанова № 31868135, 05.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1Вн. №27/130

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2013 року № 826/6108/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанови від 08.04.2013 Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А. від 08.04.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа); зобов'язання відповідача відкрити провадження по виконанню виконавчого напису від 15.03.2013 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про звернення стягнення не нерухоме майно.

В судовому засіданні 23.05.13 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явився представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи; судом заслухано пояснення представника позивача; необхідності заслуховувати пояснення свідка чи експерта немає.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.13 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу видано виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - домоволодіння загальною площею 365, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221487004:03:004:0059, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в погашення заборгованості за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області 20.03.08 р. за реєстровим №623, передане в іпотеку Відкритому акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" (яке внаслідок зміни назви перетворено на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"), в загальному розмірі 610541, 45 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 24.12.12 р. 4880057, 81 грн. та 3584504, 09 грн.

02.04.13 р. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з заявою про примусове виконання судового рішення.

Постановою від 08.04.13 р. ВП №37490551 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавчому написі зазначено кілька боржників, що унеможливлює виконання даного виконавчого документа згідно ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанову отримано нарочно в приміщенні органу стягнення представником позивача (стягувача) 12.04.13 р., і 22.04.13 р. в межах передбаченого ст. 181 КАС України строку звернення до суду, позивачем подано відповідний позов (згідно штемпеля на конверті).

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - вважає вказану постанову незаконною та просить її скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що згідно п. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" мова йде про виконавчі документи, які видані на підставі судових рішень, тоді як в даному випадку на виконання передано виконавчий напис нотаріуса, який судовим рішенням не є.

Предметом стягнення за виконавчим написом є один об'єкт нерухомого майна, який належить на праві спільної власності двом особам, і виконавчий напис про звернення стягнення на це майно може бути тільки один.

Відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - пояснень на позов не надав; представника до судового засідання не скерував.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Формулювання ч. 2 ст. 18 Закону буквально стосується рішень (судових рішень), на виконання яких видається виконавчий документ, проте, множинність стягувачів і боржників можлива і при виконанні такого виконавчого документу як виконавчий напис нотаріуса, тому застосування вказаного положення Закону до виконавчого напису нотаріуса не суперечить чинному законодавству.

Згідно змісту гл. 14 Закону України "Про нотаріат" видача виконавчих написів нотаріусом за кількістю боржників (у випадку їх множинності) не виключається.

В даному випадку у виконавчому документі - виконавчому написі нотаріуса - зазначено два боржники - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є власниками одного об'єкта іпотеки - домоволодіння загальною площею 365, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221487004:03:004:0059.

Ознайомившись зі змістом договору іпотеки від 20.03.08 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно змісту договору боржником за основним зобов'язанням - кредитним договором від 12.12.06 р. №014/0001/81/2089 - є ОСОБА_4 одноособово, тоді як в забезпечення його зобов'язання в іпотеку передано майно, що перебуває у спільній власності двох осіб - ОСОБА_4 (боржника) і ОСОБА_5.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Таким чином, ОСОБА_4 є іпотекодавцем як боржник за основним зобов'язанням, тоді як ОСОБА_5 є іпотекодавцем як майновий поручитель та співвласник переданого в іпотеку майна, оскільки вона не є боржником за основним зобов'язанням.

Відповідно, статус обох іпотекодавців є різним як і підстави їх відповідальності за невиконання боржником основного зобов'язання, хоча предмет іпотеки в даному випадку один.

Вказане також дає підстави для висновку про необхідність видачі окремих виконавчих написів щодо кожного з боржників.

За таких обставин, з врахуванням положень ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" суд вважає обґрунтованим висновок державного виконавця про необхідність визначення у виконавчому документі одного боржника, в у випадку наявності двох боржників - видачі двох виконавчих документів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі - наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

З врахуванням вищевикладеного суд не знаходить підстав для висновку про порушення державним виконавцем вимог Закону під час винесення оскаржуваної постанови.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 05.06.13 р.