Постанова № 31868023, 17.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2013 року Справа № 812/5015/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ірметової О.В.,

за участю секретаря: Семціві О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Кремінського району в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Кремінському районні Луганської області до Комунального підприємства "Бараниківське сільське комунальне господарство" про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 7 798, 67 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Кремінського району в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Кремінському районні Луганської області до Комунального підприємства "Бараниківське сільське комунальне господарство" про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 7 798, 67 грн., в якому посилався на те, що відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Кремінському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за період з 01.04.2013 по 30.04.2013 утворилась заборгованість по внесках у розмірі 7 798,67 грн. Враховуючи те, що сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не сплачена, прокурор просив стягнути з Комунального підприємства "Бараниківське сільське комунальне господарство" на користь Управління пенсійного фонду України в Кремінському районні Луганської області 7 798,67 грн.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні позову.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надав.

Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

У ч.2 ст.6 вказаного Закону зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. внесок,

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 11 статті 9 Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

Частиною 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство "Бараниківське сільське комунальне господарство" має статус юридичної особи, зареєстроване Кремінською районною державною адміністрацією Луганської області 31.05.2005, ін. н.33264211, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Кремінському районні Луганської області (а. с. 5, 6).

Судом встановлено, що відповідно до картки особового рахунку відповідачем підлягає перерахуванню до УПФУ в Кремінському районні Луганської області за період з 01.04.2013 по 27.05.2013 єдиний внесок в сумі 7 798,67 грн. (а. с. 11-12).

Відповідно до звіту за березень 2013 року відповідачем підлягає перерахуванню до УПФУ в Кремінському районні Луганської області єдиний внесок в сумі 7 798,67 грн. (а. с. 8-9).

Управлінням Пенсійного фонду України в Кремінському районні Луганської області відповідачу було направлено вимогу №Ю-10/26У від 08.05.2013 року про сплату заборгованості в сумі 7 798,67 грн.(а. с. 13).

Зазначена вимога отримана Комунальним підприємством "Бараниківське сільське комунальне господарство" 13.05.2013, що підтверджується особистим підписом про отримання вимоги на поштовому повідомлені (а. с. 13), відповідачем у встановлені законодавством строки не оскаржена, сума заборгованості ним до УПФУ не перерахована.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені Законом строки відповідач в добровільному порядку не сплатив, не оскаржив її та не узгодив суму недоїмки з органами Пенсійного фонду, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Кремінського району в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Кремінському районні Луганської області до Комунального підприємства "Бараниківське сільське комунальне господарство" про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 7 798, 67 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Бараниківське сільське комунальне господарство" (юридична адреса: кв. Гагаріна, 37, 4, с. Бараниківка, Кремінський район, Луганська область, 92922) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районні Луганської області (р/р 25602301266, р/р 25600301744 ЛОУ ВАТ «Державний ощадбанк», МФО 304665, код 21792519) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7 798, 67 грн. (сім тисяч сімсот дев'яносто вісім гривні 67 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.В. Ірметова