Постанова № 31867949, 06.06.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року Справа № 811/1369/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Проф Буд Тех»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Приватне підприємство «Проф Буд Тех» звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000622250 від 10 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 335 900,00 грн., за основним платежем та 166 938,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000612250 від 10 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 362 655,00 грн. за основним платежем та 62 028,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, встановлено відсутність факту отримання товарів та послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.62 Т.3).

В судовому засіданні представником позивача надано письмове клопотання про подальший розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, яке судом задоволене (а.с.129-131 Т.3).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши на попередніх судових засіданнях пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 18 по 22 березня 2013 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Проф Буд Тех» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Іта Баніо» за грудень 2011 року, з ПП «Спецагротех-Груп» за серпень-жовтень 2011 року, з ТОВ «Весна» за квітень-липень 2012 року, з ТОВ «Компанія Тегра» за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт №000041/11-23-22-5/34813457 від 29.03.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем:

- п.138.2, п.138.4 ст138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 31.07.2012 р. встановлено його заниження всього на 362 655,00 грн. в т.ч. за 2011 рік у сумі 114 542,00 грн., за 3 квартали 2012 року у сумі 248 113,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, ст.201, п.1 підрозділу 2 розділу ХХ «перехідні положення» Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 335 900,00 грн. в т.ч. за травень 2011 р. в сумі 2 019,00 грн., за серпень 2011 р. в сумі 44 833,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 21 773,00 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 13 667,00 грн., за грудень 2011 р. у сумі 17 310,00 грн., за січень 2012 р. у сумі 4 833,00 грн., за квітень 2012 р. у сумі 7 049,00 грн., за травень 2012 р. в сумі 100 167,00 грн., за червень 2012 р. в сумі 71 167,00 грн., за липень 2012 р. в сумі 53 083,00 грн. (а.с.9-22 Т.1).

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.23-24 Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями винесено податковим органом, у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих витрат в загальній сумі 1 679 496,00 грн. та податкового кредиту в загальній сумі 335 900,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Іта-Баніо», ПП «Спецагротех-Груп», ТОВ «Весна» та ТОВ «Компанія Тегра», які, на думку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, не носять реального характеру.

В ході судового розгляду встановлено, що 31.05.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Компанія-Тегра» (постачальник) укладено договір поставки №31/05-11 відповідно до змісту якого постачальник зобов'язується передати товар покупцю у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (а.с.143 Т.2).

Судом встановлено, що позивачем в травні 2011 року придбано у ТОВ «Компанія-Тегра» вікна металопластикові, піну монтажну, шпаклівку, ґрунтовку, які оприбутковано відповідно до податкової та видаткової накладної (а.с.145-146, 157 Т.2). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується випискою банку (а.с.68 Т.3). За даною господарською операцією витрати в сумі 10 093,25 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року, а суму податку на додану вартість в розмірі 2 018,65 грн. до складу податкового кредиту за травень 2011 року (а.с.140 Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договорів субпідряду на виконання будівельних робіт, укладених між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Компанія-Тегра» (субпідрядник), останнє взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи.

ТОВ «Компанія-Тегра» виконало для позивача необхідний об'єм робіт на суму 200 810,85 грн. та ПДВ - 40 162,17 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.116-118, 122-125, 132-134, 139-140, 152-153 Т.2). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується випискою банку (а.с.70-71 Т.3). Витрати в сумі 200 810,85 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2011 року. На підставі податкових накладних суму податку на додану вартість в розмірі 35 162,21 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту в серпні-вересні 2011 року (а.с.46-50, 59-62 Т.1, 159, 161 Т.2).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договорів субпідряду на виконання будівельних робіт, укладених між позивачем (генпідрядник) та ПП «Спецагротех-Груп» (субпідрядник), останнє взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи (а.с.226-227, 236-237, 242-243 Т.2).

ТОВ «Спецагротех-Груп» виконало для позивача необхідний об'єм субпідрядних робіт на суму 193 048,33 грн. та ПДВ 38 609,67 грн., що підтверджується податковими накладними та актами приймання виконаних робіт (а.с.228, 230-231, 238-241, 244-247 Т.2). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується випискою банку (а.с.69-71 Т.3). Суму податку на додану вартість в розмірі 38 609,67 грн. віднесено до складу податкового кредиту в серпні, жовтні 2011 року, а суму витрат в розмірі 193 048,33 грн. - до складу валових витрат за ІІІ-ІV квартали 2011 року.

Як встановлено в ході судового розгляду, відповідно до договорів субпідряду на виконання будівельних робіт, укладених між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Іта-Баніо» (субпідрядник), останнє взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи (а.с.179 Т2, 4-5, 12-13 Т.3).

ТОВ «Іта-Баніо» виконало для позивача необхідний обсяг ремонтно-будівельних робіт на суму 78 801,47 грн. та ПДВ 15 760,30 грн., що підтверджується податковими накладними та актами приймання виконаних робіт (а.с.1-2, 6-7, 14-19, 29-31, 34 Т 3). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується доказами та вказано відповідачем в акті (а.с.73-74 Т.3). Суму витрат в розмірі 78 801,47 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІV квартал 2011 року, а суму ПДВ в розмірі 15 760,30 грн. до складу податкового кредиту за грудень 2011 року (а.с.81-85 Т.1).

Також судом встановлено, що відповідно до договору субпідряду на виконання будівельних робіт, укладених між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Іта-Баніо» (субпідрядник), останнє взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи (а.с.200-201 Т.2).

ТОВ «Іта-Баніо» виконало для позивача необхідний об'єм робіт на суму 29 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4 833,33 грн., що підтверджується податковою накладною та актом приймання-передачі виконаних робіт (а.с.203-204, 209 Т 2). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується випискою банку (а.с.75-76 Т.3).

Суму 24 166,67 грн. позивачем віднесено до складу витрат за І квартал 2012 року, а суму податку на додану вартість в розмірі 4 833,33 грн. до складу податкового кредиту за січень 2012 року (а.с.92-95 Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договорів субпідряду, укладених між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Весна» (субпідрядник), останнє взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи та роботи по ремонту (а.с.238-239, 245-246 Т.1, 2-3, 11-12, 21-22, 41-42, 49-50, 55-56, 67-68, 79-80 Т.2).

ТОВ «Весна» в квітні-липні 2012 року виконало для позивача необхідний об'єм робіт на суму 917 812,49 грн. в т.ч. ПДВ - 183 562,48 грн., що підтверджується податковими накладними та актом (а.с.241-242, 244, 248-249 Т.1, 1, 5-7, 10, 13-14, 16, 24-25, 28-29, 32, 36, 44-45, 48, 52-54, 58-60, 53-64, 73, 82-84 Т.2). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується випискою банку (а.с.79-84 Т.3). Суму 917 812,49 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІІ-ІІІ квартали 2012 року, а суму податку на додану вартість в розмірі 183 562,48 грн. до складу податкового кредиту за квітень-липень 2012 року.

В ході судового розгляду встановлено, що 30.05.2012 року та 31.05.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Весна» (постачальник) укладено договори поставки відповідно до змісту яких постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору (а.с.230-231 Т.1, 33-34 Т.2).

Судом встановлено, що позивачем в травні та липні 2012 року придбано у ТОВ «Весна» плити дорожні, які оприбутковано відповідно до податкових та видаткових накладних (а.с.232-233 Т.1, 35-36 Т.2). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується випискою банку (а.с.82-83 Т.3). Суму витрат в розмірі 166 666,68 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІІ-ІІІ квартали 2012 року, а суму сплаченого податку на додану вартість в розмірі 33 333,33 грн. до складу податкового кредиту в травні та липні 2012 року (а.с.147-148 Т.2).

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до ліцензії одним із основних видів діяльності позивача є, зокрема, будівельні та монтажні роботи (а.с.66 Т.3).

Судом встановлено, що роботи за договорами субпідряду, укладеними позивачем з ТОВ «Іта Баніо», ПП «Спецагротех-Груп, ТОВ «Весна» та ТОВ «Компанія Тегра» придбавались на виконання договорів підряду, укладених позивачем з ТОВ "АСТІ Знаменський Елеватор", КОБ фонд "Правозахист", Кіровоградською дитячою обласною лікарнею, ТОВ "Луи Дрейфус Комодитиз Україна ЛТД", ТОВ "Вапнярський елеватор", ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "АСТІ Каменський Елеватор", Іванівською сільською радою, де дані підприємства та установи є замовниками, а позивач підрядником. Там же використовувався позивачем і придбаний товар, в обґрунтування чого надано договори підряду, акти прийняття виконаних робіт (а.с.85-128 Т.3).

Податковим органом в акті перевірки вказано про те, що договори, укладені із ТОВ «Іта Баніо», ПП «Спецагротех-Груп, ТОВ «Весна» та ТОВ «Компанія Тегра» є нікчемними, оскільки вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги факт підтвердження реальності господарських операцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000612250 від 10 квітня 2013 року в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 343 849,03 грн. ((10 093,25 грн. + 200 810,85 грн. + 193 048,33 грн. + 78 801,47 грн.) х 23%) + ((24 166,67 грн. + 917 812,49 грн. + 166 666,68 грн.) х 21%) основного платежу підлягають задоволенню.

Як вбачається зі змісту розрахунку, штрафні санкції в сумі 25% нараховано лише на грошове зобов'язання, визначене за 3 квартали 2012 року, а тому податкове повідомлення рішення №0000612250 від 10 квітня 2013 року також підлягає скасуванню саме в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), нарахованих за 2012 рік в сумі 58 203,91 грн. (((24 166,67 грн. + 917 812,49 грн. + 166 666,68 грн.) х 21%)) х 25%).

Також, з огляду на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000622250 від 10 квітня 2013 року в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 313 280,00 грн. (2 018,65 грн. + 35 162,21 грн. + 38 609,67 грн. + 15 760,30 грн. + 4 833,33 грн. + 183 562,48 грн. + 33 333,33 грн.) основного платежу.

Як вбачається зі змісту розрахунку, на грошове зобов'язання за травень 2011 року нараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 грн., за іншими нарахуваннями - 50% суми грошового зобов'язання, а тому податкове повідомлення рішення №0000622250 від 10 квітня 2013 року підлягає скасуванню саме в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 155 631,66 грн. ((35 162,21 грн. + 38 609,67 грн. + 15 760,30 грн. + 4 833,33 грн. + 183 562,48 грн. + 33 333,33 грн.) х 50%) +1 грн.) штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В ході судового розгляду встановлено, що відповідно до договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 19.09.2011 року укладеного між позивачем (замовник) та ПП «Спецагротех-Груп» (перевізник), останнє взяло на себе зобов'язання надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до поданих замовником заявок та за умовами даного договору, а замовник зобов'язується оплатити дані послуги. Надання послуг з перевезення здійснюється з моменту передачі вантажу перевізникові, до моменту передачі вантажу перевізником вантажоодержувачеві. Факт передачі вантажу перевізникові і факт передачі вантажу від перевізника вантажоодержувачеві підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с.233 Т.2).

Судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту за жовтень 2011 року податок на додану вартість у розмірі 1 500,00 грн. на підставі податкової накладної, а суму вартості без ПДВ в розмірі 7 500,00 грн. в ІV кварталі 2011 року до складу валових витрат (а.с.235 Т.2).

В обґрунтування наявності права на формування валових витрат та податкового кредиту, позивачем до матеріалів справи надано копію акту здачі-прийняття робіт, в якому вказано, що виконавець ПП «Спецагротех-Груп» надав транспортні послуги - 1 грн. - 7 500,00 грн. (а.с.234 Т.2).

У відповідності до діючого законодавства саме на платника податків покладається обов'язок щодо складання документів первинного бухгалтерського обліку, які згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні містити не тільки назву операції щодо якої складено документ, але й її зміст.

Судом встановлено, що у зазначеному акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами наведено лише вид послуг без вказання їх змісту, зокрема не зазначено конкретного переліку наданих ПП «Спецагротех-Груп» послуг, розрахунків обсягу та вартості наданих послуг в розрізі їх кількості та видів.

За змістом договору від 19.09.2011 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом вбачається, що факт передачі вантажу перевізникові і факт передачі вантажу від перевізника вантажоодержувачеві повинен підтверджуватися відмітками в товарно-транспортних накладних (а.с.233 Т.2).

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно абз.27 п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

На вимогу ухвали суду про відкриття провадження у даній справі товарно-транспортних документів не надано, предмет перевезення не зазначений, а тому з огляду на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та інших доказів в обґрунтування своєї позиції, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000612250 від 10 квітня 2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 725,00 грн. ((7 500,00 грн. х 23%) основного платежу (штрафні санкції не нараховувались), а також позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000622250 від 10 квітня 2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 500,00 грн. основного платежу та 750,00 грн. (1 500,00 грн. х 50%) штрафних фінансових санкцій (штрафів), такими, що не підлягають задоволенню.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідно до договорів субпідряду укладених між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Весна» (субпідрядник), останнє взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи з ремонту та технічного забезпечення систем пожежної безпеки (а.с.234-235 Т.1, 17-18, 37-38, 75-76 Т.2).

Судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту за травень-липень 2012 року ПДВ у розмірі 12 131,68 грн., а суму 60 658,32 грн. в ІІ-ІІІ кварталах 2012 року до складу валових витрат на підставі податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт, в яких вказано, що виконавець (ТОВ "Весна") надав послуги з технічного обслуговування (а.с.236-237 Т.1, 20-19, 39-40, 77-78 Т.2).

Також судом встановлено, що відповідно до договорів субпідряду укладених між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Іта-Баніо» (субпідрядник), останнє взяло на себе зобов'язання виконати послуги з технічного обслуговування (а.с.248-250 Т.2). Позивачем включено до податкового кредиту за грудень 2011 року ПДВ у розмірі 1550,00 грн., а суму 7750,00 грн. в IV кварталі 2011 року до складу валових витрат.

В обґрунтування наявності права на формування валових витрат в сумі, а також податкового кредиту, позивачем до матеріалів справи надано копії актів здачі-прийняття робіт та податкових накладних, в яких вказано, що виконавець (ТОВ «Іта-Баніо») надав послуги з технічного обслуговування (а.с.236 Т.1, 19, 39, 77 Т.2, 2 Т.3).

Судом встановлено, що у вищезазначених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних сторонами наведено лише вид послуг без вказання їх змісту, зокрема не зазначено конкретного переліку послуг, розрахунків обсягу та вартості наданих послуг в розрізі їх кількості та видів.

Більш того, ні договори, ні акти приймання-передачі виконаних робіт не містять назви об'єкта, на якому здійснювалося б технічне обслуговування, його адреси. Окрім цього, податкова накладна №72 від 30.12.2011 року, видана ТОВ «Іта-Баніо», взагалі містить вказівку про виконання будівельно-монтажних робіт на суму 9 300,00 грн. в тому числі ПДВ - 1550,00 грн. (а.с.1 Т.3).

В судовому засіданні представник позивача не зазначила конкретного переліку робіт, які вказані в актах, розташування об'єктів тощо.

Суд вважає, що документи мають силу первинних за умови фактичного здійснення господарської операції, у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством, а тому акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначено лише різновид послуг, не є таким, що беззаперечно підтверджує факт їх надання.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000612250 від 10 квітня 2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 14 520,75 грн. ((60 658,32 грн. х 21%) + (7750,00 грн. х 23%)) та 3 184,56 грн. ((60 658,32 грн. х 21%) х 25%12 738,25 грн. х 25%) штрафних фінансових санкцій (штрафів), а також позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000622250 від 10 квітня 2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 13 681,68 грн. (12 131,68 грн. + 1 550,00 грн.) основного платежу та 6 840,84 грн. (13 681,68 грн. х 50%) штрафних фінансових санкцій (штрафів), не підлягають задоволенню.

Окрім цього, позивачем включено до складу податкового кредиту у вересні 2011 року ПДВ у розмірі 5 000,00 грн. за податковою накладною №1001420 від 09.09.2011 року, виданою ТОВ "Компанія Тегра". В даній податковій накладній вказано про отримання позивачем будівельних матеріалів. При цьому їх перелік, найменування, ціни не зазначено (а.с.157 Т.2).

Ухвалою про відкриття провадження у справі в якості доказу отримання позивачем товару судом витребовувались, зокрема, видаткові накладні за взаємовідносинами з ТОВ "Компанія Тегра", натомість вимог ухвали позивачем в цій частині не виконано.

Згідно п.201.1. Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначається, в окремих рядках, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку.

У відповідності до п.п.198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували фактичну передачу та отримання позивачем конкретних будівельних матеріалів, зважаючи на те, що податкова накладна №1001420 від 09.09.2011 року не містить переліку товару, його цін, беручи до уваги той факт, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000622250 від 10 квітня 2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5 000,00 грн. основного платежу та 2 500,00 грн. (5 000,00 грн. х 50%) штрафних фінансових санкцій (штрафів), не підлягають задоволенню.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2012 року ПДВ у розмірі 2 583,33 грн. та 12 916,67 грн. в ІІ кварталі 2012 року до складу валових витрат за взаємовідносинами з ТОВ «Весна» на підставі податкової накладної №6 від 11.04.2012 року, натомість документально підтверджено отримання послуг лише в частині 729,14 грн. та ПДВ 145,83 грн., а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000612250 від 10 квітня 2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 559,38 грн. ((12 916,67 грн. - 729,14 грн.) х 21%) основного платежу та 639,85 грн. (2 559,38 грн. х 25%) штрафних фінансових санкцій (штрафів), а також позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000622250 від 10 квітня 2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 437,50 грн. (2 583,33 грн. - 145,83 грн.) основного платежу та 1 218,75 грн. (2 437,50 грн. х 50%) штрафних фінансових санкцій (штрафів), не підлягають задоволенню (а.с.69, 72-73 Т.2)

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000612250 від 10 квітня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Приватному підприємству «Проф Буд Тех» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 362 655,00 грн. за основним платежем та 62 028,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 343 849,03 грн. основного платежу та 58 203,91 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000622250 від 10 квітня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Приватному підприємству «Проф Буд Тех» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 335 900,00 грн. за основним платежем та 166 938,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 313 280,00 грн. грн. основного платежу та 155 631,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова