Постанова № 31867667, 07.06.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/190/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С. І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивач: ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2

відповідача: Туряниця О.І. (довіреність від 15.10.2012 року № 628/01-28)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Перечинської районної державної адміністрації "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1" від 29 грудня 2012 року № 140-0, стягнення моральної шкоди у сумі 1600,00 грн. та судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2500,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 7 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 13 червня 2013 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовною заявою (а.с.2-5) до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - відповідач, Перечинська РДА), якою просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Перечинської РДА "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1" від 29.12.2012 року № 140-0, стягнути з Перечинської РДА на користь позивача моральну шкоду у сумі 1600,00 грн. та судові витрати (оплата послуг адвоката) у сумі 2500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржене розпорядження (про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани) є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 17 грудня 2012 року була поновлена на займаній посаді начальника управління праці та соціального захисту населення Перечинської РДА (на підставі постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року), після чого з боку керівництва райдержадміністрації розпочався тиск на позивачку. Згідно оскарженого розпорядження, до позивачки застосовано догану на підставі доповідної записки першого заступника голови Перечинської РДА Ігнатижик О.Ю. в зв'язку з відсутністю 27.12.2012 року на засіданні робочої групи з координації роботи щодо збільшення та легалізації заробітної плати, хоча станом на 27.12.2012 року позивачка не входила до складу цієї робочої групи. В зв'язку з наведеним просить також стягнути з Перечинської РДА на її користь моральну шкоду у сумі 1600,00 грн. та судові витрати (оплата послуг адвоката) у сумі 2500,00 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просять суд позов задовольнити повністю, визнавши незаконним та скасувавши розпорядження Перечинської РДА від 29.12.2012 року № 140-0 (про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення) та стягнути з Перечинської РДА на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 1600,00 грн. та понесених судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, у сумі 2500,00 грн.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов (лист Перечинської РДА від 06.02.2013 року № 01-20/108, а.с.18-19), згідно якого позов не визнав та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання службових обов'язків, у відповідності до ст. 147 Кодексу законів про працю України, оскільки застосуванню такого передували наступні об'єктивні підстави: начальник управління праці та соціального захисту населення є заступником голови робочої групи координації роботи щодо збільшення та легалізації заробітної плати, засідання якої призначено на 27.12.2012 року (однак, ОСОБА_1 на засідання не з'явилась та про причини неявки не повідомила), в ході вивчення всіх обставин (на підставі доповідної записки голови робочої групи та особистих пояснень ОСОБА_1), встановлено, що позивачкою не підготовлено матеріали для проведення засідання та не ініційовано внесення змін до складу робочої групи, в зв'язку з чим і прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов.

Допитана як свідок ОСОБА_5 (станом на час виникнення спірних правовідносин - заступник начальника відділу з питань соціально - трудових відносин управління праці та соціального захисту населення Перечинської РДА) пояснила, що 27 грудня 2012 року ОСОБА_1 не була присутня на засіданні робочої групи з тих підстав, що вона була зайнята фінансово - господарськими справами управління (в зв'язку закінченням календарного року, завершенням бюджетного року та необхідність подання до управління Держказначейської служби платіжних документів, за підписом ОСОБА_1, як керівника установи - розпорядника та одержувача бюджетних коштів), при цьому, вона (ОСОБА_5) прибула на засідання робочої групи, до початку якого повідомила ОСОБА_6 про відсутність позивачки та можливість (при необхідності) повідомити про необхідність явки, на що ОСОБА_6 було зазначено про те, що всі члени групи повідомлені про засідання, засідання скликано саме з ініціативи ОСОБА_1 та засідання буде проведено за її відсутності.

Допитана як свідок ОСОБА_6 (станом на час виникнення спірних правовідносин - перший заступник голови Перечинської РДА та голова робочої групи з координації роботи щодо збільшення та легалізації заробітної плати) пояснила, що нею, як керівником робочої групи, подана голові райдержадміністрації доповідна записка про відсутність на засіданні групи 27.12.2012 року заступника керівника групи, обставина щодо її відсутності не заперечується, хоча засідання ініційоване саме управлінням праці та соціального захисту, дата та час його проведення узгоджені завчасно, при цьому, висновок щодо притягнення до відповідальності прийнято на підставі того, що управління праці та соціального захисту матеріали для проведення засідання групи не подано та розпорядження приймається виключно головою райдержадміністрації (в зв'язку з чим спростовуються доводи щодо особистої неприязні з її боку до позивачки). Стосовно подальшого звільнення (згідно пояснень позивачки - в зв'язку з повторністю застосованих стягнень) зазначає, що ОСОБА_1 звільнена розпорядженням голови Перечинської РДА від 02.01.2013 року за п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" на підставі акту службового розслідування від 12.11.2013 року, тобто, її подальше звільнення жодним чином не пов'язано з наявністю чи відсутністю дисциплінарних стягнень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін та свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 станом на час виникнення спірних правовідносин працювала на посаді начальника управління праці та соціального захисту населення Перечинської РДА (розпорядження голови Перечинської РДА "Про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації" від 17.12.2012 року № 129-о, а.с.7).

Згідно тексту постанови, розпорядження видано на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі № 2а-0770/583/12 (а.с.62-71, яким, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді начальника управління праці та соціального захисту населення Перечинської РДА.

29 грудня 2012 року розпорядженням голови Перечинської РДА "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1" від 29 грудня 2012 року № 140-0 (а.с.6) за неналежне виконання службових обов'язків оголошено догану ОСОБА_1

Згідно тексту розпорядження, догану оголошено на підставі доповідної записки ОСОБА_6, першого заступника голови Перечинської РДА.

Відповідно до доповідної записки ОСОБА_6 (а.с.9-10), 27.12.2012 року на 125.00 заплановано засідання робочої групи з координації роботи щодо збільшення та легалізації заробітної плати, ОСОБА_1 не з'явилась на засідання, хоча 24.12.2012 року особисто отримала щотижневий план роботи райдержадміністрації (де передбачено проведення такого засідання).

В матеріалах справи містяться копії пояснювальної записки ОСОБА_1 від 27.12.2012 року (а.с.174) та доповідної записки ОСОБА_1 від 28.12.2012 року (а.с.175), згідно яких в засідання не з'явилась оскільки, по-перше, зміни до складу робочої групи не внесено, в зв'язку з чим не є членом робочої групи, по-друге, на засідання нею направлено заступника начальника управління Маханець Н.Ю., по-третє, була зайнята підписанням фінансових документів, по-четверте, в цей день приймала участь у засіданні сесії районної ради, після закінчення якої приймала участь в іншому засіданні (комісії з питань погашення заробітної плати, пенсій, стипендій та інших виплат).

ОСОБА_1 звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження Перечинської РДА від 29 грудня 2012 року № 140-р про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень(крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження) та згідно п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори з приводу проходження публічної служби.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723 - XII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон 3723) - цей Закон визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Статтею 14 Закону 3723 встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Зі змісту ч. 2 ст. 14 Закону 3723 вбачається, що дисциплінарні стягнення можуть застосовуватись як ті, що визначені Кодексом законів про працю України, так і спеціальні, передбачені у цій статті (попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до ОСОБА_8 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, тобто, дисциплінарне стягнення, що передбачене Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України встановлено порядок застосування дисциплінарних стягнень та цією статтею передбачено що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення та стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці) та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Як вбачається з тексту оскарженого розпорядження, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов'язків.

Відповідно до п. 8 Положення про управління праці та захисту населення Перечинської РДА (а.с.104-110), затвердженим розпорядженням Перечинської РДА від 02.08.2012 року за № 213, начальник управління несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань.

Аналогічна норма передбачена Законом України "Про місцеві державні адміністрації", згідно ст. 11 якої - керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.

Пунктом 1 Посадової інструкції начальника управління праці та соціального захисту райдержадміністрації (а.с.111-112) передбачено, в тому числі, забезпечення виконання покладених на управління завдань щодо реалізації державної політики у сфері дорученій управлінню.

Розпорядженням голови Перечинської РДА від 20.05.2010 року за № 151 (а.с.87) затверджено Регламент райдержадміністрації (далі - Регламент, а.с.88-99), згідно п. 1.6 якого - дотримання регламенту є обов'язковим для усіх структурних підрозділів райдержадміністрації.

Пунктом 8.1 Регламенту передбачено, що для сприяння здійсненню повноважень райдержадміністрації голова ради утворює консультаційні, дорадчі та інші допоміжні органи (в тому числі, робочі групи). Згідно п. 8.6 Регламенту, матеріали з питань, які вносяться на засідання колегії та проекти відповідних рішень, готуються управліннями, відділами та іншими структурними підрозділами.

Розпорядженням голови Перечинської РДА від 22.03.2012 року за № 80 (а.с.20) утворено робочу групу з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення та затверджено Положення про цю групу (далі - Положення, а.с.22). Відповідно до п. 3 Положення, основними завданнями робочої групи є: сприяння діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення легалізації зарплати за зайнятості населення та підготовка пропозицій стосовно визначення шляхів (механізмів, способів) вирішень цих питань. Пунктом 10 Положення встановлено, що організаційне, інформаційне, матеріально - технічне забезпечення діяльності групи здійснює управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації.

В матеріалах справи міститься копія листа начальника управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 (від 18.12.2012 року за № 1909/02-07, а.с.30), яким подає перелік заходів до у план роботи райдержадміністрації, зокрема, 27.12.2012 року о 10.00 год. проведе6ння засідання робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення. Згідно план - календаря Перечинської РДА з 24.12.2012 року по 30.12.2012 року (а.с.28), на 27.12.2012 року о 15.00 год. було заплановано проведення засідання робочої групи, про що міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 (а.с.29), в той - же час у засідання робочої групи ОСОБА_1 не з'явилась, не повідомивши про причини неявки (що підтверджується як показати позивачки, так і поясненнями свідків) та направивши в засідання робочої групи заступника начальника управління Маханець Н.Ю. (яка членом робочої групи не являється).

Виходячи з наведеного, встановлено факт відсутності ОСОБА_1 на засіданні робочої групи райдержадміністрації, заступником якої по посаді являється начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, а оскільки керівники структурного підрозділу несуть персональну відповідальність за виконання покладених - наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення за неналежне виконання службових обов'язків, встановлено дотримання відповідачем положень ст. 149 КЗпП України щодо витребування особистих письмових пояснень порушника та притягнення до відповідальності керівником установи шляхом оголошення в наказі (розпорядженні), тобто, оскаржене розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, зокрема, положеннями Кодексу законів про працю України та Законів України "Про державну службу" та "Про місцеві державні адміністрації".

При цьому суд констатує, що неявка начальника управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 в засідання робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення не заперечується (а заперечується законність притягнення до відповідальності в зв'язку з тим, що вона не була членом робочої групи, була зайнята підписанням фінансових документів чи в цей час приймала участь у засіданні комісії з питань погашення заробітної плати, пенсій, стипендій та інших виплат чи з інших наведених підстав), тобто, судом встановлено право та наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, крім того, оскарженим розпорядженням до позивача застосовано найменший передбачений законодавством вид дисциплінарного стягнення.

Судом відхиляються доводи щодо незаконності притягнення до відповідальності, так як притягнення до відповідальності слугувало підставою для подальшого звільнення позивачки зі служби, оскільки судом встановлено, що розпорядженням голови Перечинської РДА "Про звільнення ОСОБА_1" від 02.01.2013 року за № 4-0 (а.с.60) ОСОБА_1 звільнена у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону "Про державну службу" (за порушення Присяги державного службовця) на підставі акту проведення службового розслідування від 29.12.2012 року (а.с.188-190), яким (згідно тексту акту) виявлено ознаки порушень законодавства щодо фінансово - господарської діяльності управління, допущенні в основному під час перебування на посаді начальника управління ОСОБА_1, тобто, подальше звільнення позивачки проведено на підставі акту проведення службового розслідування від 29.12.2012 року по факту виявлення за ним іншого порушення, яке жодного відношення до оскарженого розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності не має. Крім того, правомірність чи неправомірність звільнення ОСОБА_1, за голови Перечинської РДА "Про звільнення ОСОБА_1" від 02.01.2013 року за № 4-0, не є предметом розгляду даної адміністративної, оскільки звільнення оскаржено ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду та є предметом розгляду в межах адміністративної справи №807/268/13-а (а.с.61).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскарженого рішення - розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в межах розгляду справи належними доказами, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви щодо визнання його незаконним та скасування - є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та в задоволенні позову слід відмовити.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги позовної заяви про стягнення моральної шкоди у розмірі 1600,00 грн., оскільки, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року за № 4 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року за № 5) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Оскільки судом не встановлено незаконні дії чи бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах - відсутні підстави для задоволення вимог позову в цій частині.

Стосовно вимоги стягнення судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2500,00 грн., суд приходить до висновку про відмову в задоволенні такої, виходячи з наступного: оскільки ст. 90 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката, що надається за договором, несуть сторони, при цьому, нормами ст. 94 КАС України передбачено розподіл судових витрат (в тому числі, витрат на правову допомогу) пропорційно до задоволених вимог та в зв'язку з відмовою у задоволенні вимог позову - не підлягає до задоволення вимога щодо стягнення витрат на оплату праці адвоката.

У відповідності до ч. 5 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати по справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Перечинської районної державної адміністрації "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1" від 29 грудня 2012 року № 140-0, стягнення моральної шкоди у сумі 1600,00 грн. та судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2500,00 грн. - відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті