Постанова № 31867549, 07.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2013 р. Справа №2а-12568/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В, представника позивача Здорова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "СБО-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СБО-Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 25 жовтня 2012 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0007592204 та № 0007612204.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «СБО-Сервіс» з питань дотримання вимого податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік, якою встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік у загальному розмірі 408163 грн. та заниження податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік у сумі 474485 грн. внаслідок нікчемності укладених з цими підприємствами угод. Позивач вважає, що такі висновки були зроблені відповідачем з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у контрагентів товарів (робіт, послуг) та використання їх в господарській діяльності, такі висновки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача та є необґрунтованими.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, місце та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ПП «СБО-Сервіс» зареєстроване у якості юридичної особи 06.04.2007 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської АР Крим, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.с.2, а.с.91) та відповідно до свідоцтва №200117530 від 14.01.2008 року є платником податку на додану вартість (т.с.2, а.с.88).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами діяльності позивача є: діяльність приватних охоронних служб; електромонтажні роботи; діяльність у сфері права; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; обслуговування систем безпеки.

На підставі Наказу ДПІ у м. Сімферополі №2156 від 19.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «СБО-Сервіс» з питань дотримання вимого податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік, за результатами якої було складено Акт №6851/22-7/35053240 від 05.09.2012 року (т.с.2, а.с.218-242).

В ході перевірки було встановлено, що за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік ПП «СБО-Сервіс» мало взаємовідносини зокрема з ТОВ «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс».

Разом з тим, в ході проведення перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС була використана інформація щодо контрагентів позивача, а саме «Акти про неможливість проведення зустрічної звірки» від 06.04.2012 року №32/22/37081766, від 06.04.2012 року №34/22/32100553, від 11.04.2012 року №36/22/32468182, від 11.04.2012 року №37/22/31263808:

Згідно з даними цих Актів перевірок, звіркою контрагентів позивача ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» встановлені порушення ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Тобто, звіркою контрагентів позивача не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 рік з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Таким чином, перевіркою встановлено, що усі фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «СБО-Сервіс» та ТОВ БВП«Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені з метою надання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим дійшла висновку про порушення ПП «СБО-Сервіс»:

-п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, та п.14.1.181, п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.3, ст.198, п.201.14 п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік у загальному розмірі 408163 грн.

-п.5.1, ст.5, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.14.1.191 ст.14, пп.138.1., п.138.2, ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V, в результаті чого позивачем в податковому обліку занижено податок на прибуток за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік у сумі 474485 грн.

На підставі цих висновків Акту, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 25 жовтня 2012 року були винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0007612204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 469828,50 грн., з яких 408163 грн. - основний платіж та 61665,50 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.14);

- №0007592204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 490017,25 грн., з яких 474485 - основний платіж та 15532,25 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.15);

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 04.01.2011 року між ПП «СБО-Сервіс» (Покупець) та БВП «Строитель-Плюс» було укладено договір купівлі-продажу №150, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар - нафтопродукти, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (т.с.1, а.с.62-63).

Відповідно до п.2.1.-2.2. вказаного договору, орієнтована загальна ціна договору складає 250000 грн., у тому числі ПДВ 20%.

На виконання умов договору, ПП «СБО Сервіс» з січня по грудень 2011 року отримало від ТОВ БВП «Строитель-Плюс» ТМЦ - бензин А92 та дизельне пальне, що підтверджується прибутковими накладними на загальну суму 133989,28 грн., у тому числі ПДВ у сумі 22331,55 грн., а саме: № 160 від 28.01.2011 року, № 458 від 17.02.2011 року, ; 242 від 15.03.2011 року, № 261 від 20.04.2011 року, № 166 від 13.05.2011 року; № 1889 від 14.06.2011 року; № 2133 від 15.07.2011 року; № 2470 від 15.08.2011 року; № 3415 від 13.09.2011 року; № 2959 від 03.10.2011 року; № 3049 від 24.10.2011 року; № 3110 від 01.11.2011 року; № 3417 від 22.11.2011 року; № 3353 від 01.12.2011 року; № 3432 від 19.12.2011 року .(т.с.1, а.с.65; 68;71; 74; 77; 80; 83; 86; 89; 92; 95; 98; 101; 104; 107).

Отриманий від ТОВ БВП «Строитель - Плюс» товар був повністю оплачений ПП «СБО-Сервіс» на підставі рахунків, в безготівковому порядку у періоді з лютого 2011 року по січень 2012 року в загальній сумі 133789,28 грн., що відображено за даними журналів-ордерів з лютого 2011 року по січень 2012 року (т.с.3,а.с.89-100).

За фактом поставки та оплати товарів (бензину А92 та дизельного палива), ТОВ БВП «Строитель-Плюс» було виписано ПП «СБО-Сервіс» податкові накладні на загальну суму 133989,28 грн., у тому числі ПДВ у сумі 22331,55 грн.(т.с.1, а.с.66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108).

Відповідно до Договорів оренди транспортних засобів, укладених ПП «СБО-Сервіс» встановлено, що протягом 2011 року позивач використовував у своїй господарській діяльності чотири орендованих автомобіля: ВАЗ 2115, ВАЗ 2114, Mers-B, GWS (т.с.2, а.с.53-61).

Як встановлено судом, придбані у ТОВ БВП «Строитель-Плюс» бензин та дизельне паливо були частково використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується подорожніми листами вищевказаних автомобілів та актами списання палива, з яких вбачається, що у період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 рік загальний обсяг витраченого палива склав 21375,68 гривень на загальну суму 170294,13 гривень (т.с.2, а.с.62-71, т.с.3, а.с.117-250, т.с.4, а.с.1-235).

На момент взаємовідносин з позивачем ТОВ БВП «Строитель-Плюс» було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується даними з офіційного сайту ДПС України, свідоцтво платника ПДВ якого анульоване лише 15.05.2012 року (т. 5, а.с. 68-69).

Також, судом встановлено, що 01.01.2011 року між ПП «СБО-Сервіс» (Орендар) та ТОВ «Кримстройиндустрия» (Орендодавець) був укладений договір оренди приміщення №22, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 115 кв.м., що знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10г та належить Орендодавцю на праві власності (т.с.1, а.с.24-25).

Відповідно до умов договору, розмір орендної плати складає 500 грн. з урахуванням ПДВ за один кв.м. в місяць, тобто, за 2011 рік оренда плата за приміщення склала 690000 грн.

На виконання умов договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв орендоване приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі б/н від 01.01.2011 року підписаним сторонами та скріпленим печатками ТОВ «Кримстройиндустрия» та ПП «СБО-Сервіс» (т.с.1, а.с.25).

Відповідно до первинних документів по сплаті грошових коштів (рахунки, платіжні доручення, банківські виписки), ПП «СБО-Сервіс» на виконання умов договору на підставі рахунків, платіжними дорученнями сплатило грошові кошти в безготівковому порядку у періоді з лютого 2011 року по січень 2012 року в загальній сумі 690000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 115000 грн., що також відображено за даними журналів-ордерів (т.с.3, а.с.75-87).

Фактичне отримання позивачем послуг по оренді приміщення підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг), підписаними обома сторонами: за січень 2011 року; за лютий 2011 року; за березень 2011 року; за квітень 2011 року; за травень 2011 року; за червень 2011 року; за липень 2011 року; за серпень 2011 року; за вересень 2011 року; за жовтень 2011 року; за листопад 2011 року; за грудень 2011 року на суму 57500 гривень, в тому числі ПДВ - 9583,33 гривень щомісяця (т.с. 1, а.с. 27, 30, 33; 36; 39;42;45;49; 51; 54; 57; 60).

За фактом надання послуг з оренди за Договором №22, ТОВ «Кримстройиндустрия» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 690000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 115000 грн.(т.с.1, а.с.28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61).

На момент взаємовідносин з позивачем, ТОВ «Кримстройиндустрия» було зареєстровано в Реєстрі платників ПДВ, свідоцтво якого було анульоване, згідно даних офіційного сайту ДПС України лише 11.04.2012 року (т.с. 5, а.с. 70).

Судом встановлено, що 03.01.2012 року між ПП «СБО-Сервіс» (Замовник) та ПП «Комманд» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг №45, відповідно до якого Замовник доручає а Виконавець зобов'язується надати послуги з надання пересувних сторожок (т.с.1, а.с.16-17).

Відповідно до умов договору, орієнтована загальна сума договору становить 1500000 грн. Орієнтована ціна договору складає 2000 грн. за одну пересувну сторожку для охорони в місяць, у тому числі ПДВ у сумі 333,33 грн.

Відповідно до первинних документів по сплаті грошових коштів (рахунки, платіжні доручення, банківські виписки), ПП «СБО-Сервіс» на виконання умов зазначеного договору на підставі рахунків, платіжними дорученнями сплатило грошові кошти в безготівковому порядку у період з лютого по березень 2012 року в загальній сумі 240000 грн., що також відображене за даними журналів-ордерів (т.с.3, а.с.68, 72, 73).

За фактом виконання робіт за Договором №45, ПП «Комманд» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 240000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 40000 грн.(т.с.1, а.с.20, 23).

З первинних документів по прийому-передачі послуг (акти прийому-передачі) встановлено, що ПП «СБО-Сервіс» отримало від ПП «Комманд» послуги з надання пересувних сторожок для охорони згідно договору №45 від 03.01.2012 року, про що ПП «СБО-Сервіс» та ПП «Комманд» були складені відповідні акти на загальну суму 240000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 40000 грн. (т.с.1, а.с.19, 22).

Судом встановлено, що 03.01.2012 року між ПП «СБО-Сервіс» (Суборендар) та ПП «Комманд» (Орендар) був укладений договір оренди приміщення №46, відповідно до умов якого Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 115 кв.м., що знаходиться за адресою м.Сімферополь, вул.Монтажна, 10г та знаходиться в орендному використанні Орендаря згідно договору оренди б/н, укладеного 12.01.2010 року (т.с.1, а.с.156-158).

Згідно умов вказаного договору, Суборендар сплачує плату за суборенду в розмірі з урахуванням її індексації 57500 грн. за місяць.

Вказаний договір суборенди №46 від 03.01.2012 року був підписаний сторонами та скріплений печатками ПП «Комманд» та ПП «СБО-Сервіс».

На виконання умов договору оренди приміщення №46 від 03.01.2012 року Орендар передав, а Суборендар прийняв орендоване приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі б/н від 03.01.2012 року, що підписаний сторонами та скріплений печатками ПП «Комманд» та ПП «СБО-Сервіс» (т.с.1, а.с.159).

Відповідно до первинних документів по сплаті грошових коштів (рахунки, платіжні доручення, банківські виписки), ПП «СБО-Сервіс» на виконання умов зазначеного договору на підставі рахунків, платіжними дорученнями сплатило грошові кошти в безготівковому порядку у період з лютого по березень 2012 року в загальній сумі 115000 грн., що також відображене за даними журналів-ордерів (т.с.3, а.с.69, 70, 71).

Фактичне надання ПП «Комманд» послуг з оренди підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг) за січень 2012 року на суму 57500 гривень, в тому числі ПДВ - 9583,33 гривень та за лютий 2012 року на суму 57500 гривень, в тому числі ПДВ - 9583,33 гривень (т. 1, а.с. 161,164).

За фактом виконання робіт за Договором №46, ПП «Комманд» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 115000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 19166,66 грн.(т.с.1, а.с.162, 165).

На момент взаємовідносин з позивачем ПП «Комманд» було зареєстроване в Реєстрі платників ПДВ, свідоцтво якого згідно даних офіційного сайту ДПС України анульоване лише 11.04.2012 року (т.с. 5, а.с. 71).

Судом встановлено, що 04.01.2011 року між ПП «СБО-Сервіс» (Замовник) та КП «Альянс» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг №138, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з надання пересувних сторожок для охорони (т.с.1, а.с.109-110).

Відповідно до умов договору, орієнтована загальна сума договору становить 1250000 грн. у тому числі ПДВ. Орієнтована ціна договору складає 2000 грн. за одну пересувну сторожку для охорони в місяць, у тому числі ПДВ у сумі 333,33 грн.

Вказаний договір про надання послуг №138 від 04.01.2011 року був підписаний обома сторонами та скріплені печатками КП «Альянс» та ПП «СБО-Сервіс».

Відповідно до первинних документів по сплаті грошових коштів (рахунки, платіжні доручення, банківські виписки), ПП «СБО-Сервіс» на виконання умов зазначеного договору на підставі рахунків, платіжними дорученнями сплатило грошові кошти в безготівковому порядку у періоді з лютого 2011 року по січень 2012 року в загальній сумі 1408000 грн., що також відображене за даними журналів-ордерів (т.с.3,а.с.102-111, 113-115).

На підтвердження отримання послуг з надання пересувних сторожок для охорони між сторонами були підписані акти здачі приймання робіт (надання послуг): від 31.01.2011 року на суму 106000 гривень, в тому числі ПДВ - 17666,67 гривень; від 28.02.2011 року на суму 94000 гривень, в тому числі ПДВ - 15666,67 гривень; від 31.03.2011 року на суму 114000 гривень, в тому числі ПДВ - 19000 гривень; від 29.04.2011 року на суму 98000 гривень, в тому числі ПДВ - 16333,33 гривень; від 31.05.2011 року на суму 102000 гривень, в тому числі ПДВ - 17000 гривень; від 30.06.2011 року на суму 102000 гривень, в тому числі ПДВ - 17000 гривень; від 29.07.2011 року на суму 106000 гривень, в тому числі ПДВ - 17666,67 гривень; від 31.08.2011 року на суму 108000 гривень, в тому числі ПДВ - 18000 гривень; від 30.09.2011 року на суму 118000 гривень, в тому числі ПДВ - 19666,67 гривень; від 31.10.2011 року на суму 120000 гривень, в тому числі ПДВ - 20000 гривень; від 30.11.2011 року на суму 114000 гривень, в тому числі ПДВ - 19000 гривень; від 30.12.2011 року на суму 120000 гривень, в тому числі ПДВ - 20000 гривень (т.с. 1, а.с. 112, 115,118,121,124,127,130,133,136,139,142,145).

За фактом виконання робіт за Договором №138, КП «Альянс» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 1302000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 317000,01 грн.(т.с.1, а.с.113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146).

Судом встановлено, що послуги за Договором оренди нежитлових приміщень з ПП «Комманд», а також за договорами на надання пересувних сторожок для охорони, які були укладені позивачем з ПП «Комманд» та КП «Альянс» були придбані позивачем з метою їх використання в господарській діяльності позивача, що було обумовлено необхідністю виконання обов'язків щодо надання охоронних послуг за договорами, які були укладені СБО «Сервіс» із ПАТ «Укртелеком» № 1/018105-4037 від 26.12.2011 року та № 018105-28 від 27.01.2012 року; № 018105-39 від 19.01.2011 року (т.с. 2, а.с. 5-15; 16-26; 27-44).

Судом також встановлено, що 01.10.2011 року між ПП «СБО-Сервіс» (Замовник) та КП «Альянс» (Виконавець) був укладений договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №1302, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати інформаційно-консультаційні послуги у терміни та на умовах, обумовлених цим договором, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити послуги Виконавцю на умовах цього договору (т.с.1, а.с.147-149).

Вказаний договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №1302 від 01.10.2011 року був підписаний обома сторонами та скріплений печатками КП «Альянс» та ПП «СБО-Сервіс».

Відповідно до п.1.2. даного договору, Виконавець надає послуги по наданню інформації з питань, які цікавлять Замовника, а саме:

- конкурентоспроможність;

- динаміка цін;

- розширення ринку з надання охоронних послуг;

- територіальні межі;

- необхідність додаткових вкладень;

- економічна обґрунтованість рекламних заходів;

- доцільність придбання і впровадження додаткових засобів зв'язку.

Відповідно до первинних документів по сплаті грошових коштів (рахунки, платіжні доручення, банківські виписки), ПП «СБО-Сервіс» на виконання умов зазначених договорів на підставі рахунків, платіжними дорученнями сплатило грошові кошти в безготівковому порядку у періоді з лютого 2011 року по січень 2012 року в загальній сумі 25500 грн., що також відображене за даними журналів-ордерів (т.с.3,а.с.112, 116).

На виконання договору про надання інформаційно - консультаційних послуг, між сторонами були підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.10.2011 року на суму 10500 гривень, в тому числі ПДВ - 1750 гривень та від 30.12.2011 року на суму 15000 гривень, в тому числі ПДВ - 2500 гривень. В якості опису отриманих послуг, в актах здачі - приймання визначено «інформаційно - консультаційні послуги» (т.с.1, а.с.151, 154).

За фактом отримання та оплати послуг за Договором №1302, КП «Альянс» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 25500 грн., у тому числі ПДВ у сумі 4250 грн.(т.с.1, а.с.152, 155).

На момент укладення договорів та надання послуг КП «Альянс» було зареєстроване платником ПДВ, свідоцтво якого згідно даних офіційного сайту ДПС України було анульоване 11.04.2012 року (т.с. 5, а.с. 66-67).

Судом встановлено, що відповідно до декларацій з ПДВ, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларацій), реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних, отриманих від постачальників ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік позивач задекларував податковий кредит з ПДВ у загальній сумі 417748,17 грн. у тому числі по постачальникам (т.с.2, а.с.116-213):

- ТОВ БВП «Строитель-Плюс» у сумі 22331,54 грн.

- ТОВ «Кримстройиндустрия» у сумі 114999,96 грн.

- ПП «Комманд» у сумі 59166,66 грн.

- КП «Альянс» у сумі 221250,01 грн.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було встановлено завищення податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з цими контрагентами на 408163 гривень (відхилення ПДВ в сумі 9583 гривень пов'язано з тим, що ДПІ у м. Сімферополі не виключило зі складу податкового кредиту ПДВ, отриманий від ТОВ «Кримстройиндустрия» за січень 2011 року по податковій накладній №76 від 31.01.2011 року).

Відповідач вважає формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за рахунок цих господарських операцій безпідставними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер та правочини є нікчемними.

Згідно з п.5.1 та пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.14.1.27 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПКУ встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат (за умови придбання товарів та послуг з метою подальшого використання в господарській діяльності підприємства) лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів та послуг, які оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та \ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ПП «СБО-Сервіс», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання товарів та послуг від його контрагентів - ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентом позивача накладних вимогам, встановленим ст.201 ПК України, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт постачання товарів та надання послуг. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами. Контрагенти позивача на момент укладення та виконання договорів були зареєстрованими в реєстрі платників ПДВ, ніякої інформації, яка б могла свідчити про порушення ними податкової дисципліни на час вчинення правочинів з позивачем судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що відповідно до чинного законодавства позивач ПП «СБО-Сервіс» не зобов'язано та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентів позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд вважає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ТОВ «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт, актами здачі приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, виписками з банку.

По справі було призначено проведення судової економічної експертизи, висновком якої у повному обсязі підтверджується факт здійснення ПП «СБО-Сервіс» господарських операцій з придбання товарів та послуг від ТОВ «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» на загальну суму 2506489,28 грн., у тому числі ПДВ 417748,21 грн., їх оплата та використання в господарській діяльності позивача, що спричинило реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік (т.с.5, а.с.2-49).

З висновку проведеної судової економічної експертизи також вбачається, що використання отриманих від контрагентів товарів та послуг в господарській діяльності ПП «СБО-Сервіс» підтверджується наявністю виробничих потужностей позивача, а саме, - орендованими автомобілями для використання отриманого від ТОВ БВП «Строитель-Плюс» палива у власній господарській діяльності, договорами на надання послуг охорони «Дислокація постів», послугами оренди нежитлового приміщення, послугами з надання пересувних сторожок для охорони та інформаційно-консультаційних послуг, отриманих від ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс».

Суд погоджується з висновком експерта щодо правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за рахунок взаємовідносин позивача з його контрагентами у зв'язку з підтвердженням взаємозв'язку між господарською діяльністю позивача та вчиненими операціями між ПП «СБО-Сервіс» та ТОВ «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» щодо надання послуг за договором про надання пересувних сторожок, оскільки вказаний взаємозв'язок підтверджується дослідженими в судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами позивача.

В той же час, суд не погоджується з висновком експерта щодо наявності у позивача документального підтвердження використання ним у власній господарській діяльності інформаційно - консультаційних послуг, отриманих за договором від КП «Альянс» виходячи з наступного.

З аналізу норм податкового законодавства, що регулюють підстави формування валових витрат та податкового кредиту слідує, що обов'язковою умовою для віднесення до складу валових витрат вартості придбаних послуг та до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в їх ціні, є придбання таких послуг для використання у власній господарській діяльності.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

При цьому зв'язок витрат з власною господарською діяльністю платника, як необхідна умова для їх відображення у податковому обліку платника податків, передбачає економічну обґрунтованість таких витрат.

Як вже було зазначено, позивачем сформовано валові витрати в сумі 21250 гривень та податковий кредит з ПДВ в сумі 4250 гривень за фактом отримання від КП «Альянс» інформаційно - консультаційних послуг, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011 року та від 30.12.2011 року (том 1, а.с. 151,154).

Проте, згідно з ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч. ст.. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, умовою достовірності доказів щодо придбання від КП «Альянс» інформаційно - консультаційних послуг за договором № 1302 від 01.10.2011 року, тобто послуг, пов'язаних з наданням позивачем в свою чергу охоронних послуг іншим особам з метою збільшення їх обсягів є перш за все конкретизація змісту, обсягу та результату цих послуг.

Проте, надані позивачем акти здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011 року та від 30.12.2011 року жодним чином не розкривають змісту наданих послуг, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності позивача.

Суд пропонував позивачу надати звіти КП «Альянс», які б свідчили про формування ціни та визначення вартості за видами конкретних послуг, відображали б факт виконання зобов'язань за кількісними, якісними та ціновими показниками, свідчили б про проведення аналітичної роботи на ринку охоронних послуг, але будь-яких документів, що підтверджують спрямованість спірних послуг на досягнення конкретних цілей позивача, суду надано не було.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

При цьому, згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зв'язку придбаних від КП «Альянс» інформаційно - консультаційних послуг з власною господарською діяльністю позивача, що в свою чергу виключає можливість віднесення до складу валових витрат вартості придбання таких послуг та віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в їх ціні, до складу податкового кредиту.

Отже, суд вважає висновок податкової інспекції щодо завищення позивачем валових витрат на суму 21250 гривень та податкового кредиту в сумі 4250 гривень правомірним.

Відповідно до п. 151.1 ст. 151 Податкового Кодексу України, основна ставка податку на прибуток підприємств становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Пунктом 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено ставку податку на прибуток підприємств: з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки.

Таким чином, визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств податковим повідомленням - рішенням № 0007592201 від 25.10.2012 року на суму 4887,50 гривень (21250* 23%) є обґрунтованим. При цьому сума штрафної санкції, виходячи з розміру основного платежу, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України складає 1222 гривень (4887,50 *25%).

Також є обґрунтованим визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням - рішенням № 0007612204 від 25.10.2012 року на суму ПДВ 4250 гривень. При цьому сума штрафної санкції, виходячи з розміру основного платежу, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України складає 1062,50 гривень (4250 *25%).

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, винесені 25.10.2012 року ДПІ у м. Сімферополі належить визнати протиправними та скасувати частково, а саме: № 0007612204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 464516 гривень, з яких 403913 гривень - основний платіж та 1062,50 гривень - штрафні санкції та № 0007592204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 483907,75 гривень, з яких 469597,50 гривень - основний платіж та 14310,25 гривень - штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст.. 87 КАС України, до судових витрат також належать судовий збір і витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Ухвалою суду від 20.11.2012 року по справі було призначено проведення судової експертизи.

На проведення судово - економічної експертизи ПП «СБО-Сервіс» було витрачено 25024 гривень, що підтверджується рахунком, квитанціями про оплату (т. с. 5, а.с. 62-65).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді витрат на оплату судового збору в сумі 2146 гривень та витрат на проведення експертизи в сумі 25024 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.06.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст.160 КАС України постанову складено у повному обсязі 13.06.2013 року.

Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «СБО-Сервіс» - задовольнити частково.

Визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені 25 жовтня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС, а саме:

- № 0007612204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 464516 гривень, з яких 403913 гривень - основний платіж та 60603 гривень - штрафні санкції;

- № 0007592204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 483907,75 гривень, з яких 469597,50 гривень - основний платіж та 14310,25 гривень - штрафні санкції.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «СБО-Сервіс» судові витрати у розмірі 27170 (двадцять сім тисяч сто сімдесят) гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова