Постанова № 31867342, 12.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 р. Справа № 804/5285/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представників позивача представника відповідача Продайко О.В., Єлізарової Т.М. Бурковської О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулось до суду з позовними вимогами до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даного акту, є нечинними, винесені всупереч діючому законодавству та підлягають скасуванню у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби (надалі СДПІ у м.Дніпропетровську) проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (надалі ПАТ «ДМК ім. Ф.Е.Дзержинського») з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт №24/15-05393043 від 14.01.2013 року.

Згідно висновків акту перевірки позивачем допущено порушення:

- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, ст.93, ч.1 ст.203, ч.1,2 ст.215, ч.2 ст.207, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України - у 4 кварталі 2009 року безпідставно віднесено до складу валових витрат суму витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 у розмірі 24000 грн.;

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334 - заниження валових доходів у IV кварталі 2009 року на 28 800 грн. при оприбуткуванні ТМЦ, безоплатно отриманих від невстановлених осіб;

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 у грудні 2009 року на суму 4 800 грн. по операціях з придбання господарських товарів у ФОП ОСОБА_6, що призвело до порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168, а саме: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (грудень 2009 року) на загальну суму 4 800 грн.

18.01.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000011500 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 52 800 грн. та від 18.01.2013 року №0000021500 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3 800 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПАТ «ДМК ім. Ф.Е.Дзержинського» в адміністративному порядку звернулось із запереченнями вих. №01/125 від 28.01.2013 року до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, на які надано відповідь від 01.04.2013 № 6022/10/10-233, що скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У березні 2008 року позивач перебував у господарських взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 на підставі договору від 03.03.2008 року №28-0454-02.

Предметом даного договору є постачання господарських товарів узгодженими партіями. Кількість, номенклатура, ціна та строки визначені у Специфікаціях, які додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною. Поставка здійснюється на умовах СРТ склад «Покупця» м.Дніпродзержинськ (у відповідності до правил Інкотермс-2000).

На виконання умов договору №28-0454-02 від 03.03.2008 року позивач придбав у ФОП ОСОБА_6 в грудні 2009 року віники сорго у кількості 500 шт., мітли березові у кількості 7500 шт. на загальну вартість 28 800,00грн. (в т. ч. ПДВ 4800,00 грн.), що підтверджується рахунком-фактурою від 16.12.2009 року №16/12/01, видатковою накладною від 16.12.2009 року №16/12/01, податковою накладною від 16.12.2009 року №16/12/01. В грудні 2009 року сплачено платіжним дорученням від 09.12.2009 року №3137 раніше поставлений товар в сумі 28 800 грн., в тому числі ПДВ 4800 грн. Оплата за поточний товар здійснена платіжним дорученням від 12.03.2010 року №2820 на загальну суму 28 800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4800,00 грн.

Згідно пункту 5.4 договору від 03.03.2008 року №28-0454-02 під час прийому товару обов'язкова наявність наступних документів: карантинний сертифікат, податкова накладна, рахунки-фактури, товаросупровідні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що транспортування поставленого товару підтверджується необхідними документами, проте доказів щодо перевезення товару до суду надано не було.

Крім того, суд звертає увагу, що в акті перевірки міститься обставини про встановлення недоліків первинних бухгалтерських документів позивача, а саме не мають всіх обов'язкових реквізитів, зокрема, містять підписи не уповноважених (невстановлених) осіб, не відповідають терміну «первинні документи», у зв'язку з чим не можуть бути підставою для відображення операцій за бухгалтерським та податковим обліком суб'єкта господарювання.

Даний висновок Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську зроблено на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 06.07.2011 року №302/1702/НОМЕР_1 про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 з питань взаємодії з ТОВ «Віктар Дістріб`юшн» та ТОВ «Едельвейс Агро 1» за період з 01.06.2008 року по 31.05.2011 року.

Так, згідно висновків вказаного акту перевірки досліджені документи свідчать про непричетність громадянина ОСОБА_6 до підприємницької діяльності через відсутність первинних документів та найманих працівників, а також з урахуванням нікчемності угод, укладених між ФОП ОСОБА_6 із постачальниками.

Крім того, відповідач посилається на отримання від ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя листа від 11.01.2013 року №808/7/17-212 про направлення копії заяви громадянина ОСОБА_6 про непричетність його до підприємницької діяльності. Проте суд наведене до уваги не бере, оскільки такі доводи податкового органу не підтверджено відповідним судовим рішенням, яке б містило відповідні висновки. Наявність або відсутність подібних пояснень належним чином зазначені доводи не підтверджує.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон №334) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, дослідивши первинні документи позивача, суд встановив, що врахування ПАТ «ДМК ім. Ф.Е.Дзержинського» у складі валових витрат виробництва (обігу) за VI квартал 2009 року витрат в сумі 24 000 грн. за угодою від 03.03.2008 року №28-0454-02, укладеною з ФОП ОСОБА_6, є порушенням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон №168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вищевикладене, позивачем на порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168 завищено податковий кредит у грудні 2009 року на суму 4800 грн. по операціях з придбання господарських товарів у ФОП ОСОБА_6 за угодою від 03.03.2008 року №28-0454-02.

Суд зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту здійснення певних господарських операцій та підтвердження використання придбаних товарів (наданих послуг) у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, довів факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 червня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко