Рішення № 31863314, 30.05.2013, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 420/3543/12

Провадження № 2/177/93/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 травня 2013 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача Бродько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду 26.11.2012 року із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №179-МК від 21.04.2008 року в сумі 121699,45 грн. вилучити у відповідача та передати в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» предмет застави - автомобіль марки ВАЗ модель 217030-110-01 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) зазначеного автомобіля, звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки ВАЗ модель 217030-110-01 реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з наданням повноважень необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору №179-МК від 21.04.2008 року ОСОБА_3 21.04.2008 року отримала кредит у розмірі 59830,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.04.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали 21.04.2008 року договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надала в заставу автомобіль ВАЗ 217030-110-01 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності.

Позивач зобов'язання за вказаним вище договором перед відповідачем виконав, надавши кредит у вказаному в договорі розмірі. Натомість відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконує, не здійснює погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, внаслідок чого станом на 09.10.2012 року має заборгованість 151699,45 грн., яка складається з наступного:

-56991,07 грн. - заборгованість за кредитом;

- 60030,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 27216,37 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором;

а також штрафи відповідно до умов договору:

- 250,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 7211,88 грн. - штраф (процентна складова).

В ході судового розгляду справи представником позивача була подана уточнена позовна заява, яка ухвалою суду від 17.05.2013 року прийнята до провадження та в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 151699,45 грн. за кредитним договором №179-МК від 21.04.2008 року та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача Бродько А.І. в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомили. Будучи присутніми в попередніх судових засіданнях відповідач та представник відповідача кожен окремо позов не визнали. Заперечуючи проти позову в первинній редакції, відповідач пояснила, що після одержання кредиту на покупку автомобіля 21 квітня 2008 року вона більше року згідно графіку платила банку проценти за користування кредитом і погашала суму кредиту. Через фінансові труднощі в подальшому не мала змоги регулярно сплачувати кошти, в зв'язку з чим 30.11.2009 року представники служби безпеки ПАТ КБ «Приватбанк» відібрали у неї куплений на кредитні кошти автомобіль ВАЗ 217030 реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно акту прийому вказаний автомобіль передається банку для реалізації і одержані кошти необхідно направити для погашення заборгованості по кредиту. На той час сума коштів від реалізації автомобіля була достатня для погашення кредиту. В той же час відповідач пояснила, що не дивлячись на складений акт прийому автомобіля, зазначений автомобіль банком був їй повернутий та через деякий час викрадений з місця стоянки. З заявою про викрадення автомобіля вона звернулася до Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Суд, вислухавши осіб, які беруть учать у справі, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 21.04.2008 року уклала з ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого згідно статуту є позивач ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 24), кредитний договір № 179-МК (а.с. 12-15).

Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 59796,00 грн. та 34,00 грн. на споживчі цілі на умовах повернення кредиту, відсотків і винагороди в термін відповідно до Графіка погашення кредиту (додаток №1 до даного Договору), але не пізніше 21 квітня 2013 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом, відповідно до п. 4.1 договору у розмірі 21% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Погашення заборгованості повинно було здійснюватися згідно графіку погашення кредиту, що є невід'ємною частиною договору (а.с. 15(зворотній бік)-16).

Згідно п. 4.3 кредитного договору при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п. 1.3, 2.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до розділу 6 Кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Крім того при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 120 днів у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним вище кредитним договором 21 квітня 2008 року між сторонами був укладений договір застави рухомого майна, відповідно до якого відповідач надала в заставу транспортний засіб марки ВАЗ модель 217030-110-01 тип ТЗ - легковий-седан-В VIN НОМЕР_6, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_6, колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 2008, який належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 17-19).

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором станом на 09.10.2012 року в розмірі 151699,45 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом в сумі 56991, 07 грн.;

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 60030,13 грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 27216,37 грн.;

а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:

- штраф - 250, 00 грн. (фіксована частина);

- штраф - 7211,88 грн. (процентна складова).

Сума заборгованості за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5-6).

На адресу відповідача позивачем надсилалося повідомлення про наявну заборгованість по кредитному договору та повідомленням № 30.1.0/2-Р60 від 28.08.2012 року їй було запропоновано сплатити заборгованість (а.с.7, 8-11).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1050 та ч. 2 ст. 625 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити грошову суму, при цьому ч.2 ст. 1050 встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позивальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідачем ОСОБА_3 в підтвердження виконання зобов'язань за кредитним договором надана копія акту прийму автомобіля заставника, який допустив просрочку кредиту по кредитному договору №179-МК від 30.11.2009 року. Згідно цього акту ОСОБА_3 був переданий співробітникам управління безпеки Приватбанку заставний автомобіль марки ВАЗ 21703001 державний номер НОМЕР_1, 2008 року для реалізації по ринковій вартості та направлення виручених доходів на погашення заборгованості в разі невиконання нею зобов'язань перед банком (а.с. 35).

Однак зазначений документ не може бути прийнятий судом як належний доказ виконання зобов'язань відповідачем по кредитному договору, оскільки він протирічить іншим обставинам встановленим судом. Як зазначила сама відповідач, надаючи пояснення суду, заставний автомобіль марки ВАЗ 21703001 в подальшому був повернутий їй представниками банку, вона користувалися ним, і лише 23.03.2010 року вона особисто звернулася до Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області з заявою про викрадення зазначеного автомобіля з місця стоянки, визначеному нею, в зв'язку з чим за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом було порушено кримінальну справу, провадження по якій на даний час зупинено. Ці обставини підтверджені талоном-повідомленням відділу міліції про прийняття заяви від ОСОБА_3 (а.с. 43) та копією постанови про зупинення досудового слідства від 25.03.2011 р. (а.с. 52).

Представник позивача заперечуючи проти позову зазначив, що автомобіль, який був предметом застави згідно договору, укладеного між сторонами був вилучений банком у відповідачі, а отже зобов'язання за кредитним договором виконані відповідачем в повному обсязі, про що свідчить також і те, що з моменту вилучення автомобіля з 2009 року позивач не звертався з вимогою до відповідача про виконання зобов'язань за кредитним договором.

Проте з таким твердженням представника відповідача суд не погоджується.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, зобов'язання припиняються з підстав, передбачених договором або законом (частина перша ст. 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК.

Вилучення предмету застави було проведене неналежним чином, висновок про що можна зробити із пояснень ОСОБА_3 про те, що автомобіль їй був повернутий та через деякий час викрадений. Крім того будь-яких доказів реалізації предмета застави та зарахування коштів від реалізації в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, сторонами не надано. А отже ці обставини не може бути підставою для припинення зобов'язань, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою ст.. 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.. 526, 599 ЦК.

Пунктом 9 зазначеної Постанови Пленуму ВССУ визначено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було виконано умов кредитного договору № 179-МК від 21.04.2008 року та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за вказаним вище договором в розмірі 151 699,45 грн.

Оскільки рішення постановляється на користь позивача, то згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1516,99 грн..

Керуючись ст. ст. 525, 526, 611, 625, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 208 ч.1 п.2, 213, 215 ЦПК України, суд;-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПО 14360570) заборгованість за кредитним договором № 179-МК від 21.04.2008 року станом на 09.10.2012 року у розмірі 151 699,45 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять грн.. 45 коп.), яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 56991,07 грн. (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто одна грн. 07 коп.); заборгованості по процентам за користування кредитом - 60030,13 грн. (шістдесят тисяч тридцять грн. 13 коп.); пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором - 27216,37 грн. (двадцять сім тисяч двісті шістнадцять грн. 37 коп.); штрафу (фіксована частина) - 250,00 грн. (двісті п'ятдесят грн. 00 коп.); штрафу (процентна складова) - 7211,88 грн. (сім тисяч двісті одинадцять грн. 88 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 516,99 грн. (одна тисяча п'ятсот шістнадцять грн. 99 коп.).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: