Рішення № 31861383, 12.06.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Галичанського А. Д.

суддів: Перепелюк І.Б., Кулянда М.І.

секретар Балацька-Геряк О.П.

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про поділ спадщини, визначення розміру часток у спадщині, визнання права власності на майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_5 в інтересах якої діє батько ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики та визначення розміру частки спадкоємців, визнання права власності на спадкове майно, за апеляційними скаргами ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2012 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про поділ спадщини, визначення розміру часток у спадщині, визнання права власності на майно.

_________________

№ 22ц-786/13 р. Головуючий у 1-й інстанції Богдан С.І.

категорія 37 Доповідач Галичанський А.Д.

В позові зазначали, що вони є батьками ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті доньки відкрилася спадщина на майно у вигляді будинку АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом першої черги є ОСОБА_3 - мати, ОСОБА_4 - батько, ОСОБА_1 - чоловік, ОСОБА_5 - малолітня донька покійної.

Вони є такими, що прийняли спадщину і це підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 28531852 від 31.10.2011 року Другої чернівецької державної нотаріальної контори, якою була заведена спадкова справа.

Спадкове майно складається з будинку АДРЕСА_1 і було власністю спадкодавиці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.08.2010 року. Майно придбане ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2010 року було особистою приватною власністю спадкодавиці, оскільки придбано за її власні кошти, які вона отримала від ОСОБА_3 за договором позики від 19.03.2010 року.

Оскільки спадкове майно було придбано за особисті кошти спадкодавиці, відповідно, вважають, що спадкуванню підлягає увесь будинок і розмір часток кожного із спадкоємців є рівним.

Просили визнати спадкове майно в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 350,30 інвентарною вартістю 200583 грн. особистою власністю спадкодавиці ОСОБА_8, визначити розмір часток спадкоємців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та малолітньої ОСОБА_5 на зазначене майно в розмірі по 1/4 частки кожному, визнати за спадкоємцями право власності на спадкове майно в розмірі по 1/4 частки кожному.

В березні 2012 року відповідач ОСОБА_1, діючи у своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою в якій зазначав, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_8 з 16.07.2006 року, в тому числі, на момент придбання (23.03.2010 року) будинковолодіння АДРЕСА_1, а тому будинок є спільною сумісною власністю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина, донька ОСОБА_5. Його дружина ОСОБА_8 Померла ІНФОРМАЦІЯ_2, дитина залишилася проживати з ним.

Зазначає, що договір позики між його дружиною і ОСОБА_3 від 19.03.2010 року є недійсним, оскільки йому як чоловікові на момент укладення правочину не було відомо ні в усному, ні в

письмовому порядку про його укладення. Вважає, що договір укладений в порушення вимог закону і в силу вимог ст.203 ЦК України повинен бути визнаний недійсним.

Предметом спадкового майна є 1/2 частина будинковолодіння, яка

належала спадкодавиці на момент відкриття спадщини та повинна бути розділена між спадкоємцями ОСОБА_3 - мати, ОСОБА_4 - батько, ОСОБА_1 - чоловік, ОСОБА_5 - малолітня донька, в рівних частках, а інша 1/2 частина спірного будинку фактично належить йому як частка у спільному майні подружжя і поділу не підлягає.

З метою забезпечення житлом доньки, він свою частину

спадкового майна уступає на її користь.

З врахуванням викладеного позивач за зустрічним позовом просив визнати договір позики від 19.03.2010 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 недійсним з моменту вчинення; визнати житловий будинок з

належним и до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 350,30 м.кв, в т.ч. житловою площею 108,70 м.кв, спільним сумісним майном подружжя з визначенням, що кожному з подружжя належить по 1/2 частин; визначити розмір часток спадкоємців по 1/8 частці за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та визнати право власності на житловий будинок за

ОСОБА_4 1/8 частку, як за батьком, на 1/8 частку за ОСОБА_4, як за матір'ю, на 2/8 частки за ОСОБА_5, як за донькою.

В квітні 2012 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з уточнюючою позовною заявою, в якій зазначили, що ОСОБА_10 відмовився від прийняття спадщини на користь малолітньої доньки ОСОБА_5

Таким чином до спадкоємиці - малолітньої ОСОБА_5 в повному обсязі перейшла частка її батька ОСОБА_1, яку він успадкував від спадкодавця ОСОБА_8 Крім активів, до складу спадщини відповідно до ст.ст. 1216,1218 ЦК України входять також і пасиви, тобто до спадкоємців переходять майнові обов'язки спадкодавця по сплаті боргів. Пасивом у спадщині спадкодавиці ОСОБА_8 є борг в сумі 200000 грн.

відповідно до договору позики від 19.03.2010 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Оскільки після смерті спадкодавця ОСОБА_8 відкрилася спадщина та заведена спадкова справа, ОСОБА_3, як кредитор ОСОБА_8, в межах шестимісячного строку звернулася до спадкоємців з вимогою про задоволення її вимог як кредитора, який позичав

спадкодавцю 200000 грн. Її вимога 02.02.2012 року була подана нотаріусу Другої чернівецької нотаріальної контори для направлення спадкоємцям, яку нотаріус направив їм.

Оскільки спадкоємець ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори і відмовився від своєї частки на користь малолітньої ОСОБА_5, то розмір боргу, який вона успадкувала становить 100000 грн.

У зв'язку з викладеним просили провести поділ спадщини спадкодавця ОСОБА_8, визнавши, що до складу спадщини входять активи - будинок АДРЕСА_1 та пасиви - борг в сумі 200000 грн. згідно договору позики від 19.03.2010 року визначивши, що ОСОБА_3 у спадщині належить 1/4 частки будинковолодіння; ОСОБА_4 у спадщині належить 1/4 частка будинковолодіння (актив) та 1/4 частка боргу за договором позики в сумі 50000 грн. (пасив); ОСОБА_5 у спадщині належить 1/2 частки будинковолодіння ( актив) та 1/2 частки боргу за договором позики в сумі 100000 грн. (пасив). Визнати за спадкоємцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, малолітньою ОСОБА_5

право власності в порядку спадкування за законом на вказане будинковолодіння загальною площею 350,30 м.кв., який складається з п'яти житлових кімнат площею 108,70 м.кв., огорожі та сараю в частках - ОСОБА_3 ? частки будинковолоідння, ОСОБА_4 ? частини будинковолодіння , ОСОБА_5 ? частини будинковолодіння та стягнути з спадкоємця ОСОБА_5, в інтересах якої виступає її батько ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 100000 грн.

В лютому 2013 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з заявою про зменшення позовних вимог в якій зазначили, що на теперішній час є таким, що набрало законної сили рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання частково недійсним правочину і свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на 1/2 частину майна яке розташоване в АДРЕСА_1, ухвалене щодо спадкового майна і при розгляді якої приймали участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2012 року визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нерухоме майно - 51/100 ідеальної частки двоквартирного житлового будинку літ. А-Б, яка складається із блоку літ. Б, загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі житловою площею

108,70 м. кв., сарай літ. В, огорожі № 4-6 розташований у АДРЕСА_1. Визнано недійсним в 1/2 частині договір купівлі-продажу від 23.03.2010 року укладеного між Приватним вищим навчальним закладом «Буковинський університет» в особі засновника та ректора ОСОБА_4 та ОСОБА_8, щодо відчуження 51/100 ідеальної частки вказаного двоквартирного житлового вартістю 200584 грн. та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.08.2010 року виданого на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 564/15 від 25.08.2010 року. Також визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нерухомого майна, розташованого у АДРЕСА_1 вартістю 100292 грн.

У зв'язку з викладеним просили провести поділ спадщини спадкодавиці ОСОБА_8 визнавши, що до складу спадщини входять активи - 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 інвентарною вартістю 200583,98 грн. та пасиви - борг у сумі 200000 грн. згідно договору позики укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 та визначити, що частки у спадщині належать спадкоємцям в наступних розмірах: ОСОБА_3 - 1/4 частки будинку; ОСОБА_4 - 1/4 частки будинку та ? частки боргу за договором позики від 19.03.2010 року в сумі 50000 грн. (пасив); ОСОБА_5, від імені якої та в інтересах якої виступає її батько ОСОБА_1, - 1/2 частки будинку (актив) та 1/2 частки боргу за договором позики від 19.03.2010 року в сумі 100000 грн. (пасив).

Визнати за спадкоємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на спадкове майно - 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 в розмірі по 1/8 частин кожному, за малолітньою ОСОБА_5 право власності на спадкове майно - 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 загальною площею 350,30 м.кв. в розмірі 1/4 частки та стягнути з спадкоємця ОСОБА_5, в інтересах якої виступає її батько ОСОБА_1, на користь ОСОБА_3 борг в сумі 100000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано, що до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 входять: активи - 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі 5 житлових кімнат площею 108,70 м. кв., сарай (літ. В), огорожа № 4-6 вартістю 1427593 грн. та пасиви - борг у сумі 200000 грн. згідно договору позики від 19.03.2010 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Визнано, що частки у спадщині належать спадкоємцям в наступних розмірах: ОСОБА_3 - 1/4 частки, ОСОБА_4 - 1/4 частки, малолітній ОСОБА_1 в інтересах якої виступає її батько ОСОБА_1 - 1/2 частки.

Визнано, що ОСОБА_3 як спадкоємцю за законом належить 1/16

частини 1/2 частини будинку (літ. Б) по АДРЕСА_1; ОСОБА_4, як спадкоємцю за законом належить 1/16 частини 1/2 частини будинку № 4 ( літ. Б ) по АДРЕСА_1 та 1/4 частки боргу за договором позики укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 19.03.2010 року в сумі 50000 грн.; ОСОБА_5, від імені якої виступає її батько ОСОБА_1, як спадкоємцю за законом належить 1/8 частини 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частки боргу за договором позики укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 19.03.2010 року в сумі 100000 грн.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/16 частину в ? частині будинку № 4 ( літ.Б ) по АДРЕСА_1 загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6; за ОСОБА_4 право власності на 1/16 частини в 1/2 частині будинку

№ 4 ( літ.Б ) по АДРЕСА_1 загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6; за малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтересах якої виступає її батько ОСОБА_1, право власності на 1/8 частину в 1/2 частині будинку № 4 ( літ.Б ) по АДРЕСА_1, загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв, сарай літ. В, огорожа № 4-6.

Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої

виступає її батько ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 19.03.2010 року сумі 100000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За зустрічним позовом ОСОБА_1 визнано, що 1/2 частина

будинку АДРЕСА_1, загальною площею 350.30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6 є спільним майном подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_1 Визначено розмір часток спадкоємців та встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_8 належить: ОСОБА_4 як батьку - 1/4 частки, ОСОБА_3, як матері - 1/4 частки, малолітній ОСОБА_5, як доньці - 1/2 частки в 1/2 частині будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/16 частини в ? частині будинку№ 4 ( літ. Б) по АДРЕСА_1, загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В , огорожа № 4-6; за ОСОБА_4 право власності на 1/16 частини в 1/2 частині будинку АДРЕСА_1, загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6 ; за малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від імені якої виступає її

батько ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину в 1/2 частині будинку №4 ( літ. Б ) по АДРЕСА_1,загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Знято арешт накладений в забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5, просить скасувати вищезазначене рішення суду в частині стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким в цій частині позовних вимог відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі та визнати недійсним договір позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від 19.03.2010 року в сумі 200000 грн.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням матеріального і процесуального права.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять її відхилити за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5, підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5, частково суд першої інстанції помилково виходив з того, що спадковим майном є ? частина спірного будинковолодіння, що призвело до неправильного визначення часток спадкоємців. Разом з тим, ця ? будинковолодіння судом визнана спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок порушення норм матеріального права відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 липня 2006 року. Від шлюбу у них народилася дитина, донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьками померлої ОСОБА_8 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Таким чином спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_1 як чоловік, ОСОБА_5 як донька, ОСОБА_4 як батько та ОСОБА_3 як мати відповідно до ст.1261 ЦК України, в якій зазначено, що у

першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на 1/4 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною площею 350,30 м.кв. в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6, інвентарною вартістю 200583 грн. 98 коп. та на борг у сумі 200000 грн., які ОСОБА_8 позичила у ОСОБА_3 для придбання будинковолодіння 19 березня 2010 року. Вказаний будинок був придбаний ОСОБА_8 23.03.2010 року за договором купівлі-продажу під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя на підставі ст.60 СК України. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2012 року, яке набрало законної сили, визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нерухоме майно - 51/100 ідеальної частки двоквартирного житлового будинку літ. А-Б, яка складається із блоку літ. Б, загальною площею 350,30 м. кв., в тому числі житловою площею 108.70 м. кв., сарай літ. В, огорожі № 4-6 розташований у АДРЕСА_1. Визнано недійсним в 1/2 частині договір купівлі-продажу від 23.03.2010 року укладеного між Приватним вищим навчальним закладом «Буковинський університет» в особі засновника та ректора ОСОБА_4 та ОСОБА_8, щодо відчуження 51/100 ідеальної частки вказаного двоквартирного житлового будинку вартістю 200584 грн. та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.08.2010 року виданого на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 564/15 від 25.08.2010 року. Також визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нерухомого майна, розташованого у АДРЕСА_1 вартістю 100292 грн.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначеного рішення суду у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_8 залишилось ? частини спірного будинковолодіння. А після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на ? частину вищевказаного будинковолодіння і ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності належить ? частина будинковолодіння.

Оскільки спадкоємцями за законом є четверо осіб, то їх частки в будинку становлять ?:4= 1/16.

Так як ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори і відмовився від своєї частки на користь малолітньої ОСОБА_5, то її частка в будинку становить 1/8.

Судом встановлено, що 19.03.2010 року ОСОБА_8 позичила у ОСОБА_3 200000 гривень, між ними було укладено договір позики і позичальник ОСОБА_8 зобов'язувалася повернути позику, яка надавалася їй строком на 39 років з моменту надання позики.

Даний договір позики від 19.03.2010 року був укладений в письмовій формі і відповідає вимогам ст.ст. 1046,1047 ЦК України. Згідно п.4.3 договору позики, гроші були передані в момент підписання договору.

Таким чином, сума позики 200000 грн. є спадковим боргом і відповідно до ст.1282 ЦК України підлягає стягнення на користь кредитора спадкодавця зі спадкоємців повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці в спадщині.

Отже, частка кожного в спадковому майні складає ? боргу, що становить 50000 грн., які слід стягнути, в межах заявлених вимог на користь кредитора ОСОБА_11

Оскільки ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори і відмовився від своєї частки на користь малолітньої ОСОБА_5, то розмір боргу, який вона успадкувала становить 100000 грн.

Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що договір позики слід визнати недійсним, оскільки він укладений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, що йому не було відомо про укладення цього договору, як одному з подружжя та він відповідно до ст.65 СК України не надавав письмово згоду на розпорядження цінним майном є помилковими, оскільки вказана стаття регулює право подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Укладення договору позики не є розпорядженням майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, а тому вказана стаття не регулює спірних правовідносин.

Оскільки судом встановлено, що договір позики від 19.03.2010 року був укладений в письмовій формі і відповідає вимогам ст.ст. 1046,1047 ЦК України, то доводи апелянта щодо його недійсності є безпідставними і його вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Інші доводи апелянта ОСОБА_1 є не обґрунтованими та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5, відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2013 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати, що спадковим майном після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є ? будинку АДРЕСА_1, загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6 та борг в сумі 200000 (двісті тисяч) грн.

Визначити частки у праві спільної часткової власності у вищезазначеному спадковому майні в наступних розмірах: ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1/16 частки кожному, малолітній ОСОБА_5 1/8 частки - від будинку АДРЕСА_1, загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої виступає ОСОБА_1, на користь ОСОБА_3 успадкований борг за договором позики від 19.03.2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5, задовольнити частково.

Визнати 1/2 будинку АДРЕСА_1, загальною площею 350,30 м.кв., в тому числі п'ять житлових кімнат площею 108,70 м.кв., сарай літ. В, огорожа № 4-6 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_1 та визнати за останнім ? частку у праві спільної часткової власності вказаного будинку.

В решті позовних вимог ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: