Ухвала суду № 31857919, 04.06.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-3130/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нікушина В.В.,

при секретарі Фур'яка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Борщагівка», директора комунального підприємства «Борщагівка» ОСОБА_2 про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до комунального підприємства «Борщагівка», директора комунального підприємства «Борщагівка» ОСОБА_2 про захист прав споживача.

31.05. 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зобов'язання Комунального підприємства «Борщагівка» (ідентифікаційний номер 32393133) знищити в системі бухгалтерського обліку підприємства недостовірну інформацію зібрану незаконним шляхом про фінансовий стан (борги) ОСОБА_1 по квартирі за адресою : АДРЕСА_1 за період із 1996 року по 01 червня 2012 року на суму 24 907, 08 гривень.

У судове засідання сторони не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено у ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Всупереч даної законодавчої норми позивачем не обґрунтовано застосування забезпечення позову саме таким чином як ним вказано.

Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту вимоги зазначеної в заяві про забезпечення позову вбачається, що вона не відноситься до будь-якого з видів забезпечення позову передбачених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, керуючись постановою Пленуму ВСУ від 22.06.2006 року №9, ст.ст.151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі ОСОБА_1 до комунального підприємства «Борщагівка», директора комунального підприємства «Борщагівка» ОСОБА_2 про захист прав споживача - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В.Нікушин