Ухвала суду № 31856922, 30.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14195/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Петрика І.Й., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еволюшнфілмс Продакшн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Леміш Груп», «Укртехномас-сервіс» за період з 01.11.2008 року по 29.02.2012 року, про що складено Акт від 20.09.2012 року №307/1-22-70-31199848, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 10-17).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме, завищення ним на 554 685 грн. суми податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в тому числі за березень 2010 року на 38 676 грн., за квітень 2010 року на 295 713 грн., за травень 2010 року на 203 770 грн., за липень 2010 року на 6 666 грн., за вересень 2010 року на 4 260 грн., за листопад 2010 року на 5 600 грн., абз. 4 пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), а саме, заниження ним на 693 357 грн. суми податку на прибуток, в тому числі за ІІ квартал 2010 року на 672 699 грн., за ІІІ квартал на 13 658 грн., за ІVквартал на 7 000 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 10 жовтня 2012 року №0004742270, №0004752270, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 18, 19), та якими збільшено на 693 356 грн. 25 коп. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі на 554 685 грн. за основним платежем і 138 671 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та грошового зобов'язання з податку на прибуток 866 696 грн. 25 коп., в тому числі 693 357 грн. за основним платежем і 173 339 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з Договорів від 25 серпня 2010 року №25/08-2, від 25 жовтня 2010 року №25/10-2, від 05 листопада 2010 року №05/11-2, укладених між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехномас-сервіс», копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 80-82, 85-87, 90-92), контрагент за дорученням Позивача зобов'язався здійснити роботи, визначені в Договорах, а Позивач - їх прийняти та оплатити.

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг за зазначеними Договорами надано первинні документи, а саме, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2010 року, від 02.11.2010 року, від 12.11.2010 року та податкові накладні від 30.08.2010 року №53/300810, від 02.11.2010 року №52/21110, від 12.11.2010 року №50/121110, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 83-84, 88-89, 93-94).

За Договорами від 15 березня 2010 року №15/03, від 17 березня 2010 року №17/03, від 01 квітня 2010 року №01/04, від 02 квітня 2010 року №02/04, від 08 квітня 2010 року №08/04, від 15 квітня 2010 року №15/04, від 15 липня 2010 року №15/07-2, укладеними між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леміш Груп", копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 121-144), контрагент зобов'язався за дорученням Позивача здійснити роботи, визначені цими Договорами та передати Позивачу результати цих робіт, виключні майнові права інтелектуальної власності на результати робіт, а Позивач - їх прийняти та виплатити відповідну винагороду.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг за зазначеними Договорами надано первинні документи, а саме, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 145-159).

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 62-67), гр. ОСОБА_3, який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Леміш Груп" визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою ст. 27, частиною першою ст. 205, частиною другою ст. 358 Кримінального кодексу України та призначено покарання за частиною п'ятою ст. 27, частиною першою ст. 205 Кримінального кодексу України у виді штрафу 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за частиною другою ст. 358 Кримінального кодексу України у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточно до відбування гр. ОСОБА_3 2 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1-го року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, на підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2012 року, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с. 68-72), гр. ОСОБА_5, який є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехномас-сервіс», звільнено від кримінальної відповідальності за частиною другою ст. 205 КК України на підставі Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, скасовано міру запобіжного заходу підписку про невиїзд з постійного місця проживання та закрито провадження у справі.

Проте, посилання Відповідача на зазначені Вирок та Постанову, як на підставу визнання правочинів Позивача нікчемними, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, на час укладення Позивачем Договорів з контрагентами, будь-яких судових рішень щодо їх посадових осіб не існувало, а Товариства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону №334/94-ВР, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству, вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі, які набрали законної сили на час укладення зазначених Договорів або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання Договорів недійсними, в зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та включено в податкову звітність відповідну суму з податку на прибуток, тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та/або їх посадовими особами.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.