Ухвала суду № 31850311, 10.06.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/7815/2012 Провадження № 22-ц/795/1308/2013 Головуючий у I інстанції - Косач І. А. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Євстафіїва О.К., Смаглюк Р.І.,

при секретарі: Зіньковець О.О.,

за участю представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 27 березня 2007 року в розмірі 52720,41 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 45406,5 грн., залишок по нарахованим відсоткам - 1973,5 грн,. пеня за прострочення сплати кредиту - 3570,52 грн,. пеня за прострочення сплати відсотків - 1769,88 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2007 року в розмірі 112186,6 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 72547,08 грн., залишок по нарахованим відсоткам - 28924,92 грн,. пеня за прострочення сплати кредиту - 7079,35 грн,. пеня за прострочення сплати відсотків - 3635,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2008 року в розмірі 279372,2 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 139861,25 грн., залишок по нарахованим відсоткам - 98169,43 грн,. пеня за прострочення сплати кредиту - 10735,03 грн,. пеня за прострочення сплати відсотків - 12897,47 грн., індекс інфляції за період простроченої заборгованості - 17709,02 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 27 березня 2007 року в сумі 52720,41 грн. та за кредитним договором від 06 грудня 2007 року в сумі 112186,6 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тій обставині, що кредитний договір від 06 грудня 2007 року не забезпечений належним чином порукою, оскільки договір поруки з відповідачем ОСОБА_2 укладений 05 грудня 2007 року, в зв'язку з чим апелянт вважає, що стягнення з неї коштів за вказаним договором кредиту є незаконним.

Зазначає, що умовами договору поруки від 27 березня 2007 року не передбачено право вимоги у поручителя виконання своїх обов'язків за умови наявності вимоги про дострокове погашення кредиту, отже суд безпідставно стягнув з неї кредитну заборгованість.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра», суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем ОСОБА_3 умов кредитних договорів від 27 березня 2007 року, від 06 грудня 2007 року та від 19 вересня 2008 року, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. Оскільки ОСОБА_2 поручалась за належне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договорами від 27 березня 2007 року та від 06 грудня 2007 року, вона відповідає перед банком в солідарному порядку. Враховуючи той факт, що в договорі поруки від 19 вересня 2008 року підпис виконаний не ОСОБА_2, суд прийшов до висновку про відсутність зобов'язань відповідача за вказаним договором поруки.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Встановлено, що 27 березня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 36-05/06/5/11/404/2007/006, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит на суму 8470 доларів США, строком користування до 27 березня 2014 року, погашенням кредиту та виплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 13,49 % річних (а.с. 4-5).

В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 27 березня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки (а.с. 8).

06 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір «Автопакет» № 43-05/АП/2007-840, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит на суму 1570 доларів США, строком користування до 04 грудня 2012 року, погашенням кредиту та виплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14,4 % річних (а.с. 11-13).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором «Автопакет» 05 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки (а.с. 15).

19 вересня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір «Автопакет» 28-05/АП/2008-980, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит на суму 142400 грн., строком користування до 18 вересня 2013 року, погашенням кредиту та виплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 20,7 % річних (а.с. 17-19).

В установлені умовами кредитних договорів терміни позичальником не було повернуто належні кошти, в зв'язку з чим сума заборгованості станом на 22 травня 2012 року становить: за кредитним договором від 27 березня 2007 року - 52720,41 грн. (а.с. 141-142), за кредитним договором від 06 грудня 2007 року - 112186,6 грн. (а.с. 15) та за кредитним договором від 19 вересня 2008 року - 279372,2 грн. (а.с. 25-26).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за укладеними договорами поруки від 27 березня 2007 року та від 05 грудня 2007 року належним чином не виконувала, тому заборгованість за кредитними договорами підлягає стягненню з неї в солідарному порядку.

Не можуть бути прийняті апеляційним судом доводи апелянта про безпідставність вимоги до поручителя з приводу виконання своїх обов'язків за умови наявності вимоги до ОСОБА_3 про дострокове погашення кредиту, оскільки пунктом 3.3.3 кредитного договору від 27 березня 2007 року, за належне виконання якого поручалась апелянт, зазначено, що черговий мінімальний платіж вноситься позичальником до 20 числа поточного місяця. Пунктом 4.2.4 цього договору передбачена можливість банку вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, передбачених цим договором, якщо позичальник не вніс черговий платіж в термін, визначений п. 3.3.3 цього договору.

Положеннями укладеного між банком та ОСОБА_2 договору поруки зазначено, що відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому. Кредитор набуває право вимоги до поручителя про виконання зобов'язання при умові, що в установлений кредитним договором строк виконання позичальником в будь-якій частині або в цілому не будуть виконані, при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання в цілому або тій чи іншій частині. До такого установленого кредитним договором строку відноситься, в тому числі, і термін внесення чергового мінімального платежу за кредитом позичальником. Вимогу виконати зобов'язання апелянту було направлено банком 28 травня 2012 року (а.с. 146). Таким чином, позивачем дотримані умови укладених між сторонами договорів, а отже твердження апелянта про безпідставність вимоги до неї, як поручителя, до закінчення строку дії договору, являються довільним тлумаченням умов укладених правочинів.

Не можуть бути підставою для відмови в задоволенні вимог банку про стягнення з ОСОБА_2 коштів за договором поруки від 5 грудня 2007 року доводи апеляційної скарги про те, що апелянт поручалась за виконання ОСОБА_3 кредитного договору від 5 грудня 2007 року, якого не існує, оскільки такий договір відповідач уклав з банком 6 грудня 2007 року, виходячи з наступного.

Як вбачається з укладеного між ОСОБА_2 та позивачем договору поруки від 5 грудня 2007 року, апелянт поручилась за належне виконання ОСОБА_3 зобов'язань по договору «Автопакет» № 43-05\АП\2007-840 від 5 грудня 2007 року. Договір «Автопакет» № 43-05\АП\2007-840 був укладений між позивачем та ОСОБА_3 6 грудня 2007 року. Таким чином, назва кредитного договору, його номер та особа, за належне виконання зобов'язань якої поручалась апелянт, є ідентичними. Описка в договорі поруки щодо дати укладення кредитного договору не робить вказаний правочин нечинним або неіснуючим. Крім того, апелянт договір поруки протягом всього часу існування боргових зобов'язань між банком та ОСОБА_3 не оспорювала, як і не висловлювала заперечень щодо неіснуючого зобов'язання в суді першої інстанції. Виходячи з наведеного, висновок суду про необхідність стягнення з ОСОБА_2 коштів в солідарному порядку за договором поруки від 5 грудня 2007 року відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: