Рішення № 31848127, 17.06.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2696/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"17" червня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Вознесенську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні - житловому будинку.

ВСТАНОВИВ:

11.06.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненими позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні - житловому будинку АДРЕСА_1

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що він згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 12.04.1995 року та 29.06.1995 року є власником 25/36 часток цього будинку, а відповідач відповідно - 11/36 часток на підставі договору дарування від 01.07.1999 року.

Посилаючись на те, що згідно висновку судово-технічної експертизи неможливо виділити кожному співвласнику відповідно до його частки чи з незначним відступленням від цієї частки частину вказаного житлового будинку, спільне володіння і користування майном є неможливим, позивач просив позов задовольнити шляхом визнання за нею права власності на спірний житловий будинок з відшкодуванням відповідачу вартості її частки в сумі 5966 грн. 28 коп., які внесені на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали вказуючи, що відповідач бажає бути власником житлового будинку, в якому проживає її дочка, вартість її частки згідно висновку судово-технічної експертизи є необ'єктивною, значно заниженою.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 12.04.1995 року та 29.06.1995 року є власником 25/36 часток житлового будинку АДРЕСА_1, а відповідач відповідно - 11/36 часток на підставі договору дарування від 01.07.1999 року. Тобто, частка позивача у цьому житловому будинку удвічі більша за частку відповідача, яка є незначною і не може бути виділена в натурі згідно висновку судово-технічної експертизи (а.с. 53-82). Виділ в натурі житлового будинку означає, що виділені сторонам ізольовані частини будинку з окремими входами, які повинні містити житлові приміщення (кімнати) і допоміжні приміщення, зберігають своє функціональне призначення, тобто є придатними для постійного проживання і відповідають санітарним нормам (за освітленістю, інсоляцією, площею та т.п.).

Житловий будинок АДРЕСА_1 збудований у 1955 році з (саманної) сирцової цегли, до складу якого входить дві житлові кімнати площею 17,5 та 12,7 м2., коридор 4,8 м2, кухня 8,2 м2, забезпечений лише електропостачанням, опалення місцеве пічне та має ряд будівель: літня кухня, сарай Б-1, огорожа, ворота, а сарай Г-1, гараж В-1, погріб Е-1, вбиральня, колодязь знаходяться у зруйнованому стані. За висновком експерта експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту і ринкова вартість будинку (дійсна) за допомогою порівняльного підходу визначена в сумі 19526 грн. Обраний порівняльний підхід експертом обґрунтований та зазначено обставини за яких витратний та доходний підхід до уваги взято не було.

У вказаному житловому будинку зареєстровано місце проживання позивача ОСОБА_1, яка не має більше на праві власності інших житлових будинків, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_2, фактично у вказаному будинку проживала дочка відповідача. Між сторонами склалися неприязні відносини.

У відповідності до статті 365 ЦК України право особи у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У даній справі присутні усі елементи визначені законодавцем для прийняття рішення про задоволення вимог позивача, хоча для його прийняття достатньо і одного елемента вказаного у статті 365 ЦК України.

Вартість частки відповідача складає 5966 грн. 28 коп., які позивач ОСОБА_1 внесла 22.04.2013 року на депозитний рахунок суду, що підтверджується квитанцією №24375377.

У відповідності до статті 88 ЦПК України стороні на користь якої постановлено рішення суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати. Судові витрати позивача складаються із судового збору - 214,6 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи - 1999,44 грн., а всього 2214,04 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212, 213-215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Припинити право власності ОСОБА_2 на 11/36 частки у житловому будинку АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість частки у спільному майні - 5966 грн. 28 коп. (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень двадцять вісім коп.), які знаходяться на депозитному рахунку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області (одержувач ТУ ДСА України в Миколаївській області р/р 37312006000573 ГУДК в Миколаївській області МФО 826013 код ОКПО 26299835).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2214,04 грн. (дві тисячі двісті чотирнадцять гривень чотири коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення, а іншими учасниками, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.Є. Старжинська