Рішення № 31847834, 10.06.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/932/13-ц

провадження № 2-605/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мори О.М.,

при секретарі Орел І.О.,

за участю представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Управління Держкомзему в Обухівському районі, про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що в 1966 році йому було виділено земельну ділянку площею 0,25 га в АДРЕСА_1 18 січня 1994 року рішенням Григорівської сільської ради йому було передано дві земельні ділянки площею по 0,25 га кожна, в тому числі і спірна земельна ділянка, але в зв'язку з відсутністю бланків, він не зміг вчасно отримати державний акт. 02 березня 2001 року Григорівська сільська рада своїм рішенням відмінила рішення від 18 січня 1994 року «Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у приватну власність розміром 0,50 га». Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 липня 2010 року рішення № 12-2 виконкому Григорівської сільської ради від 02 березня 2001 року в частині відміни Рішення виконкому від 18 січня 1994 року « Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у приватну власність розміром 0,50 га» скасоване. Вказує на те, що частину належної йому земельної ділянки захопили його сусіди, ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4 який помер в 2010 році. Протягом періоду дії незаконного рішення № 12-2 виконкому Григорівської сільської ради від 02 березня 2001 року ОСОБА_3 отримала дозвіл від сільської ради на оформлення права власності та отримала державний акт на землю. Позивач посилався на те, що ділянку по АДРЕСА_2 відповідачка успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_5 і її розмір становив 0,1500 га, а уже в державному акті розмір складає 0,1790 га. Вважає, що збільшення розміру земельної ділянки відбулося за рахунок його ділянки, яка зменшилась. Всі його спроби отримати державний акт виявилися безрезультатними, оскільки сільська рада погоджується передати йому у власність лише земельну ділянку, яка фактично перебуває у його користуванні. Вважає, що відповідачка отримала незаконно право власності на земельну ділянку , а тому він просить визнати недійсним рішення Григорівської сільської ради про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та державного акту на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯД № 931808, виданого 12 листопада 2007 року (а.с.2-4).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, так як відповідачами порушуються та не визнаються права позивача на спірну земельну ділянку.

Представник відповідача, Григорівської сільської ради, ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив що рішення про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки було прийнято Григорівською сільською радою відповідно до вимог законодавства, розподіл земельних ділянок зроблено вірно, а державний акт на спірну земельну ділянку покійний ОСОБА_4 отримав на підставі рішення узгоджувальної комісії, а для встановлення межі запрошувалась землевпорядна комісія, в зв'язку з чим просить в позові відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала, що вона отримала оспорювану земельну ділянку у спадщину після смерті чоловіка. Даний спір щодо права на оспорювану земельну ділянку та правомірність отримання державного акту на неї вже неодноразово розглядались судами і з цього приводу виносились рішення, якими позивачу у задоволенні позовних вимог відмовляли. Надала також письмове заперечення проти позову, в якому просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, в судове засідання свого представника не направила, заяв, клопотань до суду не надала.

Суд заслухавши позивача, представника відповідача, відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району від 18 січня 1994 року ОСОБА_2 передано у приватну власність дві земельні ділянки для обслуговування будинку, а також для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га кожна, без зазначення їх місця розташування чи адреси (а.с.5).

Дане рішення від 18 січня 1994 року було скасоване рішенням виконкому Григорівської сільради від 2 березня 2001 року, яке у свою чергу було скасоване рішенням сільради від 9 грудня 2010 року (а.с.10).

Також встановлено, що рішенням виконкому Григорівської сільської ради від 19 лютого 2002 року, яке не змінене і не скасоване, ОСОБА_2 передано у власність дві земельні ділянки: площею 0,2363 га по АДРЕСА_1 для обслуговування будинку та площею 0,2500 га по вул. Л.Українки в с. Гусачівка для ведення особистого селянського господарства (а.с. 82). Технічну документацію на присадибну ділянку по АДРЕСА_1 позивач не виготовляв та державний акт на право власності не отримував.

Крім того, судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 931808, виданого 12 листопада 2007 року, власником земельної ділянки площею 0,1789 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 є чоловік відповідачки ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказаний державний акт виданий ОСОБА_4на підставі рішення 9 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради Обухівського району № 9 від 8 червня 2007 року (а.с.65).

Встановивши обставини справи суд вважає, що між сторонами виникли спірні земельні правовідносини, щодо правомірного надання та оформлення права власності на земельні ділянки.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.

Отже лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України підставами набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а згідно ст.126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що «кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень», представником позивача в порушення даної статті не доведено обставини порушення прав або інтересів позивача відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що спір про межу між ділянками № 13 і № 15 існував тривалий час ще між позивачем та чоловіком відповідачки ОСОБА_4, а після смерті останнього існує з ОСОБА_3 і неодноразово з 2001 року був предметом розгляду органами влади та місцевого самоврядування, якими встановлено, що ОСОБА_4 не порушував межі ділянки позивача ( а.с. 45, 48, 49, 129) .

Також, даний спір був предметом розгляду Обухівським районним судом Київської області, який своїм рішенням від 3 грудня 2003 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 до чоловіка відповідачки ОСОБА_4 про відновлення меж земельної ділянки з огляду на недоведеність вимог Дане рішення залишене без змін апеляційною і касаційною інстанціями (а.с. 100, 101,102).

Крім того, даний спір був предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Постановою Обухівського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради і ОСОБА_3 про повернення самовільно захопленої ділянки у зв'язку із недоведеністю вимог (а.с.106-108). Дане рішення залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року (а.с.105).

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, позивачем у справі належних доказів на підтвердження вимог не наведено, а його доводи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 16, 373, 393 ЦК, ст. 116 Земельного кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Управління Держкомзему в Обухівському районі, про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

СуддяМора О. М.