Постанова № 31847650, 03.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-14032/12/0170/29

03.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Військової частини А4374 Міністерства оборони України- Луценко Олексій Олександрович, довіреність № 628 від 24.05.13,

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А4374 Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 16.01.13 у справі № 2а-14032/12/0170/29

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Військової частини А4374 Міністерства оборони України (Зеленогірське,Білогірський район, Автономна Республіка Крим,97640)

про визнання протиправними дії та стягнення грошової компенсації

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Військової частини А4374 про визнання дій протиправними щодо невиплати грошової компенсації за не отримане речове майно та стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно у сумі 4764,59 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 позовні вимоги ОСОБА_2 до Військової частини А4374 про визнання протиправними дії та стягнення грошової компенсації, - задоволені в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Військової частини А4374 щодо не виплати ОСОБА_2 грошової компенсації за не отримане речове майно.

Стягнуто з Військової частини А4374 на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати грошової компенсації за речове майно не отримане під час проходження військової служби у розмірі 4764 (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 59 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп..

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Командувача військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 25 грудня 2011 року №225-ПМ звільнено у запас, відповідно до п. «в» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу (за віком) старшого мічмана ОСОБА_2, старшого техніка передавального радіо відділення військової частини А4373 (а.с.8).

Наказом командира військової частини А4374 (по стройовій частині) від 31 грудня 2011 року №816 виключено із списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення старшого мічмана ОСОБА_2, старшого техніка передавального радіо відділення військової частини А4373 (а.с.9). Також, у вказаному наказі зазначено, що сума за не отримане речове майно ОСОБА_2 становить 4764,59 коп.

На звернення ОСОБА_2 щодо невиплати Військовою частиною А4374 належної грошової компенсації за не отримане речове майно Тимчасово виконуючий обов'язки командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України своїм листом вих. №154/12/1-3599 від 08 листопада 2012 року повідомив ОСОБА_2 про те, що його звернення визнається обґрунтованим та вживаються заходи щодо надання військовій частині А4374 коштів для виплати грошової компенсації за не отримане речове майно (а.с.11).

Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно, суд першої інстанції виходив з того, що право на виплату компенсації за неотримане речове майно передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , а порядок виплати грошової компенсації визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, якою затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Статтею 9 Закону №2011 (в редакції, що діяла до 01.01.2007) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів. За офіцерами, прикомандированими для роботи в органах державного управління, на підприємствах, в установах, організаціях і вищих навчальних закладах, зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань. Перелік посад, що їх можуть займати офіцери, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 №1459-ІІІ призупинено з 11.03.2000 дію частини другої статті 9 Закону №2011, в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 №1459-ІІІ не скасований та не визнаний неконституційним.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03.11.2006 №328-V (який набрав чинності з 01.01.2007) статтю 9 Закону №2011-XII викладено в новій редакції та доповнено статтею 9-1, згідно з якою військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військової службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, положення статті 9-1 Закону №2011 регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі і не можуть бути застосовані до військовослужбовців звільнених з військової служби, оскільки вказані положення Закону не передбачають виплату заборгованості по речовому майну до військовослужбовців, що були звільнені зі служби.

На виконання вимог Закону №2011 Кабінетом Міністрів України 22.07.1998 було прийнято постанову №1135 "Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час", яка діяла до 28.10.2004.

28.10.2004 постановою Кабінету Міністрів України №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час (далі - Положення №1444), згідно пункту 27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно.

Постанова набула чинності в день її прийняття.

Посилання позивача на Положення №1444 є безпідставним, так як ним визначено порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, а не поновлено право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного речового майна, яке було призупинено Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів".

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними нормами Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" зупинено дію Закону №2011, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів".

Отже, оскільки на момент звернення позивача з заявою про отриманням грошової компенсації замість речового майна Закон №2011 не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 27 Положення "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" №1444, не підлягає застосуванню, тому що суперечить положенням Закону №2011, то у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог позивача.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позову щодо стягнення на користь позивача грошової компенсації замість неодержаного речового майна в суду відсутні.

Позиція апеляційного суду ґрунтується, крім іншого, на правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в Постанові від 04.12.2012 року у справі № 21-345а12, а також в постанові від 19.03.2013 року, що відповідно до статті 244-2 КАС України є підставою для застосування в практиці всіма судами України.

Враховуючи те, що обставини справи встановлені судом першої інстанції повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що Військовою частиною А4374 при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 54,00 грн.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються, зокрема, із судового збору.

Згідно частини п'ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Таким чином, понесені Військовою частиною А4374 судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 54,00грн. підлягають стягненню на користь відповідача з Державного бюджету України.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А4374 Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 16.01.13 у справі № 2а-14032/12/0170/29,- скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Військової частини А4374 Міністерства оборони України (Зеленогірське, Білогірський район, Автономна Республіка Крим,97640, код ЄДРПОУ 14302650) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 54,00 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль