Ухвала суду № 31844558, 22.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" квітня 2013 р. Справа № 62/256-10

вх. № 8399/4-62

Суддя господарського суду: Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання: Шевчук Ю.В.

розглянувши скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків на бездіяльність державного виконавця по справі за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків 3-я особа - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", м.Харків

до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків

про стягнення 1429700,00 грн.

За участю представників сторін:

Представник стягувача (заявника): - Зінченко Ю.В., дов. від 15.06.12р.

Представник боржника: Хомякова А.Л., дов. №10 від 08.01.13р.

Представник 3-ї особи: не з"явився

Представник ВДВС: Здоровко О.І., дов. від 20.12.12р.

ВСТАНОВИВ:

25.02.13р. стягувач - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області звернувся до суду із скаргою на бездіяльність ДВС України, в якій просить поновити строк для подання скарги; визнати незаконною бездіяльність ДВС України з приводу невиконання своєчасно та в повному обсязі рішення господарського суду Харківської області від 23.05.11р. по справі №62/256-10; зобов"язати ДВС України в межах чинного законодавства України провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника, вказаного у виконавчому документі господарського суду Харківської області від 16.12.11р. по справі №62/256-10; зобов"язати ДВС України призначити суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання для визначення ринкової вартості майна боржника, вказаного у виконавчому документі господарського суду Харківської області від 16.12.11р. по справі №62/256-10, відповідно та на виконання вимог ч.1 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник стягувача підтримує скаргу та просить її задовольнити. Пояснив, що 6-місячний строк сплив приблизно 8 місяців назад, строк для подання скарги було пропущенно через звернення до начальника ВДВС з відповідною скаргою 31.05.2012 р., яка була залишена без реагування.

Представник ВДВС заперечує проти задоволення скарги, відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" строки виконання наказу не порушено, бо здійснюється реалізація майна, оскарження з боку боржника ускладнювало проведення виконавчих дій.

Представник боржника заперечує проти задоволення скарги, оскільки скаржник звернувся з пропущенням строку для подання скарги, посилається на рішення суду, яке було скасовано.

Представник третьої особи - ПАТ "Земельний банк" у призначене судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.11р. позов Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області позов задоволено; з метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором № 5 від 18.06.2008р. у розмірі 50 000 000,00 грн. за основним боргом та 8 973 287,65 грн. за простроченими відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.2009р., а саме - нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "В-1", яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 257,2 кв.м., шляхом продажу його на прилюдних торгах з початковою вартістю 1 429 700,00 грн., у межах процедури виконавчого провадження; стягнуто з Акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"на користь державного бюджету України 14 297,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р. по справі №62/256-10 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено; з метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. у розмірі 50 000 000,00 грн. за основним боргом та 8 973 287,65 грн. за простроченими відсотками звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.2009р., а саме нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "В-1", яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 257,2 кв.м., шляхом продажу його на прилюдних торгах з початковою вартістю 1 429 700,00 грн., у межах процедури виконавчого провадження; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"на користь державного бюджету України 14 297,00 грн. державного мита; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. у справі №62/256-10 залишено без змін.

01.08.2011р. на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2011р. задоволено заяву Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області про виправлення помилки в наказі господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. по справі №62/256-10. Виправлено помилку в наказі господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. по справі №62/256-10, зазначивши, що стягувачем за вказаним наказом є Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м. Харків, пл.Театральна, 1, код ЄДРПОУ 09351445), а боржником є Акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (61166, м. Харків, вул. Коломенська,3, код ЄДРПОУ 24473039).

16.12.2011р. видано наказ з урахуванням внесених змін.

Мотивуючи скаргу на бездіяльність ДВС України, стягувач посилається на те, що станом на 15.02.13р., державною виконавчою службою не вжито жодних заходів щодо повного та своєчасного виконання вказаного судового рішення, чим порушено права стягувача та не виконано обов»язків, покладених на державну виконавчу службу Законом України «Про виконавче провадження».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст..1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як свідчать матеріали справи, постанову № 30740048 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.12.2011р. у справі № 62/256-10 винесено 13.01.2012р.

Таким чином, з урахуванням положень ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», вказане судове рішення у справі № 62/256-10 мало бути виконано державним виконавцем у строк до 13.07.12р., що мало бути відомо стягувачу.

Таким чином, стягувач мав усвідомлювати, що факт незакінчення виконавчого провадження до 13.07.12 р. є порушенням його прав.

Право на звернення до суду є строковим. Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена (ч.1 ст.121-2 ГПК України).

Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження (п.9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України).

Зі скаргою на бездіяльність ДВС України стягувач звернувся 25.02.13р., тобто із пропущенням встановленого статтею 121-2 ГПК України десятиденного строку на подачу відповідної скарги, та більш ніж через сім місяців після закінчення визначеного Законом України «Про виконавче провадження» строку здійснення виконавчого провадження.

При цьому стягувачем не обґрунтовано належним чином поважності підстав, з яких ним було пропущено процесуальний строк на подачу скарги та причин зволікання звернення до суду за захистом своїх прав, які він вважає порушеними, а тому суд не вбачає підстав для його поновлення.

Суд критично оцінює посилання стягувача, як на підставу для поновлення строку на подачу скарги, на здійснення ним дій щодо попереднього оскарження бездіяльності державного виконавця до керівництва ДВС, оскільки право стягувача на оскарження дій/бездіяльності державного виконавця до суду жодним чином не пов'язане з його правом на таке ж оскарження до керівника державного виконавця. Надане законом стягувачеві право на звернення до суду виникає у нього незалежно від оскарження цих же дій/бездіяльності до керівництва ДВС.

Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про залишення скарги стягувача на бездіяльність ДВС України без розгляду.

Крім того, враховуючи виявлення під час розгляду даної скарги недоліків у діяльності ДВС України, а саме порушення строків здійснення виконавчого провадження, суд вважає за необхідне в порядку ст. 90 ГПК України винести окрему ухвалу, якою повідомити керівника ДВС України про виявлені недоліки.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 30 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 53, 86, 90, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (вх. № 39 від 25.02.2013 р.) залишити без розгляду.

Суддя Суярко Т.Д.