Ухвала суду № 31844006, 13.06.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/902/13-ц Провадження № 22-ц/795/1198/2013 Головуючий у I інстанції -Скалозуб О. М. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого -судді - Мамонової О.Є.,

суддів: Позігуна М.І., Шемець Н.В.,

при секретарі - Халимон Т.Ю.

з участю: Онищенко І.Г., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міського управління юстиції Чернігівської області Онищенко Ірини Григорівни на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 березня 2013 року у справі за скаргою Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" на дії Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міського управління юстиції Чернігівської області Онищенко Ірини Григорівни, -

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі державний виконавець ВДВС Ніжинського МРУЮ просить скасувати ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 березня 2013 року, якою задоволено скаргу КП „Служба єдиного замовника" на дії державного виконавця ВДВС Ніжинського МРУЮ (далі - державний виконавець); визнано незаконними дії державного виконавця та скасовано винесену ним постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання судового наказу № 2н/2514/293/12 виданого 13.09.2012 року; зобов'язано державного виконавця відкрити виконавче провадження на виконання судового наказу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянт наголошує на тому, що норма ст. 11 ЗУ „Про виконавче провадження", на яку посилається заявник, встановлює право, а не обов'язок державного виконавця, яке він може використовувати у процесі здійснення виконавчого провадження. Зазначає, що державним виконавцем було роз'яснено право КП „Служба єдиного замовника" на звернення до суду, який видав виконавчий документ, про приведення цього документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що ним ґрунтовно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки у виконавчому документі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення державного виконавця, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника заявника, яка наполягала на законності ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Задовольняючи скаргу КП „Служба єдиного замовника", суд першої інстанції виходив з того, що відсутність індивідуального ідентифікаційного номеру боржника у судовому наказі, який не був відомий суду під час розгляду справи, не є обставиною, яка надала б державному виконавцю підстави для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 13 вересня 2012 року було видано судовий наказ № 2н/2514/293/12 про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 2378,85 грн. та 107,30 судового збору на користь КП „Служба єдиного замовника" (а.с. 4).

06 лютого 2013 року державним виконавцем ВДВС Ніжинського МРУЮ Онищенко І.Г. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав невідповідності виконавчого документа ст. 18 ЗУ „Про виконавче провадження" (а.с. 5).

Так, п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження" передбачені вимоги до виконавчого документа, зокрема у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 13 вересня 2012 року видано судовий наказ № 2н/2514/293/12 у якому зазначені відомості про стягувача (найменування, його місцезнаходження) та боржників (їх прізвища, імена та по батькові, роки народження та адреси проживання).

Враховуючи викладене, у судовому наказі відомості про боржників та стягувача, а саме найменування, місцезнаходження, а також прізвища, імена та по батькові, адреси проживання, які визначені як обов'язкові, відповідно до вимог ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження" судом були зазначені.

Згідно ж вимог даної статті Закону ідентифікаційний номер боржника зазначається за наявності, відповідно, у разі відсутності останніх у судовому наказі не є безумовною підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що правових підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було, а висновок суду першої інстанції є вірним, оскільки, в розумінні правових приписів вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за наявності відповідного судового наказу виданого судом, який відповідає вимогам цього Закону.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судовий наказ не містить в собі усіх необхідних відомостей щодо боржників є безпідставними і надуманими, оскільки вони грунтуються на хибному тлумаченні апелянтом норм Закону України «Про виконавче провадження.

Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права і доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міського управління юстиції Чернігівської області Онищенко Ірини Григорівни - відхилити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: