Рішення № 31843052, 11.06.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2013 р. Справа № 902/1/13-г(13)

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Нестеров Д. О.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

про стягнення 6 969,54 грн.

представники сторін :

від позивача : Слюсар М.О. - за довіреністю

від відповідача : ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 28.11.1996 року Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області) підприємець; ОСОБА_3 - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 03.01.2013 року звернулася в господарський суд Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 969,54 грн., з яких 5500,02 грн. - основного боргу, 412,66 грн. - пені, 385,00 грн. - 7 % штрафу, 330,00 грн. - інфляційні втрати та 341,86 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 04.01.2013 року порушено провадження за даним позовом у справі № 902/1/13-г(13) з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 15.01.2013 року, проте в зв'язку неподанням сторонами витребуваних доказів, ухвалою суду від 15.01.2013 р. судове засідання було відкладено на 29.01.2013 року.

З огляду на неявку представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів, слухання у справі було відкладено ухвалою суду від 29.01.2013 року на 12.02.2013 року.

24.01.2013 року від відповідача до суду до суду надійшло письмове пояснення від 23.01.2013 року наступного змісту.

Договір із ДП "Нафтогазмережі" відповідач не підписувала, акт приймання-передачі не отримувала та не підписувала. Сума боргу у розмірі 5500,02 грн. виникла з невідомих причин.

Відповідач у поясненнях також вказує на дату підписання договору, а саме 01.01.2010 року, що не може бути можливим, в зв'язку з чим просить провести почеркознавчу експертизу, стягнути на користь відповідача судовий збір у сумі 1609,50 грн. та моральну компенсацію у розмірі 5500 грн..

Крім того, 08.02.2013 року від відповідача до суду надійшло письмове пояснення від 07.02.2013, в якому наводяться тотожні обставини, які викладенні у поясненні від 23.01.2013 року.

Зокрема, відповідач вказує, що договір з ДК "Газ України" за твердженням позивача підписано 01.01.2010 року, однак такого не може бути, оскільки вказана дата є вихідним днем. Актів звірки (із зазначенням показників лічильника) щомісячно відповідач не здійснювала та проплат не здійснювала в зв'язку з їх відсутністю.

При цьому позичем не надано доказів в підтвердження позовних вимог. Також відповідач повторно просить суд призначити проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 12.02.2013 року задоволено клопотання відповідача б/н від 23.01.2013 року (вх. № 08-46/1098/13 від 24.01.2013 року) про призначення почеркознавчої експертизи підписів на документах, призначено у справі № 902/1/13-г(13) судову почеркознавчу експертизу підписів на документах та зупинено провадження до отримання судом висновків судової експертизи.

При цьому, представником позивача на виконання ухвал суду було надано в судовому засіданні 12.02.2013 року оригінали договору № ВК-09-744 від 01.01.2010 року та акту прийому-подачі та реалізації газу № НГ-В000575 від 28.01.2010 року.

Зазначені оригінали документів долучені судом до матеріалів справи.

Також 12.02.2013 року від позивача до суду надійшло пояснення № 31/10-709 від 11.02.2013 року, в якому повідомляється, що 10 червня 2009 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 775 "Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж" щодо передачі на баланс визначеного Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" її дочірнього підприємства згідно з переліком, затвердженим Міністерством палива та енергетики, майна державних газорозподільних мереж, які перебувають на балансі підприємств, зазначених у додатку до цієї постанови, для забезпечення належної експлуатації таких мереж.

Відповідно до п.2 протокольного рішення НАК "Нафтогаз України" № 140 від 07.06.2009, ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" визначено дочірнім підприємством Компанії, на баланс якого передається державне майно газорозподільних мереж.

26.11.2009 НКРЕ прийнято постанову № 1346 "Про анулювання ліцензії на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз".

26.11.2009 року НКРЕ прийнято постанову № 1347 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 25.12.08 № 1526" (Розширено територію ліцензійної діяльності ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" на територію м. Вінниця та Вінницької області).

Таким чином, з 01.12.2009 року ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ2 залишалась єдиним ліцензіатом, який мав право здійснювати діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільчими газопроводами на території Вінницької області.

Тому обсяги природного газу, спожиті та протранспортовані відповідачеві, належали ДП "Нафтогазмережі".

На виконання наведених нормативних актів між ДП "Нафтогазмережі" та відповідачем був укладений договір на постачання та транспортування природного газу № ВК-09-744 від 01.01.2010 року.

ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" належним чином виконало зобов'язання за укладеним договором, передавши відповідачу природний газ, що підтверджується актом подачі- прийому та реалізації газу в січні 2010 року № НГ-В00575. Відповідач свої зобов'язання по оплаті спожитих та протранспортованих обсягів не виконав та навіть не приступав до їх виконання.

Посилання відповідача на правовідносини з ВАТ "Вінницягаз" не можуть враховуватись у правовідносинах з ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ", відповідно платежі за спожитий природний газ на користь ВАТ "Вінницягаз", є платежами неналежній стороні, яка не мала права здійснювати господарську діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільчими газопроводами на території Вінницької області в січні 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить врахувати наведені пояснення при винесенні рішення у справі № 902/1/13-г(13) та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В подальшому, ухвалою суду від 04.03.2013 року поновлено провадження у справі та задоволено клопотання про надання документів необхідних для проведення експертизи та про зобов'язання відповідача оплатити експертні послуги задоволено.

Також ухвалою суду від 04.03.2013 року зупинено провадження у даній справі до отримання судом висновків судової почеркознавчої експертизи разом з матеріалами справи.

24.04.2013 року від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов супровідним листом висновок експерта № 360/361/362/363/13-21 від 18.04.2013 року у справі № 902/1/ 13-г(13).

Ухвалою суду від 28.05.2013 року поновлено провадження у справі з призначенням слухання на 11.06.2013 року.

На визначену дату в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

В ході розгляду справи по суті представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві. Представники відповідача, позов не визнали з підстав вказаних у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.

01.01.2010 року між дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" (постачальник) в особі директора Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" НАК "НафтогазУкраїни" та ОСОБА_1 (споживач) укладено договір № ВК-09-144 на постачання та транспортування природного газу на таких умовах.

Постачальник зобов'язується поставити споживачу в 2010 році природний газ, надалі газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору (п. 1.1).

Постачальник передає споживачу в 2010 році газ в об'ємі до 3,69 тис. куб. в тому числі по місяцях : 1 кв. : січень - 0,65, лютий - 0,65, березень - 0,49; ІІ кв. : квітень - 0,25, травень - 0,15, червень - 0,1; ІІІ кв. : липень - 0, серпень - 0, вересень - 0,2; ІV кв. : жовтень - 0,25, листопад - 0,35, грудень - 0,6 (п. 2.1).

Розподіл місячних об'ємів газу здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового місячного обсягу, вказаного у пункті 2.1. даного договору та є лімітом поставки на кожний окремий термін.

Можливі зміни квартальних та місячних об'ємів поставки газу встановлюються тільки по письмовому узгодженню сторін.

Свої пропозиції по місячному об'єму подачі газу в межах квартального об'єму споживач надає постачальнику за 15 (п'ятнадцять) днів до початку місяця.

Пропозиції по зміні квартальних об'ємів подачі газу споживач надає постачальнику за 30 (тридцять) днів до початку кварталу (п. 2.2).

Походження газу, що передається за даним договором, коригується односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу (п. 2.4).

Постачальник передає, а споживач приймає газ в обсягах, зазначених в п. 2.1 (п. 3.1).

Кількість газу, яка подається споживачу, визначається контрольно-вимірювальними приладами (КВП) споживача. Споживач надає відомість про прилади обліку газу, газове обладнання, встановлене до вузла обліку та газоспоживаюче обладнання, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.2).

Облік природного газу повинен проводитись відповідно до вимог "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" (надалі - Правила обліку) затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27.12.05 року № 618 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за № 67/11941. Кількість газу, яка подається споживачу, визначається побутовими лічильниками (далі - ПЛГ) з максимальною об'ємною витратою, меншою або рівною 16 куб.м/год. які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, атестовані в Держспоживстандарті України та відповідають вимогам ТУ У 22.939.385.001-96, ТУ У 13648866.006-98. За своєчасну повірку лічильників відповідає споживач (п. 3.3).

Приймання - передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання - передачі газу (п. 3.6).

Акти приймання - передачі газу, що зазначені в пункті 3.6. даного договору, уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.7).

Граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 м.кубічних без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % - 40,4050 грн.; тариф на постачання природного газу - 23,00 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 99,70 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 22,30 грн.; податок на додану вартість - 20 %.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2205,6550 грн., крім того ПДВ - 441,1310 грн., всього з ПДВ 2646,7860 грн. (п. 4.1).

Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100 % вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п. 2.1. договору) та послуг по постачанню та транспортуванню.

При невиконанні споживачем п. 5.1. договору постачальник не здійснює постачання газу споживачеві (п. 5.1).

В платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у споживача за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ та послуги по постачанню та транспортуванню, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору (п. 5.4).

Звірка розрахунків здійснюється на підставі відомостей про фактичну оплату спожитого газу та акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Вказана звірка оформлюється актом звірки. У разі відмови споживача від підписання акту звірки, представники постачальника (не менше двох осіб) роблять про це відмітку в акті (або складають окремий акт) і акт звірки в цьому випадку вважається підписаним споживачем (п. 5.5).

Даний договір набирає чинності та діє в частині поставки газу з "31" грудня 2010 року до "01" січня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги по постачанню та транспортуванню - до їх повного здійснення (п. 10.1).

В підтвердження поставки газу позивачем надану суду акт № НГ-В000575 від 28.01.2010 року подачі-прийому та реалізації газу.

У даному акті зазначено : договір № Вк-09-744 від 01.01.2010 року; період - січень 2010 р.; поставлено - ДП "Нафтогазмережі" Вінницька філія; прийнято - ПП ОСОБА_1 (ід. НОМЕР_3 код 5187); адреса : АДРЕСА_1; прийнято газу в об'ємі 2078 м.куб.; приміщення - АДРЕСА_2 (лічильник "Gallus" G4, с.н.27460253); показник на початок місяця - 16521; показник на кінець місяця - 18950; різниця показників - 2429; обсяг, м.куб. - 2478.

З метою встановлення достовірності обставин по справі, що вимагало спеціальних знань ухвалою суду від 12.02.2013 року було призначено судову почеркознавчу експертизу підписів на документах, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно вказаної ухвали на розгляд експертизи судом поставлене наступне питання: чи виконано підписи фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на договорі № ВК-09-744 від 01.01.2010 року (в графі : "Споживач") та акті прийому-подачі та реалізації газу № НГ-В000575 від 28.01.2010 року (в графі : "Відповідальний представник споживача газу") або іншою особою? (а.с.10-16).

За результатами проведення даної експертизи, зазначеною вище експертною установою надано суду висновок експерта № 360/361/362/363/13-21 від 18.04.2013 року, який надійшов до суду 24.04.2013 року супровідним листом № 360/361/362/363/13-21 від 18.04.2013 року. Вказаним висновком визначено наступне.

У якості зразків підпису ОСОБА_1 для порівняльного дослідження надані :

- вільні: у копії заяви до ДПІ від 08.1.2010 р. (а.с. 48), у копії паспорта серії НОМЕР_4 виданій на ім'я ОСОБА_1 28.11.1996 р. Ленінським РВ УМВСУ у Вінницький області (а.с.50);

- умовно-вільні: у листі до судді Господарського суду Вінницької області від 23.01.2013 р. (а.с.38), заяві до судді Господарського суду Вінницької області від 07.02.2013 р. (а.с.43), довіреності від 07.02.2013 р(а.с. 54);

- експериментальні: на 1 аркуші (а.с. 64).

Договір № ВК-09-744 на постачання та транспортування природного газу від 01.01.2010 року укладений між дочірнєм підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», надалі "Постачальник" з однієї сторони, і надалі "Споживач", в особі ОСОБА_1, являє собою документ встановленого зразку виготовлений на трьох стандартних аркушах паперу білого кольору за допомогою знакодруковальної техніки. Відповідні графи договору заповненні рукописними та цифровими записами барвником чорного, фіолетового та синього кольору. В графах "Постачальник", "Споживач", на останній сторінці договору розташовані підписи виконанні барвником синього та фіолетового кольору. Остання сторінка договору засвідчено відтиском круглої мастичної печатки синього кольору «Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Вінницька філія.

З метою встановлення способу нанесення досліджуваного підпису, проводилось мікроскопічне дослідження штрихів підпису без збільшення та зі збільшенням за допомогою вказаних вище вимірювальних та технічних засобів, у різних зонах спектру у відбитому та на просвіт, бічному, природному та штучному режимах освітлення. Встановлено наступне:

- барвна речовина штрихів підпису розташована на поверхні паперу, без проникнення в його товщу та без утворення розпливів вздовж волокон;

- забарвлення штрихів нерівномірне у вигляді інтенсивно та слабко фарбованих ділянок, що чергуються;

- при кососпрямованому освітленні в штрихах спостерігається втиснений рельєф у вигляді борозенки.

Встановлені ознаки свідчать про те, що підпис від імені ОСОБА_1, в графі «Споживач» договору № ВК-09-744 від 01.01.2010 року, виконаний пастою кулькових ручок.

При дослідженні місця розміщення підпису у видимій та невидимій зонах спектру не виявлено штрихів або залишків штрихів, відмінних від штрихів почеркового об'єкта за місцем розташування та використаною барвною речовиною.

При дослідженні при різних кутах нахилу до джерела світла та при різному збільшенні з використанням криміналістичної лупи та мікроскопу у місці розташування підпису не виявлено незабарвлених втиснутих штрихів та інших слідів механічного впливу на матеріал аркуша, на якому міститься досліджуваний підпис.

Встановлені ознаки є достатньою підставою для висновку про те, що досліджуваний підпис виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

Підпис від імені ОСОБА_1, що розташований в графі «Споживач» договору № ВК-09-744 від 01.01.2010 року простий, виконаний рухами середнього ступеня виробленості, в середньому темпі і має транскрипцію і зв'язність: «буква «Г» - «о» +без буквений елемент+розчерк». Розмір елементів підпису - від середнього до малого, розстановка широка, нахил - правий, натиск - середній диференційований, форма основи підписів - ступінчаста, за напрямком горизонтальний.

При порівняльному дослідженні підпису від імені ОСОБА_1 із зразками підпису ОСОБА_1, встановлено розбіжності загальних ознак почерку по транскрипції, виробленості (у зразках вище середнього ступеня виробленості), темпу виконання (у зразках темп швидкий), розміру (у зразках великий), розстановки (у зразках середня), а також окремих ознак почерку, відмічених в ілюстраціях однойменними цифрами барвником синього кольору.

Встановлені розбіжні загальні та окремі ознаки стійки, суттєві, а тому у сукупності своїй достатні для висновку про те, що підпис від імені ОСОБА_1, в графі «Споживач» договору № ВК-09-744 від 01.01.2010 року виконано не самою ОСОБА_1, а іншою особою.

Акт № НГ-В000575 від 28.01.10 подачі-прийому та реалізації газу, являє собою документ встановленого зразку виготовлений на одному аркуші паперу з розмірами сторін 210 на 114 мм, білого кольору за допомогою знакодрукувальної техніки. В графах «Відповідальний представник Постачальника газу», Відповідальний представник Споживача газу» розташовані підписи виконанні кульковою ручкою з барвником фіолетового та чорного кольору. Акт № НГ-В000575 від 28.01.10 подачі-прийому та реалізації газу засвідчено відтиском круглої мастичної печатки синього кольору «Вінницька філія дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» № 2 «Для актів прийняття передачі природного газу».

Підпис від імені ОСОБА_1, в графі «Відповідальний представник Споживача газу» акту № НГ-В000575 від 28.01.10 подачі-прийому та реалізації газу виконаний рухами середнього ступеня виробленості, в середньому темпі і має змішану транскрипцію і зв'язність: «ймовірно прочитана буква «А» + три без буквених штриха + розчерк». Розмір елементів підпису - великий, розстановка вузька, нахил - правий, натиск - середній диференційований, форма основи підписів - ступінчаста, за напрямком такий, що дещо піднімається.

При порівняльному дослідженні підпису від імені ОСОБА_1, із зразками підпису ОСОБА_1, встановлено розбіжності загальних ознак почерку по транскрипції та загальному виді ( у зразках «Г» - «а» + розчерку - додатковий елемент»), виробленості (у зразках підписи виконанні почерком вище середнього ступеня виробленості), розміру (у зразках середній), розстановки (у зразках середня), напрямку лінії підпису (у зразках майже горизонтальний), а також окремих ознак почерку, відмічених в ілюстраціях однойменними цифрами барвником синього кольору.

Виявити же більшу кількість стійких розбіжностей ознак не вдалося у зв'язку з обмеженим об'ємом графічної інформації у підписі.

Щодо встановлених розбіжностей загальних та окремих ознак, то вони не численні, а тому не є достатніми не тільки для категоричного, але й навіть для ймовірного негативного висновку про тотожність.

Тому, дати відповідь "Чи виконано підпис фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідент. Код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в акті прийому-подачі та реалізації газу №НГ-В000575 від 28.01.2010 року (в графі: "Відповідальний представник споживача газу") не представилось можливим.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав і обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 року між ДП "Нафтогазмережі" та ОСОБА_1 укладено договір № ВК-09-144 на постачання та транспортування природного газу.

Згідно ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Абзац 4 п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, визначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 6 969,54 грн..

Підставами позову позивач зазначив обставини, відповідно до яких ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" було поставлено відповідачеві газ на підставі договору № ВК-09-144 від 01.01.2010 року та акту приймання-передачі № НГ-В000575 від 28.01.10 року.

При цьому, згідно п. 1.2 статуту позивача від 25.01.2011 року, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є правонаступником реорганізованого ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України".

Пункт 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, визначає, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом доказування в даній справі, враховуючи зміст позовних вимог, є встановлення наявності або відсутності факту заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № ВК-09-144 від 01.01.2010 року.

У позовній заяві позивачем стверджується, що між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" та відповідачем 01.01.2010 року укладено договір на постачання та транспортування газу № ВК-09-744, умови якого виконано, що підтверджується актом приймання-передачі № НГ-В000575 від 28.01.10 року.

Вказаний договір та акт підписані постачальником газу та споживачем газу - ОСОБА_1.

Разом з тим, у письмових поясненнях відповідач вказала, що договору від 01.01.2010 року не підписувала та акт приймання-передачі не отримувала й не підписувала.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 1, ч.3 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Частина 2 ст. 207 ЦК України, визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Пункт 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року, визначає, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Для з'ясування обставин щодо підписання договору та акту приймання-передачі газу відповідачем, ухвалою суду від 12.02.2013 року було призначено почеркознавчу експертизу підписів на даних документах.

За результатами експертного дослідження, експертом надано суду висновок № 360/361/362/363/13-21 від 18.04.2013 року, відповідно до якого, підпис від імені ОСОБА_1 на договорі № ВК-09-744 від 01.01.2010 року в графі : "Споживач", виконано не самою ОСОБА_1, а іншою особою.

Встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в акті прийому-подачі та реалізації газу № НГ-В000575 від 28.01.2010 року (в графі: "Відповідальний представник споживача газу") ОСОБА_1, не представилось можливим, по причині викладеній у дослідницькій частині.

Згідно ч. 5 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Суд оцінивши наданий висновок експерта в сукупності із матеріалами справи, приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів в силу ст. 33 ГПК України в підтвердження позовних вимог, оскільки укладення та підписання договору № ВК-09-744 від 01.01.2010 року постачальника з відповідачем спростовується наведеними вище обставинами.

Також судом критично оцінюється акт прийому- подачі та реалізації газу № НГ-В000575 від 28.01.2010 року, оскільки встановити чи дійсно його підписано відповідачем згідно п. 3.7 договору не є можливим про що вказано у висновку судової експертизи.

Водночас, суд звертає увагу на п. 5.1 договору № ВК-09-744 від 01.01.2010 року, де вказується, що споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100 % вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п. 2.1. договору) та послуг по постачанню та транспортуванню.

При невиконанні споживачем п. 5.1. договору постачальник не здійснює постачання газу споживачеві (п. 5.1).

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів в підтвердження здійснення відповідачем такої проплати, однак надано акт № НГ-В000575 від 28.01.2010 року в підтвердження здійснення його поставки, що суперечить умовах даного договору.

При цьому, підписання вказаних документів заперечується відповідачем та за його заявою було призначено судову почеркознавчу експертизу, тоді як представник позивача у клопотаннях від 12.02.2013 року просив розглянути справу за наявними документами без призначення експертизи.

Крім того, позивачем не надано суду обґрунтованого детального розрахунку в підтвердження позовних вимог щодо виникнення та стягнення основного боргу у сумі 5500,02 грн. з посиланням на первинні бухгалтерські документи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Пункт 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року зазначає, що після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Ухвалою суду від 12.02.2013 року витрати на проведення судової експертизи у даній справі покладено на відповідача.

Судом встановлено, що згідно квитанції № 73 від 10.04.2013 року відповідачем перераховано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз кошти у сумі 1615,68 грн. за оплату експертних послуг згідно рахунку № 955/360/361/13-21.

Таким чином, судові витрати зі сплати судових витрат в тому числі витрати відповідача за проведення вказаної вище експертизи покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, № 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 1 615,68 грн. - витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 червня 2013 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи