Рішення № 31842988, 12.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/39/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69600, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.13 Справа № 908/1434/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Семенюк В.В., довіреність № 552/14-05 від 14.05.2013 р.; від відповідача - Мінько І.В., довіреність від 29.05.13 р., Антоненко Ю.С., довіреність від 29.05.13 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1434/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» (04073, м. Київ, пр. Московський, 9, оф. 4 - 403, скорочено ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» (70300, Запорізька обл., Розовський район, смт. Розівка, вул. Калініна, 4, скорочено ТОВ «Розагропродукт»);

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Сутність спору:

ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» заявлено позовні вимоги до ТОВ «Розагропродукт» про витребування майна з чужого незаконного володіння: зернозбирального комбайну NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, 2008 року випуску, заводський № 371632064, шляхом вилучення в натурі та передання ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна».

Ухвалою господарського суду від 25.04.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1434/13, присвоєно номер провадження 34/39/13, справу призначено до розгляду на 29.05.2013 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 р., у зв'язку із неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 13.06.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.07.2008 р. між ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» та ТОВ «Розагропродукт» було укладено договір № F 239, відповідно до якого предметом лізингу є зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, рік виробництва 2008, ціна предмету лізингу - 1420000 грн. з ПДВ, термін поставки - серпень 2008 р. 05.08.2008 р. між ТОВ «Бізон-Імпорт» (постачальник), ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» (покупець) та ТОВ «Розагропродукт» (лізингоодержувач) укладено договір поставки № 239, відповідно до якого постачальник передав, а лізингоодержувач отримав зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, заводський (серійний) номер № 371632064, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.08.2008 р. та видатковою накладною № 135 від 07.08.2008 р. Однак, відповідач не виконав усіх зобов'язань за договором лізингу, оскільки за 5 (п'ятий) період, згідно рахунку-фактури № 2326/5/F239 від 05.12.2008 р. - на відшкодування вартості предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний був сплатити лізингодавцю суму 175352,01 грн. в термін до 10.12.2008 р. Згідно виписок банку, платіжним дорученням № 1018 від 22.12.2008 р.- на 12 днів пізніше, лізингоодержувач, на відшкодування вартості предмету лізингу, згідно вказаного рахунку № 2326/5/F239 сплатив лізингодавцю лише 30000 грн., що на 145352,01 грн. менше. Крім того, позивач зазначає, що строк лізингу скінчився 07 січня 2011 р., відповідно договору № F 239 від 31.07.2008 р., тому відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний, у разі закінчення строку лізингу, повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Таким чином, позивач просить витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ «Розагропродукт» майно: зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, 2008 року випуску, заводський № 371632064, шляхом вилучення в натурі та передати ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна». Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 1, 10, 11, 16, 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 387, 526, 530, 536, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54- 57, 60 Господарського процесуального кодексу України, умови договору № F239 від 31.07.2008 р.

14.05.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить: 1. заборонити Державній інспекції сільського господарства в м. Києві (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2А) здійснювати будь-які реєстраційні дії, зокрема, зняття з реєстрації, щодо зернозбирального комбайну NEW HOLLAND СSX 7080 з жниваркою, рік виробництва 2008, серійний номер 371632064, державний знак 47572 АА, свідоцтво про реєстрацію серії АБ № 624241; 2. заборонити Державній інспекції сільського господарства у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 86) здійснювати будь-які реєстраційні дії, зокрема, реєстрацію права власності, щодо зернозбирального комбайну NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, рік виробництва 2008, серійний номер 371632064, державний знак 47572 АА, свідоцтво про реєстрацію серії АБ № 624241. Свою заяву ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» обґрунтовує тим, що у нього є підстави вважати, що рішення суду по даній справі у разі задоволення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі. Так, строк лізингу закінчився 07.01.2011 р., а відповідач до цього часу так і не повернув предмет лізингу, є підстави вважати, що він без достатніх для цього підстав буде спромагатися переоформити право власності на предмет лізингу на своє ім'я. Внаслідок цих дій, позивач буде позбавлений права власності на спірний комбайн.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Отже, аналіз приписів закону, який регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем не надано жодного доказу наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову, тому в задоволенні вищевказаної заяви суд відмовляє.

11.06.13 р. ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» було подано заяву № 105 від 10.06.13 р. про зміну предмету позову, якою позивач просив зобов'язати ТОВ «Розагропродукт» повернути ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» майно: зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, 2008 року випуску, заводський №371632064. Також позивач вказав, що враховуючи суму судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову, доплата судового збору за цією заявою не вимагається.

12.06.13 р. ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» було подано заяву № 105 від 11.06.13 р. про зміну підстав і предмету позову, якою позивач виклав позов в новій редакції та просив внаслідок закінчення строку лізингу за договором лізингу № F 239 від 31.07.08 р. зобов 'язати лізингоодержувача ТОВ «Розагропродукт» передати ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» предмет лізингу: зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, 2008 року випуску, заводський №371632064.

Судом відмовлено у задоволенні заяв ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»: № 105 від 10.06.13 р. про зміну предмету позову і № 105 від 11.06.13 р. про зміну підстав і предмету позову, оскільки в судовому засіданні 29.05.13 р. судом розпочато розгляд справи по суті, досліджено суть позовних вимог, докази додані до позовної заяви, заслухано заперечення відповідача з приводу позовних вимог, а одночасна зміна предмета і підстав позову є взагалі недопустимою.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння: зернозбирального комбайну NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, 2008 року випуску, заводський № 371632064, шляхом вилучення в натурі та передання ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна».

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, відповів на поставлені судом питання.

ТОВ «Розагропродукт», відповідач по справі, у відзиві на позов зазначає, що позовна заява ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» не підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Відповідач зазначає, що раніше позивач неодноразово звертався до господарського суду з аналогічними та іншими позовними вимогами до ТОВ «Розагропродукт», які витікали з виконання договору лізингу.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 року ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» (Лізингодавець) та ТОВ «Розагропродукт» (Лізингоодержувач) укладено договір № F239 (далі - договір № F239).

Згідно з п. 1.1 договору № F239 Лізингодавець зобов'язався передати Лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк майно (Зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер: 371632064), спеціально придбане ним у визначеного Лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати Лізингодавцю плату (лізингові платежі) та в кінці строку дії Договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в цьому договорі.

Пунктом 1.2. договору № F239 визначено, що загальна ціна предмету лізингу становить 1420000,00 грн. (з ПДВ), яка є попередньою та підлягає остаточному погодженню в договорі поставки, який буде укладатися при участі цих же сторін та постачальника.

Відповідно до п. 2.1.1 договору № F239 строк лізингу - 29 місяців, валюта здійснення розрахунків -гривня, валюта обчислення -долар США.

Згідно з п. 2.1.5 договору № F239 початковий лізинговий платіж: 20% бази обчислення лізингових платежів (згідно п. 2.2.3 цього договору), в т.ч. ПДВ.

Розміри щомісячних лізингових платежів зазначено в Додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору (п. 2.1.6 договору № F239).

Згідно з п. 2.1.7 договору № F239 вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість): 0,1% бази обчислення лізингових платежів, в т.ч. ПДВ.

Підпунктом 2.1.8 договору № F239 узгоджено, що договором встановлюється розмір лізингових платежів (із застереженням п. 2.2.7), що базуються на плаваючій відсотковій ставці. Відсотковий період, на протязі якого відсоткова ставка не підлягає перегляду, становить 3 місяці. Як основа для встановлення лізингових платежів діє відсоткова ставка для валюти обчислення: LIBOR 3M.

За визначенням п. 2.2.2 договору № F239, витрати, що не входять до бази обчислення лізингових платежів: Лізингоодержувач відшкодовує Лізингодавцю наступні витрати, що нестиме останній у зв'язку з придбанням та фінансуванням предмета лізингу, а саме: відрахування до Пенсійного фонду та комісія банку при купівлі валюти; державна реєстрація.

Пунктом 2.2.3 договору № F239 передбачено, що до бази обчислення лізингових платежів, вираженій у валюті обчислення, входять всі витрати, понесені Лізингодавцем у зв'язку з придбанням та фінансуванням предмета лізингу, зокрема ціна предмета лізингу, мито, витрати, пов'язані з розмитненням, витрати на перевезення, страхування при перевезенні, витрати на монтаж і введення в дію предмета лізингу, витрати на допуск до експлуатації, сертифікати, оцінки у випадку предметів, що уже використовувалися, послуги банків, та інше, за винятком вказаних в п. 2.2.2 цього договору, збільшені на ПДВ.

Згідно з п. 2.2.4 договору № F239 вартість предмета лізингу в гривнях включає всі витрати, понесені Лізингодавцем у зв'язку з придбанням предмета лізингу, які зазначені в п. 2.2.3 договору.

В пункті 2.2.7 договору № F239 сторони погодили випадки, при яких необхідно здійснювати коригування розміру лізингових платежів, зокрема, встановлено, що якщо валюта обчислення є відмінною від гривні, перерахунок лізингових платежів в гривні здійснюється із застосуванням курсу продажу валюти обчислення АТ «Каліон Банк Україна» в м. Києві, який чинний на день виникнення обов'язку сплати лізингових платежів.

Згідно з п. 2.3.8 договору № F239 підставою для здійснення сплати щомісячних лізингових платежів є рахунок-фактура. Щомісячні платежі, за винятком першого, підлягають оплаті кожного місяця до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з цих чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг. Обов'язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця. Якщо сума оплати була нижчою або вищою від належного платежу, різниця буде включена в рахунок-фактуру для оплати наступного лізингового платежу.

Пунктом 2.3.14 договору № F239 сторони передбачили, що неотримання рахунку-фактури на будь-який лізинговий платіж не звільняє Лізингоодержувача від обов'язку сплати даного платежу. Якщо через встановлення вартості лізингових платежів в іноземній валюті Лізингоодержувач не знає еквіваленту розміру платежу в гривні, на який він не отримав рахунок, він зобов'язаний заплатити платіж за курсом цієї валюти, встановленим Національним банком України на день здійснення платежу.

На виконання умов договору № F239 та договору поставки № 239 від 05.08.2008 р., постачальник - ТОВ «Бізон-імпорт» здійснило поставку зернозбирального комбайну NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер: 371632064, ТОВ «Розагропродукт», що підтверджується актом прийому-передачі від 07.08.08 р. та видатковою накладною № 135 від 07.08.08 р. Вартість цієї техніки - 1420000 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем обрано саме такий спосіб захисту свого порушеного права та заявлено віндикаційний позов.

Предметом віндикаційного позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення майна з чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні правові підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Такі підстави мають бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Позивач вважає, що в порушення закону, після закінчення строку лізингу, лізингоодержувач ТОВ «Розагропродукт» не повернув лізингодавцю ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» предмет лізингу, тобто заволодів майном незаконно.

Підставами позову ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» визначає наступні:

1) строк лізингу скінчився 07 січня 2011 року, оскільки в п. 2.1.1. договору № F239 сторони встановили строк лізингу тривалістю двадцять дев'ять місяців, в п. 7.2. № F239 договору сторони встановили, що строк лізингу починається з моменту прийняття лізингоодержувачем предмету лізингу від постачальника, 07.08.2008 р. лізингоодержувач прийняв предмет лізингу;

2) порушення відповідачем умов договору № F239, що підтверджується належними доказами: рахунком-фактурою і виписками банку, так, зафіксовано два факти невиконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором лізингу, а саме: факт, що лізингоодержувач ТОВ «Розагропродукт» не виконав зобов'язання сплатити рахунок-фактуру №2326/5/F239 від 05.12.2008 р. (п'ятий період лізингу) у повному розмірі, на порушення ч. 1 ст. 526 ЦК України і на порушення п.2.3.8 договору № F239; факт, що лізингоодержувач ТОВ «Розагропродукт» не виконав зобов'язання сплатити рахунок-фактуру №2326/5/F239 від 05.12.2008 р. (п'ятий період лізингу) вчасно, на порушення ч. 1 ст. 530 ЦК України і на порушення п.2.3.8 договору № F239.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2010 р. по справі № 28/85/10 та рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 р. у справі № 30/5009/693/11 встановлено факт відсутності порушень зобов'язань ТОВ «Розагропродукт» за договором № F239 щодо внесення лізингових платежів.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.09.2010 р. у справі № 28/85/10 рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2010 р. у справі № 28/85/10 залишено без змін, а апеляційна скарга ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2010 р. у справі № 28/85/10 касаційну скаргу «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» залишено без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.09.2010 р. у справі № 28/85/10 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. у справі № 30/5009/693/11, рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 р. по справі № 30/5009/693/11 залишено без змін.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2012 р. у справі № 5011-3/7980-2012 первісний позов ТОВ «Розагропродукт» задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» підписати акт прийому-передачі предмета лізингу у власність ТОВ «Розагропродукт» відповідно до п. 11.2. договору лізингу № F239 від 31.07.2008 р. та надати підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу ТОВ «Розагропродукт». Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 р. вказане судове рішення залишено без змін.

Відповідно до п.11.2 договору № F239 сторони погодили, що в кінці строку дії договору лізингоодержувач після виконання усіх зобов'язань за цим договором здійснює придбання у власність предмета лізингу за ціною придбання, що дорівнює вартості викупу предмета лізингу (залишковій вартості), розмір якої визначається розділом 2 цього договору. Факт переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача засвідчується підписанням між сторонами окремого акту прийому-передачі предмета лізингу у власність лізингоодержувача.

Таким чином, позивачем не доведено факту порушення умов договору № F239 з боку ТОВ «Розагропродукт» під час дії договору, що б давало підстави для передання предмету лізингу відповідачем позивачеві після закінчення строку договору № F239.

Отже, в задоволенні позову слід відмовити.

Доводи відповідача з приводу необхідності припинення провадження по справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України (є рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав) є необґрунтованими.

Дійсно, по справі № 28/85/10 розглядались аналогічні даній справі вимоги, але дещо з інших підстав, оскільки обставини закінчення строку договору № F239 на момент прийняття рішення - 24.06.2010 р. були відсутні і в позові по справі № 28/85/10 не заявлялись. По справі ж № 30/5009/693/11 предмет позову був відмінним від вимоги по даній справі, оскільки ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» не заявляло віндикаційний позов, а ставило вимогу, що випливає з зобов'язальних правовідносин (просило зобов'язати відповідача повернути майно), але ж не з речових правовідносин, як у даній справі. Тому стверджувати про наявність рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, не можна, і даний спір підлягає вирішенню по суті.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача, при цьому суд враховує, що ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» невірно визначено суму судового збору.

Згідно п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна поданого позову, тобто вартість комбайна NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, 2008 року випуску, заводський № 371632064 складає 1 420 000 грн., отже позивачем не доплачено судовий збір в сумі 27 253 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» (04073, м. Київ, пр. Московський, 9, оф. 4 - 403, ідентифікаційний код: 34537760) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, ідентифікаційний код: 38025409, код бюджетної класифікації 22030001) 27253 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят три) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.13 р.

Суддя А.О. Науменко