Рішення № 31841727, 06.06.2013, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/1955/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд АР Крим у складі:

головуючого - судді Басової О.А.

при секретарі - Кузь Т.О.,

представника позивача - Сосєдової Я.О..

відповідача - ОСОБА_2,

прокурора - Будаковського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом Джанкойської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування в особі Джанкойської РДА 10.04.2013 року звернувся до суду з позовом, вимоги якого представник підтримав у судовому засіданні, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з тих підстав, що відповідач ухиляється від покладених на неї обов'язків по вихованню своїх дітей: ніде не працює, нормальних умов для проживання не має, залишає дітей без нагляду, не турбується про здоров'я дітей, їх розвиток та навчання. ОСОБА_3 був доставлений до дитячого притулку з діагнозом мікоз, відповідач його жодного разу не відвідувала. ОСОБА_4 проживає в сім'ї матері цивільного чоловіка відповідача. Також просить стягнути аліменти на дітей в розмірі 1\3 частки доходів відповідача на особовий рахунок дітей.

Прокурор у судовому засіданні визнав доцільним позбавлення відповідача батьківських прав.

Орган опіки та піклування Кіндратівської сільської ради, на території якої мешкає відповідач, також підтримує позовні вимоги, просить розглянути справу у відсутність їх представника.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що у 2009 році вона зазнала нервового стресу через втрату будинку, має проблеми з батьками, які мешкають в с. Солоне Озеро, тому допускає вживання алкогольних напоїв, але такий стан не є хронічним. Дітей своїх вона любить, піклується ними, допомагає з уроками ОСОБА_3, відвідує школу, грається з ОСОБА_4, турбується про стан їх здоров'я, звертаючись в разі потреби до лікарів, не працює, але їй допомагають численні родичі цивільного чоловіка, діти одягнуті, нагодовані.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані кожною із сторін докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Правовідносини сторін регулюються ст. ст. 150, 151, п. 2 ч. 1 ст. 164, 180 Сімейного кодексу України, Конвенцією про права дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, зокрема орган опіки та піклування.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому факт проживання когось з батьків окремо від дітей не впливає на обсяг їх батьківських прав та обов'язків по вихованню дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402 визначені основні права, обов'язки та відповідальність батьків, згідно частин 1,2 якої виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, яка діє в Україні з 27.09.1991 року Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 зазначеної постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідне харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 4, 5), відомості про батьків дітей внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.6,7). ОСОБА_2 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 з цивільним чоловіком ОСОБА_5, не працює. З 19.03.2013 року ОСОБА_4 перебуває на вихованні у ОСОБА_6, ОСОБА_3 - в КРЗ «Республіканський притулок для дітей» з 27.03.2013 року (а.с. 18, 20). Відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, що підтверджується наступним.

ОСОБА_3, 2004 року народження, навчається в загальноосвітній школі. За інформацією педагогів хлопчик має низький рівень навчальних досягнень, навчальна мотивація відсутня, самоконтроль слабий, функція сприйняття ти мислення недостатньо розвиті, виявляються порушення усного речового розвитку, фонематичного слуху, дитина стурбована, ображена (а.с. 24).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7, пояснив, що є батьком однокласниці ОСОБА_3, зі слів дочки знає, що хлопець не вміє навіть читати. Крім того, засвідчив, що постійно відвідує школу, де жодного разу не бачив відповідача, зустрічав в приміщенні школи ОСОБА_3, який в холодну погоду був одягнутий у «вітровку з чужого плеча», взагалі одягається неохайно, не чисто. Підтвердив, що один раз ОСОБА_3 залишився сам і не зміг потрапити до будинку, тому залишився на ніч у свідка.

З пояснень свідка ОСОБА_8 вбачається, що відповідач неодноразово посилала ОСОБА_3 до магазина купити вина чи пива, а оскільки дітям алкоголь не продають, хлопець звертався до інших з цим проханням, але йому відмовляли. Також свідок пояснив, що неодноразово ОСОБА_3 приходив до нього з проханням подзвонити батьку, оскільки мама п'яна, передавала через дитину записки непристойного змісту. Одного разу застиг його за розкурюванням цигарки.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що особисто до нього звертався ОСОБА_3 з проханням купити пиво, він відмовив. Також пояснив, що ОСОБА_2 бачить у дворі рідко, діти бігають по двору, вулиці, нічим від інших дітей не відрізняються.

Ті обставини, що ОСОБА_2 посилала дитину в магазин за пивом, визнані відповідачкою у судовому засіданні.

За інформацією КРУ «Республіканський притулок для дітей» ОСОБА_3 потрапив 27.03.2013 року в притулок у брудному одязі, без спідньої білизни, в розірваних кросівках з численними бляшками на голові коричневого кольору, госпіталізований до кожно-венерологічного закладу з діагнозом мікоз(?) (а.с. 20).

З доповідної записки медичного робітника с. Рубінівка вбачається, що вона неодноразово направляла дітей ОСОБА_2 до педіатра, повинна була робити за графіком щеплення, але відповідач її рекомендації не виконувала (а.с. 21).

З актів відвідування сім'ї ОСОБА_2 від 19.03.2013 року, 25.03.2013 року, 26.03.2013 року 27.03.2013 року (а.с. 12, 14, 15, 16) вбачається, що сім'я ОСОБА_2 проживає в будинку, не обладнаному водопостачанням (воно від'єднено (а.с.9), в кімнатах брудно, одяг та постільна білизна потребує прання, запасу продуктів харчування навіть на добу не було жодного разу, відповідач перебувала у стані алкогольного сп'яніння 19.03.2013 року та 26.03.2013 року.

Свідки ОСОБА_5 (цивільний чоловік відповідача), ОСОБА_6 (мати ОСОБА_5) та ОСОБА_10(бабця ОСОБА_5), допитані в судовому засідання пояснили, що вважають ОСОБА_2 членом своєї родини, заперечують вживання алкогольних напоїв відповідачкою, доводять, що ОСОБА_2 гарна мати, постійно турбується своїми дітьми, має охайний вигляд та оселю, готує, пре, допомагає ОСОБА_3 з уроками в школі, з ОСОБА_4 грається, читає; дійсно не працює, але їй допомагають всі родичі і матеріально і залишитись доглянути за дітьми, коли та відвідує своїх батьків. Вже три місяці в будинку проводиться ремонт, підштукатурені стіни, придбана нова білизна, є всі меблі для проживання дітей, вода підключена. Крім того свідок ОСОБА_5 пояснив, що його дружина є домогосподаркою, перебуває на його утриманні і не повинна працювати, в школу вони ходять разом та по черзі, діти здорові, тому до лікарів не звертались, щеплення не робили, тому що не довіряли медичній сестрі.

Однак, пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 суд до уваги не приймає, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи, іншим доказам, а саме актам обстеження житла, шкільній характеристиці, поясненням свідків, які не є родичами і є особами не зацікавленими у результаті розгляду справи. Крім того, доказів проведеного ремонту, підключення водопостачання не надано, свідок ОСОБА_5 не зміг пояснити суду які саме дії виховного характеру постійно виконує відповідач відносно дітей, та чому вони є безрезультатними.

Оцінивши в сукупності надані кожною із сторін докази, суд вважає доведеними позовні вимоги в повному обсязі.

Суд визнає, що ОСОБА_2 не піклується про духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовкою до самостійного життя. Так відповідач не забезпечує необхідний медичний догляд, лікування синів, оскільки порушення режиму щеплення, не відвідування лікарів вже привело до порушення режиму щеплення та мікозу, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей як складову виховання.

Вона не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає їм доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти, що призвело до того, що ОСОБА_3 не засвоює шкільну програму, погано читає, має проблеми з пам'яттю, вважає нормальним ходити до магазину за алкогольними напоями, пробує палити.

Також судом враховано, що питання про позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже порушувалось позивачем, але позов був залишений без розгляду (а.с.10-11), оскільки ОСОБА_2 запевнила орган опіки в тому, що її поведінка зміниться.

Між тим, після ухвалення судового рішення 06.03.2013 року відповідач тричі знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, залишила дітей самих в будинку, поїхавши до своїх батьків, що призвело до того, що ОСОБА_4 забрала до себе ОСОБА_6, де він перебуває й досі, ОСОБА_3 був вимушений ночувати у сусідів, а 27.03.2013 року доставлений до притулку з мікозом. ОСОБА_2 постановою судді від 20.05.2013 року притягнута до адміністративної відповідальності по ч.2 ст. 184 КУпАП (а.с.48).

Суд погоджується з думкою позивача і вважає, що заходи впливу на відповідача не дали результату, відповідач свідомо нехтує своїми батьківським обов'язками та має бути позбавлена батьківських прав.

Згідно висновків органів опіки та піклування Джанкойської РДА № 01-19\1522 від 29.03.2013 року та Кіндратівської сільради визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 25, 26).

Відповідно до ст. 214 Сімейного кодексу України, ч. 1 ст. 11 ЗУ № 2342-1У від 13.01.2005 року «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районні в місті Києві та Севастополі, виконавчі органи міських чи районних в містах, сільських, селищних рад. Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 19.12.2008 року «Про внесення змін до постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року №3» висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державної адміністрації, виконавчих органів міських чи районних в містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою.

Суд погоджується з вказаними висновками, та враховує їх при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно її дітей, оскільки вони відповідають вимогам, встановленим законом.

Діти, відносно яких ставиться питання про позбавлення їх матері батьківських прав, не допитувались судом через те, що ОСОБА_4 за віком, а ОСОБА_3 за психічним станом розвитку не можуть адекватно висловити свою думку щодо порушеного питання.

Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Оскільки такого подання не надійшло, суд відповідно до ч.5 ст. 167 СК України вважає необхідним передати малолітніх на опікування органові опіки та піклування Джанкойської РДА, що не позбавляє в майбутньому орану опіки та піклування самостійно вирішувати питання опіки відповідно до ст. 61 ЦК України.

Згідно зі ст. 166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав не звільняється від сплати аліментів. На підставі ст. 180 СК України з відповідачки підлягають стягненню аліменти на відкриті розрахункові рахунки дітей в банку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне і сімейне становище відповідачки, те, що вона в змозі працювати та отримувати дохід, та вважає позов в цій частині також обґрунтованим, а розмір аліментів справедливим. Відповідно до ст. 191 СК України, а також враховуючи те, до діти наприкінці березня вже не проживали з матір'ю, аліменти підлягають стягненню з дня пред'явлення позову, тобто з 10.04.2013 року, та зарахуванню на спецрахунки.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 229,40 грн.

На підставі ст. ст.164, ч.5 ст. 167, 180-182, 191 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215,224-226, п. 1 ч. 1 ст.367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Передати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на опікування органові опіки та піклування Джанкойської РДА.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1\3 частки доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, після чого стягувати аліменти за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, до повноліття другої дитини, починаючи стягнення з 10.04.2013 року та перераховувати аліменти на ОСОБА_3 на р\р НОМЕР_1, а на ОСОБА_4 на р\р НОМЕР_2 у територіальному окремому без балансовому відділенні № 10011\099 філії Кримського Республіканського управління «Державний ощадний банк України», ЕДРПОУ 09324508 (96100 м. Джанкой, вул. Леніна, 36)

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в дохід держави в розмірі 229,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. А. Басова