Рішення № 31841121, 16.05.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/854/13-ц

Провадження 2/206/298/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"16" травня 2013 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя: Сухоруков А.О.,

при секретарі: Попов Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,

встановив:

08 лютого 2013 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 12 травня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №DNKRCC9EEL2136, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 15000,00 грн. строком до 11 травня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 річних. Прийняті на себе зобов'язання відповідач не виконував, внаслідок чого станом на 29.01.2013 р. утворилась заборгованість у розмірі 53455,89 грн.

В позасудовому порядку врегулювати спір не вдалося, відповідач відмовляється в добровільному порядку повернути суму кредиту, що слугує підставою для звернення із цим позовом до суду.

На підставі викладеного позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №DNKRCC9EEL2136 у розмірі 53455,89 грн. та судовий збір у розмірі 534,56 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх з тих же підстав, що викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Вислухавши доводи та пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори й інші правочини.

Згідно ст. 1050 та ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

01 серпня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №DNKRCC9EEL2136, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 53455,89 грн. строком до 11 травня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 річних (а.с.6-12).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №DNKRCC9EEL2136 ОСОБА_1 має заборгованість, у розмірі 53455,89 грн., яка складається з: 13762,35 грн. заборгованості за кредитом, 17,65 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 31854,18 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 2521,71 грн. - штрафу (процентна складова) (а.с.4-5).

Факт отримання кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки №DNKRCC9EEL2136 від 21 травня 2011 року, в якій ОСОБА_1 поставив свій підпис, засвідчивши факт отримання грошових коштів (а.с.6-7).

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, відповідач не виконав прийняті на себе відповідно до договору зобов'язання, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 особисто підписував кредитний договір, а також отримував грошові кошти в касі банку, що свідчить про те, що кредитний договір було укладено і зі сторони позивача належним чином виконано його умови.

Наразі кредитний договір №DNKRCC9EEL2136 відповідачем не оскаржується, судовим порядком остання не просить визнати його недійним, нікчемність цього договору матеріалами справи не підтверджена, а тому він має законну силу і сторони пов'язані взаємними правами та обов'язками щодо його виконання, а отже в неї виникли зобов'язання перед позивачем з їх повернення в розумінні ст. 11, 14 та 1054 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав, у зв'язку з чим у банка виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтованим, та таким що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Разом з тим, позивач зокрема просить суд стягнути із відповідача 500,00 грн. та 2521,71 грн. в якості штрафів за неналежне виконання зобов'язання, заявляючи при цьому вимоги і про стягнення пені.

Змістом ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки штраф і пеня є видами неустойки, а тому їх одночасне застосування є подвійним притягненням до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить ч. 1 ст. 61 Конституції України.

У зв'язку з такими обставинами, вимоги позивача в частині стягнення штрафів задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215, 224-225 ЦПК України, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 290928290033111, МФО №305299) заборгованість за кредитом у розмірі 50434,18 грн., яка складається із: 13762,35 грн. заборгованості за кредитом, 17,65 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 31854,18 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 504,34 грн., загалом 50938 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 52 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков