Рішення № 31840511, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8324/13 10.06.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі

технології 2010"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Артбудкомфорт"

про стягнення 23 139,18 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Гутовський Д.Г. - представник (дов № б/н від 14.01.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артбудкомфорт" про стягнення заборгованості по договору № 1023 від 25.04.2012 р. (далі - Договір) в розмірі 23 139,18 грн. (22 000,00 грн. - основний борг, 949,32 грн. - пеня, 189,86 грн. - 3% річних).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано в повному обсязі зобов'язання по сплаті вартості виконаних позивачем робіт по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 22 000,00 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, у відповідності до умов Договору та ст. 625 ЦК України 949,32 грн. - пені, 189,86 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.04.2013 р. порушено провадження у справі №910/8324/13 та призначено розгляд справи на 27.05.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 27.05.2013 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість, 27.05.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача Гриценко О.В. клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача Гриценко О.В. на лікарняному.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Тим більше, відповідач не додав на підтвердження відповідних доказів чим викликана неможливість представника відповідача (представника відповідача за довіреністю, керівника відповідача) бути присутнім в судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 10.06.2013р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 10.06.2013р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8324/13 від 26.04.2013 р. було направлене відповідачу за адресою (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, кім. 930), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 27.05.2013 р. та 10.06.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.06.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

У судовому засіданні 10.06.2013р. представник позивача надав суду доказ часткової сплати 07.06.2013 р. відповідачем суми заборгованості в розмірі 13139,18 грн.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 10.06.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артбудкомфорт» (Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (Підрядник, Позивач) було укладено Договір №1023 на виконання робіт (Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні види робіт:

очищення жиро уловлювача на території забійного заводу (м. Золотоноша) з вивозом відходів до визначеного Замовником могильника.

Роботи виконуються з залученням працівників та техніки «Підрядника» на протязі трьох робочих днів.

Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи, зазначені в п. 1.1. даного Договору. (п. 1.2. Договору).

Загальна вартість робіт згідно з пунктом 2.1. Договору складає: 36 в т.ч. ПДВ 6000 грн. з розрахунку трьох днів роботи двох одиниць техніки та персоналу.

Відповідно по пунктів 3.1, 3.2 та 3.3. Договору, за надання послуг з виконання робіт згідно п.1.1. даного Договору Замовником сплачується Підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться не пізніше 31 грудня 2012 року.

Свої зобов'язання за Договором Позивач, Підрядник виконав належним чином, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0001669, від 14.08.2012 р. на суму 36000 грн.

Свої зобов'язання з оплати виконаних Позивачем робіт, Відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок Позивача грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. та 5000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2055 від 06.07.2012р та № 3157 від 18.10.2012р., відповідно.

Таким чином, відповідач оплатив за надані позивачем роботи не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на день подачі позову до суду утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 22 000,00 грн. (36000- (9000+5000)=22000,00 грн.).

Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення 189,86 грн. - 3 % річних; 949,32 грн. - пені.

Отже, заявлена позивачем сума що підлягає до стягнення з відповідача станом на день подання позову становить 23139,18 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем сплачено за послуги згідно договору №1023 від 25.04.12р. грошові кошти в розмірі 13139,18 грн., що підтверджується Випискою по рахунку Позивача від 07.06.2013р. (копія знаходиться в матеріалах справи).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи, відповідач у встановлений Договором строк в повному обсязі не виконав.

Крім того, згідно виписки по рахунку Позивача від 07.06.2013р. в процесі розгляду справи відповідачем сплачено за послуги згідно договору №1023 від 25.04.12р. грошові кошти в розмірі 13139,18 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено частково суму заборгованості в розмірі 13139,18 грн. в процесі розгляду даної справи, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі № 910/8324/13 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 13139,18 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості, що підлягає до стягнення становить 8860,82 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункт 6.4. Договору, при несвоєчасній оплаті Замовником вартості виконаних Підрядником робіт, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені обчислюється, відповідно до п.3.3. Договору, з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 01.01.2013р. по 15.04.2013р. та складає 949,32 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 949,32 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 189,86 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 189,86 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артбудкомфорт» (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, кім. 930, ідентифікаційний код 35489446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7, ідентифікаційний код 37100186) основний борг в розмірі 8860 (вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн. 82 коп., пеню у розмірі 949 (дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 86 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Провадження в частині стягнення 13139 (тринадцять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 18 коп. основного боргу припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 14.06.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева