Постанова № 31839728, 13.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року Справа № 905/1044/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Ходаківська І.П.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі господарського суду№905/1044/13-г Донецької області за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 12 725,00грн. пр. Кучерук А.В. - дов. №25 від 01.01.13р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" про стягнення 12 725,00грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №50028745 адресу вантажоодержувача.

Позовні вимоги були вмотивовані залізничною накладною №50028745, актами загальної форми №638 від 08.08.2012р., №641 від 10.08.2012р. та ст.307 Господарського кодексу, ст.ст.6, 23, 118, 122, 129 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.2013р. (суддя Забарющий М.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, посилаючись на недоведеність позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. (судді Бойченко К.І., Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2013р. та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 12 725,00грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №50028745 адресу вантажоодержувача, посилаючись на обґрунтованість та доведеність належними доказами позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р., а рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2013р. залишити в силі.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ "Енергоімпекс" (вантажовідправник) зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на адресу ПАТ "Авдіївський КХЗ" (вантажоодержувач) на станцію Баглій Придніпровської залізниці за залізничною накладною №50028745 відправлено вагон №67349076 з вантажем - концентрат вугільний.

Згідно накладної №50028745 в графі "Одержувач" відповідач зазначив - "Публічне акціонерне товариство "Авдіївський КХЗ", адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка -4, пр. Індустріальний, код 3236".

При прибутті вантажу на станцію Баглій Придніпровської залізниці 08.08.2012р. залізницею складений акт №638, згідно якого в перевізному документі невірно вказаний одержувач Публічне акціонерне товариство "Авдіївський КХЗ", адреса: Донецька обл., м. Авдіївка-4, пр. Індустріальний, 1.

10.08.2012р. залізницею складено акт загальної форми №641, в якому зазначено, що в залізничній накладній №50028745 невірно зазначено адресу та найменування вантажоодержувача, оскільки код 3236, вказаний в документі, належить ПАТ "Євраз Баглійкокс", що знаходиться за адресою 51909, м.Дніпродзержинськ, вул. ім. В.В.Щербицького, 1.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач скористався вимогами ч.1 ст.43 Статуту залізниць України і змінив вантажоодержувача без зміни станції призначення за залізничною накладною №50028745, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки 08.08.2012р. Придніпровською залізницею направлена на станцію Кривий Торець Донецької залізниці телеграма №260, про відсутність одержувача за накладною №50028745 Публічного акціонерного товариства "Авдіївський КХЗ" на станції Баглій Придніпровської залізниці.

Згідно відповіді від 09.08.2012р. на телеграму від 08.08.2012р. №260 станція Кривий Торець сповістила щодо правильного одержувача вантажу, а саме: Публічне акціонерне товариство "Євраз Баглійкокс", адреса: 51909, м. Дніпродзержинськ, вул.ім.В.В. Щербицького,1.

Вирішуючи справу по суті, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст.908 Цивільного Кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими Законами, транспортними Кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як зазначено в ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно із ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у 5-кратному розмірі провізної плати згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У даному випадку провізна плата 2 545,00грн. - вагон №67349076, накладна №50028745, сума штрафну складає 12 725,00грн.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі ст.43 Статуту залізниць України вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення.

Проте, ТОВ "Енергоімпекс" невірно вказані найменування та адреса вантажоодержувача у накладній, а саме, ПАТ "Авдіївський КХЗ", адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка-4, пр.Індустріальний,1, код 3236, тоді, як за цим кодом вантажоодержувачем є ПАТ "Євраз Баглійкокс", адреса: 51909, м.Дніпродзержинськ, вул. В.В. Щербицького,1, а тому, позовні вимоги судом апеляційної інстанції визнані такими, що доведені належними доказами.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про скасування рішення першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", оскільки судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі №905/1044/13-г господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий І. Ходаківська

Судді Т. Данилова

О. Яценко