Постанова № 31839711, 10.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Справа № 6/5005/10910/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівАкулової Н.В., Алєєвої І.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VII"на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012 р. (суддя: Коваленко О.О.) на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р. (головуючий суддя: Швець В.В., судді: Науменко І.М., Павловський О.М.)у справі№ 6/5005/10910/2012 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова компанія КС"до1. Публічного акціонерного товариства " СВЕДБАНК" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VII"провизнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі торгівельного комплексу,за участю представників позивачаМихайлевич І.М.;відповідача-1не з'явились;відповідача-2Фелді О.В.;

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012 р. у справі № 6/5005/10910/2012, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р., задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова компанія КС" про забезпечення позову: накладено арешт на нерухоме майно - нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 9 "а" та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VІІ" і будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження вказаного нерухомого майна.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а у задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 43, 66 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача-1 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача-1.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача-2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова компанія КС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2012 р., а саме: нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 9 "а", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Войнаровською І.А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відчуження вищезазначеного майна відбулось з порушенням норм чинного законодавства, а тому укладений договір купівлі-продажу будівлі торгівельного комплексу є недійсним.

До прийняття рішення у справі позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з вищевказаною заявою про забезпечення позову.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що власник спірного нерухомого майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VІІ" може відчужити це нерухоме майно третім особам, що у разі задоволення позовних вимог може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За загальними правилами особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така ж позиція викладена в п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. № 16 (зі змінами та доповненнями).

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди не встановили наявності жодних доказів, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.

Зазначивши, що спірне майно може бути відчужене, суди не встановили жодних обставин, які б могли свідчити про реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо.

Всупереч положенням ст.ст. 33, 66 ГПК України заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях.

Відтак, у судів не було достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Крім того судами не взято до уваги, що покупцем за спірним договором від 01.11.2012 р., копія якого наявна в матеріалах позовної заяви, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна ХІІ" (ідент. код 37896908), яке взагалі не залучено до участі у даному спорі.

При цьому судами не встановлено обставин та не наведено відповідних доказів, на підставі яких взагалі можна було б стверджувати, що вищевказане нерухоме майно, котре є предметом спірного договору і на яке накладено арешт, знаходиться у власності відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VII" (ідент. код 37896913).

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову та постанова, якою вона залишена в силі судом апеляційної інстанції, підлягають скасуванню, а заява про забезпечення позову - залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 66, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VII" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р. у справі № 6/5005/10910/2012 скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова компанія КС" про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова компанія КС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 40 Б, ідент. код 32388249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VII" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18, ідент. код 37896913) 573,50 грн. судового збору.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Справу № 6/5005/10910/2012 передати до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду по суті.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіН.В. Акулова І.В. Алєєва