Постанова № 31839686, 11.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 922/186/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідачрозглянув касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової службина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р.та рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2013р.у справі№922/186/13-г господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 10"доОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової службипровизнання права власності на бензин та витребування бензину,

За участю представників:

- позивача: Чірік І.О., дов. б/н від 02.01.2013р.;

- відповідача: Гавриленко М.Ю., дов. №463/9/10.0-15 від 06.02.2013р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард 10" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання права власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37л вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59грн., бензин автомобільний марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40л вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94, бензин автомобільний марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19л вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95грн. та витребування майна - бензину автомобільного марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37л вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59 грн., бензину автомобільного марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40л вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94грн., бензину автомобільного марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19л вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95грн. з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.2013р. у справі №922/186/13-г (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Сіверін В.І., суддів Терещенко О.І., Медуниця О.Є.), позов задоволено. Визнано за ТОВ "Авангард 10" право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37л вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59грн., бензин автомобільний марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40л вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94грн., бензин автомобільний марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19л вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95грн. Витребувано майно - бензин автомобільний марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37л вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59грн., бензин автомобільний марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40л вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94грн, бензин автомобільний марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19л вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95грн. з чужого незаконного володіння. Стягнуто з Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 10" судовий збір у розмірі 20154,76грн.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2013р. у справі №922/186/13-г і залишити позов без задоволення. Заявлене скаржником клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. до закінчення його перегляду в порядку касації, судом касаційної інстанції відхиляється, оскільки у відповідності до ст.1211 ГПК України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, позивач придбав нафтопродукти 01.06.2011р. у ТОВ "Ріаліз Ойл" за договором поставки нафтопродуктів №10 від 01.06.2011р. та 29.11.2012р. - у ТОВ "Уністрой" за договором поставки нафтопродуктів №02-11/2012-КП від 29.11.2012р., транспортовані для реалізації - провадження господарської діяльності на АЗС №8 позивача за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 201/1.

На підставі отриманої скарги громадянина Прасола А.Є., у зв'язку з ймовірним продажем бензину сумнівної якості, фахівцями Державної податкової служби у Харківській області спільно із Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області проведено фактичну перевірку АЗС №8 позивача, розташованої за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 201/1. За результатами проведеної Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України експертизи зразків бензину, що реалізується через АЗС №8 ТОВ "Авангард 10", встановлена невідповідність відібраних зразків ДСТУ.

29.12.2012р. працівниками Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС на підставі п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008р. N281/171/578/155, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" від 20.12.1997р. №1442, складено протокол про тимчасове затримання майна №1, вручений директору позивача, в якому зазначено, що посадовими особами було затримано і вилучено майно позивача АЗС №8 у загальній кількості 58369л загальною вартістю 503868,64грн., зазначене в протоколі як "рідина невстановленого походження із запахом бензину".

02.01.2013р. відповідачем прийнято рішення №1 про накладення адміністративного арешту майна, в якому зазначено про рішення накласти тимчасовий адміністративний арешт майна, власник якого не встановлений, що міститься за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна 121/1, АЗС №8 ТОВ "Авангард 10" на загальну суму 503868,64грн.

За актами розпломбування і викачки від 05.01.2013р. та від 09.01.2013р. представниками Основ'янської міжрайонної податкової інспекції м. Харкова Харківської області була здійснена викачка арештованого бензину та його вивіз.

Пославшись на приписи ч.1 ст.316, ст.ст.319, 321, 328, ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України, вказав про підтвердження права власності позивача на спірне майно, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про перевищення відповідачем своїх повноважень на підставі п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України, наклавши арешт на спірне майно - паливо з вилученням його у позивача через невстановлення його власника та невідповідність нормам ДСТУ, внаслідок чого задовольнили позовні вимоги про визнання власності на бензин та витребування бензину з чужого незаконного володіння.

Проте вказані висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій при розгляді заявлених позовних вимог не зазначили належних та допустимих доказів (первинних документів) в обґрунтування тверджень про транспортування для провадження господарської діяльності на АЗС №8 позивача придбаних ним 01.06.2011р. у ТОВ "Ріаліз Ойл" та 29.11.2012р. у ТОВ "Уністрой" за договорами поставки нафтопродуктів, не вказали дати проведеної фахівцями Державної податкової служби у Харківській області спільно із Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області фактичної перевірки АЗС №8 позивача на підставі отриманої скарги громадянина Прасола А.Є., у зв'язку з ймовірним продажем бензину сумнівної якості.

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій не перевірено наявності на АЗС №8 на момент перевірки саме придбаних 01.06.2011р. та 29.11.2012р. нафтопродуктів за наведеними договорами та чи саме вони були відібрані для експертизи та в послідуючому арештовані та вилучені відповідачем. При цьому, судами попередніх інстанцій не з'ясовано наявності у спірний період нафтопродуктів на АЗС №8, придбаних за іншими договорами поставки.

У відповідності до п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

Натомість суди попередніх інстанцій керуючись вищевказаною нормою матеріального права, всупереч ст.43 Господарського процесуального кодексу України не вказали на підставі яких доказів вони дійшли висновку про наявність у позивача права власності на спірне майно.

Щодо вимоги позивача про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, слід зазначити наступне.

Предметом віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Однак не врахував зазначеного, суд першої інстанції, задовольняючи вимогу про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, не навів норми матеріального права в обґрунтування підстав для її задоволення, не вказав особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Наведене залишено поза увагою суду апеляційної інстанції всупереч ст.43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовані в повному обсязі фактичні обставини спірних правовідносин, що має істотне значення для правильного вирішення спору, всупереч вимог ст.47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; та ст.43 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки передбачені ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягають скасуванню, як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2013р. у справі №922/186/13-г скасувати.

Справу №922/186/13-г передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко