Ухвала суду № 31839259, 04.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. № 9104/73530/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Король Х.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Стандарт» до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

22 лютого 2012 року позивач - ТзОВ «Ресурс-Стандарт» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ в Солом'янському районі м. Києва у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0049621501 від 18.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що товариством правомірно враховано збитки 2010 року у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, оскільки згідно зі ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» який був чинним до 01.04.2011 року, якщо об'єкт оподаткування платника податків за результати податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Відповідно до статті 22 даного Закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 % суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, від'ємне значення яке виникло у позивача за підсумками І кварталу 2011 року, було включено до валових витрат ІІ календарного кварталу 2011 року. При цьому, як вказує позивач у розділ 3 Податкового кодексу України не містить прямої норми, що забороняє враховувати у другому кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане у попередньому звітному (податковому) періоді.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Солом'янському районі м. Києва від 18.11.2011 року № 0049621501.

Не погодившись із даною постановою суду першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова суду прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України дають підстави вважати, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу валових витрат першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Також судом першої інстанції безпідставно проігноровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що позбавило його належним чином підготуватися до судового засідання та надати відповідні пояснення.

Позивачем на вказану апеляційну скаргу подано заперечення, у якому він вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу заперечив та просив залишити її без задоволення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про його дату, час та місце, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України його неприбуття не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.11.2011 року заступником начальника ВАПнП, управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Солом'янському районі м. Львова Уманець Л.П. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Ресурс-Стандарт» за звітний період ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт № 12238/15-1-35670879 від 04.11.2011 року (а.с. 6-7).

Відповідно до висновків даного акта, відповідачем під час проведення перевірки встановлено порушення товариством п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого до складу витрат другого кварталу 2011 року підлягає включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення будь-яких інших періодів.

На підставі цього акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «П» № 00496215041 від 18.11.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14741585 грн (а.с. 8).

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що згідно з чинним на момент виникнення спірних правовідносин податковим законодавством, у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат у ІІ кварталі 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях позивача відсутні порушення норм п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону N 334/94-ВР, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Із наявної в матеріалах справи копії податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року суд апеляційної інстанції вбачає, що позивачем у І кварталі 2011 року у рядку 4.9 декларації задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року в сумі 14747441 грн, а у рядку 08 від'ємне об'єкту оподаткування - 14741585 (а.с. 16-19).

У зв'язку з наведеним, 26.07.2011 року ТзОВ «Ресурс-стандарт» подано до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) в розмірі 14741585 грн (рядок 06.6 Декларації).

Податковим органом під час проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Ресурс-стандарт» не встановлено порушення позивачем податкового законодавства від час визначення валових витрат на вказану вище суму від'ємного значення.

Не вказував відповідач на такі порушення і під час судового розгляду. В процесі апеляційного розгляду, за клопотання представника відповідача, судом апеляційної інстанції витребувано у позивача копії первинних документів на підставі яких ним формувалися валові витрати та відповідно виникло від'ємне значення. ТзОВ «Ресурс-стандарт» суду апеляційної інстанції надано копії: договору № 2904 від 29.04.2009 року; акта приймання-передачі до договору від 31.07.2009 року; копії договору № 0506/1 від 05.06.2009 року, акта приймання-передачі до договору від 31.07.2009 року; простого векселя серії АА № 1636265; простого векселя серії АА № 1636264; акта пред'явлення векселів до платежу від 31.03.2010 року; додатка № 1 до акта пред'явлення векселів до платежу; акта приймання-передачі векселів від 31.03.2010 року; банківської виписки за 09.06.2010 року.

Разом з цим, відповідачем який є суб'єктом владних повноважень та контролюючим органом за дотриманням вимог податкового законодавства не наведено жодного з порушень позивачем податкового законодавства під час формування валових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року. У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив до валових витрат ІІ календарного кварталу 2011 року, суму від'ємного значення, що виникло за підсумками першого кварталу 2011 року, в тому числі і тих, що виникли до 01.01.2011 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що в діях позивача відсутні порушення норм пункт 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі № 2а-468/12/0370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня складання її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 06.06.2013 року.