Ухвала суду № 31836664, 11.06.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/15249/2012

Провадження № 22-ц/792/837/13

УХВАЛА КОПІЯ:

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Талалай О.І.

суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.

з участю секретаря: Щербань А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі Банк), звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначило, що між Банком і ОСОБА_2 15 лютого 2007 року був укладений кредитний договір № 338-07-Идт і 27 серпня 2008 року додаткова угода № 1 до кредитного договору № 338-07-Идт, відповідно до умов яких ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у сумі 135900 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту 12 лютого 2027 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором з ОСОБА_3 15 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 338-07-П. 21 лютого 2007 року з ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 340-07-Идт і 27 серпня 2008 року додаткова угода № 1 до кредитного договору № 340-07-Идт, згідно яких ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у сумі 155000 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту 13 липня 2020 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за другим кредитним договором з ОСОБА_3 21 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 340-07-П. Взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконують. Уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь Банку заборгованість станом на 08 серпня 2012 року: за кредитним договором від 15 лютого 2007 року у сумі 2588484 грн. 68 коп., з них: 94130,03 доларів США (за курсом НБУ 752381 грн. 33 коп.) - заборгованість по основній сумі кредиту; 2357,20 дол. США (18841 грн. 10 коп.) - заборгованість по нарахованих відсотках; 54628 грн. 05 коп. - заборгованість по комісії; 1762634 грн. 20 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами; за кредитним договором від 21 лютого 2007 року у сумі 3142632 грн. 52 коп., з них: 117830,57 доларів США (за курсом НБУ 941819 грн. 75 коп.) - заборгованість по основній сумі кредиту; 1548,92 доларів США (12380 грн. 52 коп.) - заборгованість по нарахованих відсотках; 62325 грн. 39 коп. - заборгованість по комісії; 2126106 грн. 87 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно заборгованість за кредитним договором № 338-07-Идт від 15 лютого 2007 року у розмірі 2179213,50 грн., з яких: 120962, 47 доларів США (за курсом НБУ 964 397 грн. 48 коп.) - заборгованість по основній сумі кредиту; 36571,19 доларів США (291571 грн. 13 коп.) - заборгованість по нарахованих відсотках; 41588 грн. 45 коп. - заборгованість по комісії; 260000 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків і заборгованість за кредитним договором № 340-07-Идт від 21лютого 2007 року у розмірі 2616354 грн. 68 коп. з яких: 138 986,38 доларів США (за курсом НБУ 1108096 грн. 71 коп.) - заборгованість по основній сумі кредиту; 42428,05 доларів США (338266 грн. 11 коп.) - заборгованість по відсотках; 47453 грн. 09 коп. - заборгованість по комісії; 240000 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25 січня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилена, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня 2012 року касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року та ухвала апеляційного суду Хмельницької області від 25 січня 2012 року скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року позов задоволений частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк» Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 338-07-Идт від 15 лютого 2007 року у сумі 96487,23 доларів США (за курсом НБУ еквівалентно 771222 грн. 43 коп.), 54628 грн. 05 коп. комісії, 9420 грн. 55 коп. пені, а всього 835271 грн. 03 коп., заборгованість за кредитним договором № 340-Идт від 21 лютого 2007 року у сумі 119830,57 доларів США (згідно курсу НБУ еквівалентно 954200 грн. 27 коп.), 62325 грн. 39 коп. комісії, 6190 грн. 26 коп. пені, а всього 1022715 грн. 91 коп. Разом за двома кредитними договорами 1857986 грн. 94 коп. і 3759 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено.

ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині дострокового стягнення кредиту і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права. Судом не враховано те, що Банк не заявляє вимоги про розірвання договору, тому відсутні підстави для стягнення усієї суми кредиту, так як строк дії кредитних договорів не закінчився. У позивача відсутні будь-які негативні наслідки через прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, тому пеню слід зменшити до 1000 грн. за кожним кредитним договором.

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його змінити та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Посилається на незаконність рішення суду в частині зменшення розміру пені. Суд не дав належної правової оцінки доказам по справі і безпідставно застосував ч. 3 ст. 551 ЦК України.

В засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу Банку підтримав, апеляцію ОСОБА_2 визнав необґрунтованою у повному обсязі. Інші особи, які беруть участь у справі, тричі не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені. ОСОБА_3 про причини неявки не повідомила. ОСОБА_2 надіслав заяву про зупинення провадження у справі на час його хвороби, що підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» від 05 червня 2013 року. У задоволенні заяви відмовлено, оскільки вищезазначена довідка підтверджує лише те, що ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку у КНП «КДЦ Дніпровського району м. Києва» і потребує лікування, а не проходження такого лікування.

Відповідно до вимог ст. ст. 169, 303-1, 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе справу розглянути у відсутності відповідачів.

Апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 15 лютого 2007 року між Банком і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 338-07-Идт, а 27 серпня 2008 року додаткова угода № 1 до кредитного договору № 338-07-Идт, відповідно до умов яких ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у сумі 135900 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту 12 лютого 2027 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором з ОСОБА_3 15 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 338-07-П. 21 лютого 2007 року між позивачем і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 340-07-Идт, а 27 серпня 2008 року додаткова угода № 1 до кредитного договору № 340-07-Идт, згідно яких ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у сумі 155000 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту 13 липня 2020 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за другим кредитним договором з ОСОБА_3 21 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 340-07-П. Взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконують. Станом на 08 серпня 2012 року виникла заборгованість: за кредитним договором від 15 лютого 2007 року у сумі 2588484 грн. 68 коп., з них: 94130,03 доларів США (за курсом НБУ 752381 грн. 33 коп.) - заборгованість по основній сумі кредиту; 2357,20 дол. США (18841 грн. 10 коп.) - заборгованість по нарахованих відсотках; 54628 грн. 05 коп. - заборгованість по комісії; 1762634 грн. 20 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами; за кредитним договором від 21 лютого 2007 року у сумі 3142632 грн. 52 коп., з них: 117830,57 доларів США (за курсом НБУ 941819 грн. 75 коп.) - заборгованість по основній сумі кредиту; 1548,92 доларів США (12380 грн. 52 коп.) - заборгованість по нарахованих відсотках; 62325 грн. 39 коп. - заборгованість по комісії; 2126106 грн. 87 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами.

Задовольняючи частково позов, суд обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору і вимог закону. За умовами кредитних договорів Банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту у випадку порушення будь-яких умов договорів. Поручитель несе солідарну з боржником відповідальність за виконання зобов'язань за кредитним договором. Тому з відповідачів підлягає стягненню у солідарному порядку заборгованість за кредитними договорами. Вимоги про стягнення тіла кредиту, відсотків і комісії підлягають задоволенню у повному обсязі. Розмір пені підлягає зменшенню, оскільки перевищує розмір збитків.

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і відповідають вимогам закону, на які посилався суд при ухваленні рішення.

На підставі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу і одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.1, п. 2.1 і п. 2.2 договорів поруки № 338-07-П від 15 лютого 2007 року і № 340-07-П від 21 лютого 2007 року поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у тім числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про безпідставність дострокового стягнення кредиту до закінчення строку дії договору не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Згідно п. 3.4 кредитних договорів від 15 лютого і 21 лютого 2007 року Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до до умов цих договорів у випадку порушення позичальником будь-яких умов договору, у тому числі несвочасного або не в повному обсязі здійснення зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та/або на сплату процентів і комісійної винагороди відповідно до пунктів 3.2, 4.3, 4.4, 4.7, 4.8 цих договорів.

Як зазначалося вище на підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Посилання Банку в апеляційній скарзі на неправомірне зменшення судом розміру пені не ґрунтується на законі.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини 3 статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини 3 статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Тому суд підставно за заявою представника ОСОБА_2 від 15 лютого 2013 року (т. 2, а.с. 67-68) відповідно до вимог діючого законодавства зменшив розмір пені, приймаючи до уваги те, що розмір пені значно перевищує розмір збитків.

Крім того, істотною обставиною у розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка дає підстави для зменшення розміру пені, є ступінь виконання зобов'язання відповідачем, а саме продаж квартир, на придбання яких надавався кредит і внесення коштів на погашення кредиту, що підтверджується квитанціями від 26 червня і 09 липня 2012 року (т. 2, а.с. 69-70).

Інші доводи апеляційних скарг на законність рішення суду не впливають і його висновки не спростовують.

Процесуальних порушень, які були би підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційних скарг для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 і Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

_____________

Головуючий в першій інстанції: Сарбей О.Ф. Провадження: № 22-ц/792/837/13

Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 19, 27