Рішення № 31836403, 13.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.Справа № 922/1635/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод", (м. Краматорськ) до Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" (м.Харків) про стягнення 146172,53 гривень за участю представників:

позивача - Турутіна В.В. (довіреність №б/н від 11 вересня 2012 року)

відповідача - Григоренка О.Ф. (довіреність №б/н від 01 серпня 2012 року)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Старокраматорський машинобудівний завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 146172,53 гривень, у тому числі, 130000,00 гривень суми основної заборгованості, та 16172,53 гривень суми 3% річних. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №5010, укладеного між сторонами 12 травня 2011 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 травня 2013 року.

30 травня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№19626) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

У відкритому судовому засіданні 30 травня 2013 року було оголошено перерву до 13 червня 2013 року.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 13 червня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 13 червня 2013 року зазначив про повне погашення ним суми основної заборгованості, але заперечував проти нарахування Позивачем суми 3% річних.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

12 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Старокраматорський машинобудівний завод" (Позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Південспецбуд" (Відповідачем) було укладено договір поставки №5010. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, постачальник (Позивач) зобов'язався виготовити і поставити продукцію на умовах EXW - склад постачальника, а покупець (Відповідач), в свою чергу, зобов'язався оплатити і прийняти відповідну продукцію за найменуванням, кількістю та ціною, вказаних у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору.

Загальна сума договору складала 924000,00 гривень, з урахуванням ПДВ (п.3.2 договору).

Продукція вважається здана постачальником і прийнята покупцем при передачі продукції покупцеві на складі постачальника шляхом підписання сторонами накладної (акта приймання-передачі товару). Датою поставки вважається дата фактичного навантаження продукції на транспортний засіб. Відповідна дата вказується в транспортних і відвантажувальних документів (п.п.5.3, 5.4 договору).

Додатковою угодою №4 від 15 листопада 2011 року до основного договору, сторони погодили умови здійснення платежів відповідно до 4 розділу, де зазначили, що 1 етап - у розмірі 50% від суми договору покупець здійснює на протязі 10 календарних днів від дати складання договору та пред"явлення рахунку на передоплату. 2 етап - це кінцевий розрахунок у розмірі 50% від суми виготовленої продукції, який покупець здійснює на протязі 10 календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі товару.

На виконання умов спірного договору, Позивач виготовив та поставив на адресу Відповідача продукцію загальною вартістю 924000,00 гривень, що підтверджується підписаними з обох сторін наступними актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання (а.с.22, 23):

- акт 1 від 11 серпня 2011 року на суму 462000,00 гривень;

- акт 2 від 23 листопада 2011 року на суму 462000,00 гривень.

Факт поставки товару також підтверджуєтсья підписаними з обох сторін наступними видатковими накладними (а.с.26, 28):

в/н №54/160 від 11 серпня 2011 року на суму 462000,00 гривень;

в/н №54/249 від 23 листопада 2011 року на суму 462000,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, в свою чергу, сплатив за 1 етап поставки 462000,00 гривень. За 2 етап Відповідач також розрахувався повністю, але сума основної заборгованості, заявлена до стягнення Позивачем у розмірі 130000,00 гривень була погашена Відповідачем під час розгляду справи.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи було повністю сплачено суму основної заборгованості у розмірі 130000,00 гривень за спірним договором, що підтверджується належним чином засвідченими копіями банківських виписок, які є наявними у матеріалах справи. До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач, а тому суд вважає, що предмет спору щодо стягнення суми основної заборгованості в даній справі відсутній.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представникам сторін наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 130000,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 16172,53 гривень суми 3% річних, суд зазначає наступне.

При порушенні умов договору винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.8.1. спірного договору).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що даний розрахунок є невірний, а тому, суд, перерахувавши заявлену до стягнення Позивачем суму 3% річних відповідно до норм чинного законодавства України, вважає за необхідне стягнути з Відповідача 15694,96 гривень, в решті стягуваної у розмірі 477,57 гривень слід відмовити.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" (61125, м.Харків, вул. 23 Серпня, 34, код ЄДРПОУ 01416731) на користь Публічного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" (84302, м.Краматорськ, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 05763642) 15694,96 гривень суми 3% річних та 2913,90 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позову щодо стягнення 477,57 гривень суми 3% річних відмовити.

В частині позову щодо стягнення 130000,00 гривень суми основної заборгованості провадження у справі №922/1635/13 припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14 червня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/1635/13