Ухвала суду № 31832689, 11.06.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 110/853/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Стародуб Г.А. № провадження: 22-ц/190/3941/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.

"11" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Любобратцевої Н.І., Суддів:Філатової Є.В., Харченко І.О При секретарі:Почтовій Я.О.,

за участю прокурора Єрьоменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах Фінансового управління Красноперекопської міської ради до ОСОБА_6 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення злочину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 07 травня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Красноперекопський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах Фінансового управління Красноперекопської міської ради до ОСОБА_6 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.07.2012 р., біля будинку № 12 по вул. Калініна в м. Красноперекопську, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобілю «Опель», державний номер НОМЕР_1 і мопеду «Дельта», державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача. Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 29.01.2013 р. ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, і звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою. Внаслідок ДТП пасажирці мопеду ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме: забій поперекового відділу хребта, гематороз правого колінного суглобу, перелом зовнішнього відростку великогомілкової кістки правого колінного суглобу. З приводу отриманих травм потерпіла ОСОБА_7 знаходилася з 17.07.2012 р. по 01.08.2012 р. на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Центральної міської лікарні м. Красноперекопську і на її лікування витрачені державні кошти в розмірі 1966 грн.65 коп., які позивач просив стягнути з відповідача. В процесі розгляду справи позивач збільшив остаточно свої позовні вимоги, і просив стягнути з ОСОБА_6 на користь Фінансового управління Красноперекопської міської ради грошові кошти в розмірі 2130 грн. 60 коп.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 07 травня 2013 року зазначений позов прокурора задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Фінансового управління Красноперекопської міської ради витрати, пов'язані зі стаціонарним лікуванням потерпілої в результаті злочину в розмірі 2130 грн.60 коп., в решті заявленого позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати на користь держави в розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки провадження у справі закрито внаслідок примирення з потерпілою, вироком суду вина його не встановлена, а тому висновок суду суперечить ст. 61 ЦПК України. Крім того, суд невірно застосував Порядок розрахунку розміру фактичних затрат на лікування потерпілої, що призвело до стягнення сум, які не відповідають дійсності.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_6 є особою, винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої постраждала ОСОБА_7, саме він повинен відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на її лікування.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим під час розгляду справи, а також вимогам чинного законодавства.

Так, статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводиться закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що існує така, що набрала законної сили ухвала Красноперекопського міськрайонного суду від 29 січня 2013 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України у зв'язку із примиренням підозрюваного з потерпілим, кримінальне провадження у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, закрито. Із цієї ухвали суду вбачається, що матеріалами кримінального провадження підтверджується вина ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому, а саме ОСОБА_7, середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с.3). Згідно з довідкою лікувального закладу потерпіла ОСОБА_7 перебувала на лікуванні в Центральній міській лікарні м. Красно перекопську з 17 липня по 01 серпня 2012 року, тобто 15 ліжко-днів (а.с.29).

Колегія суддів не може взяти до уваги довід апеляційної скарги, що відносно ОСОБА_6 відсутній вирок суду, яким встановлено його вину і органом досудового слідства його визнано лише підозрюваним. Так, відповідно до вимог п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. № 545 (із змінами, внесеними постановою КМУ № 868 від 19 вересня 2012 р.), у разі, коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Оскільки закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ст.46 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим), є закриттям з нереабілітуючих обставин, відповідач відповідно до вимог закону повинен відшкодувати державі усі витрати на стаціонарне лікування потерпілого у закладі охорони здоров'я.

Відповідно до п.2 Порядку визначення сум витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладання, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Керуючись цим пунктом Порядку, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що харчування, постільна білизна та всі інші необхідні потреби для потерпілої були надані відповідачем, а тому із розрахунку вартості одного ліжко-дня по травматологічному відділенню ЦМЛ м. Красноперекопська за липень 2012 р. (а.с.47) виключив вартість медикаментів, харчування, витрати на відрядження та виплату пільгових пенсій.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, воно є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити. Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.

Харченко І.О.