Рішення № 31832508, 10.06.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/190/3841/13Головуючий суду першої інстанції:Вільховий І.М. Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.

РІШЕННЯ

"10" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМакарчук Л.В. СуддівАдаменко О.Г., Горбань В.В. При секретаріГаліч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_6, на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 02 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

25 лютого 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі ПАТ) про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 лютого 2012 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_7, керуючи автомобілем Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_5, рухаючись по вул.Матвєєва у м. Євпаторії, при об'їзді автомобілю Mazda 3, що не рухався, виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення з автомобілем Mazda 3, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 ОСОБА_7 порушивши п.п.1.5;12.1;11.3 ПДР України допустив зіткнення автомобілів, внаслідок чого, належний позивачу автомобіль зазнав механічних ушкоджень. Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2012 року ОСОБА_7 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено штраф. Внаслідок ДТП автомобілю Mazda 3 були спричинені механічні ушкодження та згідно наряду-замовлення №КТС 0000360 від 15 березня 2012 року позивачем було сплачено вартість ремонтних робіт на суму 9010 грн., а також придбані запчастини на суму 14 614,55 грн., а всього 23 624,55 грн. ПАТ «СГ «ТАС» було здійснено страхову виплату в розмірі 12 604,82 грн., розмір якої є меншим, ніж понесені позивачем витрати по ремонту автомобіля. Крім того, позивач зазнав моральної шкоди, яку він оцінив у 5000 грн. Обґрунтовує моральну шкоду перенесеними сильними душевними хвилюваннями, які виникли внаслідок пошкодження автомобіля та неможливістю його використання, що в свою чергу потягло зміну звичного способу його життя. Просив стягнути солідарно з відповідачів спричинені матеріальні збитки в сумі 11 019, 73 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 02 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційні скарзі ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_6, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на те, що рішення суду ухвалено без належного з'ясування обставин справи, при невірному застосуванні норм матеріального права. Зазначає, що позивач, як власник автомобіля, зазнав сильних душевних страждань через пошкодження його майна, докладав додаткових зусиль для організації звичного способу життя, оскільки не міг користуватись автомобілем, вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні моральної шкоди. Також, суд не прийняв до уваги, що представники страхової компанії ввели його в оману стосовно того, що різницю між виплаченою страховою компанією сумою та фактичною сумою затрат на відновлювальний ремонт після ДТП, йому сплатить винуватець у ДТП ОСОБА_7 Розмір його затрат на ремонт підтверджується квитанціями, які суд не прийняв до уваги.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Страхова група «ТАС», ОСОБА_7 та його представника, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення скасуванню в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_7 на таких підставах.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, рішення суду зазначеним вимогам закону відповідає не в повній мірі.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди з ПАТ«Страхова група «ТАС» та ОСОБА_7 суд виходив з недоведеності позовних вимог.

Проте з такими висновками повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права та вимог процесуального закону - ст. ст.10, 11, 60, 212 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд першої інстанції відмовив позивачеві у стягненні моральної шкоди однак не навів у рішенні достатніх мотивів для такого висновку з огляду на засади розумності й виваженості, крім того, помилково дійшов висновку, що позивачем не доведено факту душевних страждань та докладання додаткових зусиль для організації звичного способу життя, якого позивач зазнав внаслідок пошкодження його автомобіля, який тривалий час знаходився на ремонті та був непридатний для експлуатації.

Як вбачається з фактичних обставин справи, 17 лютого 2012 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_7, керуючи автомобілем Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_5 та рухаючись по вул.Матвєєва у м. Євпаторії, при об'їзді автомобілю Mazda 3, що стояв, виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення з автомобілем Mazda 3, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8, після чого автомобіль Mazda 3 скоїв зіткнення з автобусом «Богдан», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_10 Після зіткнення автомобіль Volkswagen Passat під керуванням ОСОБА_7 скоїв зіткнення з автомобілем «КІА», державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_11 У наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам спричинені механічні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_7 порушив п.1.5,12.1,11.3 ПДР України.

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2012 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.16).

Згідно звіту експертної компанії «Укравтоекспертиза» про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику колісного транспортного засобу Mazda 3 держ. номер НОМЕР_2 , яка була проведена на замовлення ПАТ «Страхова група «ТАС», розмір матеріальної шкоди спричиненої ушкодженням транспортного засобу, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17 лютого 2012 року складає 12 623, 17 грн. з урахуванням проценту зносу складових КТС. (а.с.56-79).

Отже, із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачу ОСОБА_6, який є власником автомобіля Mazda 3 державний номер НОМЕР_2, було спричинено майнову шкоду внаслідок пошкодження його автомобіля.

Відповідно до ст.23 ч.1,ч.2 п.3, ст.1167 ч.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (зі змінами від 25.05.2005 року), розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Заявляючи вимогу про стягнення моральної шкоди позивач зазначав, що він зазнав сильних душевних хвилювань саме через значні пошкодження свого автомобіля, який він не міг експлуатувати тривалий час, що вимагало від нього докладання додаткових зусиль для організації свого життя та звичного життєвого укладу.

Доводи позивача колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню в частині вимог до ОСОБА_7 та не приймає до уваги доводи відносно стягнення солідарно суми у відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Страхова група «ТАС», оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст.22.2 Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Підстави відшкодування страховиком моральної шкоди, заподіяної потерпілому визначено ст.26-1 зазначеного Закону, яка передбачає, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Таким чином, з аналізу зазначених норм слідує, що відшкодування моральної шкоди страховиком можливе лише у разі заподіяння шкоди життю, здоров'ю потерпілого.

Оскільки ст.1167 ч.1 ЦК України прямо передбачає покладення відповідальності за відшкодування моральної шкоди на особу, яка її завдала за наявності її вини, а винуватцем у ДТП та у спричиненні майнової шкоди позивачеві є ОСОБА_7, то колегія суддів вважає за необхідне покласти саме на нього обов'язок відшкодування моральної шкоди позивачеві.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів керується вищезазначеними вимогами закону та роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, та виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи ту обставину, що позивач дійсно був позбавлений можливості використовувати автомобіль за призначенням, що вимагало від нього докладання додаткових зусиль для організації звичного способу життя, зазнав душевних страждань через пошкодження майна, то колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди та вважає, що зазначена сума є достатньою та справедливою.

За таких обставин ухвалене у справі судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_7 підлягає скасуванню з постановленням у цій частині нового рішення на підставах, передбачених ч.1 п.3 ст.309 ЦПК України, про часткове задоволення позову та стягнення суми 2000 грн., як компенсації спричиненої моральної шкоди, з ОСОБА_7

Відмовляючи у стягненні майнової шкоди солідарно з обох відповідачів, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не оскаржував висновок експерта про розмір майнової шкоди, спричиненої ушкодженням транспортного засобу на суму 12623,17 грн., яку він отримав від ПАТ «Страхова група «ТАС», та у якій було застраховано цивільно - правову відповідальність ОСОБА_7, тобто погодився з таким розміром відшкодування.

Проте, відмовляючи повністю у стягненні майнової шкоди, суд першої інстанції припустив помилку та не врахував вимоги ст.ст.12, 36.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що потягло неправильне вирішення спору відносно стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_7

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС» за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6968645 від 23 серпня 2011 року між приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» та ОСОБА_7, щодо відшкодування шкоди, завданої третім особам внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_5. Строк дії договору з 23.08.2011 року по 22.08.2012 року. (а.с.55).

Як вбачається з пункту 2 полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 100 000 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн., франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) - 510 грн.

Згідно висновку серії SL №16920 про оцінку колісного транспортного засобу Mazda 3 державний номер НОМЕР_2, складеного експертною компанією «Укравтоекспертиза» вартість відновлювального ремонту із урахуванням вартості нових деталей складає 18342,63 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей складає 12623, 17 грн., вартість майнової шкоди, спричиненої власнику автомобіля складає 12623,17 грн. (а.с.55-74).

Розрахунок суми страхового відшкодування 12623,17 грн. було здійснено із відрахуванням суми франшизи 510 грн. та до сплати підлягала сума 12113,17 грн. (11092,82+1020,35). (а.с.81,83).

У заяві - погодженні від 19.03.2012 року ОСОБА_6 погодився з вартістю відновлювального ремонту згідно висновку експерта в сумі 18342,63 грн. та заявив, що згоден із сумою матеріального збитку у розмірі 12623,17 грн. (а.с.88).

Згідно відомості виплат №1060412 від 06 квітня 2012 року приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», позивачу було перераховано 11092, 82 грн. та по відомості №1200712 від 20 липня 2012 року приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», позивачу було перераховано ще 1020,35 грн. (а.с.91,93).

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Поняття «франшиза» міститься у ст. 9 Закону № 85/96-ВР і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування. Крім того, застосування франшизи передбачено у ст. 12 Закону № 1961-IV. Розмір франшизи, що визначений у зазначеному Законі, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика.

Відповідно до п.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Статтею 36.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особою відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Проте, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні майнової шкоди не врахувавши, що сума франшизи в розмірі 510 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_7, який своїми діями заподіяв позивачу матеріальну шкоду.

Що стосується доводів апеляційної скарги та вимог ОСОБА_6 до ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення майнової шкоди, то підстав для їх задоволення колегія суддів не вбачає, оскільки ПАТ виконало свої зобов'язання за договором страхування відповідно до умов договору та згідно із висновком експертної оцінки вартості майнової шкоди. Розмір майнової шкоди, яка була визначена експертною компанією «Укравтоекспертиза», ОСОБА_6 не оспорював, погодився з нею у своїй заяві від 19.03.2012 року (а.с.88) та погодився із розміром виплаченого йому страхового відшкодування 12113,17 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивач погодився з рішенням страховика щодо визначення розміру страхового відшкодування і отримав визначену ним суму страхового відшкодування, яка була визначена за висновками дослідження № SL №16920 від 29.02.2012 року.

Пунктом 36.3 статті 36 Закону передбачено, що якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Але з такими вимогами позивач також не звертався.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395).

Крім того, згідно з Положенням про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1175, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.

У цій справі, експертиза відповідно до статті 143 ЦПК України не проводилася, оскільки сторонами такого клопотання не заявлялося.

На підтвердження своїх фактичних затрат на ремонт автомобіля позивач долучив до свого позову копії квитанцій до наряду-замовлення №КТС 0000360 від 15 березня 2012 року з яких вбачається, що на купівлю автозапчастин на відновлення автомобіля Mazda 3 державний номер НОМЕР_2 позивачем було сплачено 14 614, 55 грн., та за виконання робіт по відновленню автомобіля було сплачено 9010 грн. (а.с.12,13). Проте, зазначені суми не підлягають стягненню із відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» із вищенаведених підстав.

При вирішенні питання про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди з ПАТ «Страхова група «ТАС» судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення в цій частині колегія суддів не знаходить.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та його представника, повідомлених про час та місце розгляду згідно з вимогами ст. 74 - 76 ЦПК України, факт отримання судової повістки ОСОБА_6 підтверджується поштовим повідомленням з датою вручення повістки - 28.05.2013 року.

Згідно з ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_7 на користь позивача пропорційно до суми задоволених вимог (вимогу про стягнення 16019 грн. заявлено до двох відповідачів, відносно одного з них позовні вимоги задовольняються частково, отже 16019 грн. : 2 =8094 грн. =100%, із сплачених позивачем 230 грн. це 31% від 8094 грн. (230 *31% = 7130:100 = 71 грн.30 коп.). Таким чином, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню 71 грн.30 коп. понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, 305 ч.2, 307, 309, 313, 314, 316, 325 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_6, задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 08 квітня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_7 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 2000 грн. (дві тисячі грн.) на відшкодування моральної шкоди та 510 грн. (п'ятсот десять грн.) у відшкодування матеріальних збитків, а також 71 грн.30 коп. судових витрат.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.