Ухвала суду № 31832618, 21.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р.Справа № 2а-1870/9220/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Шамоніна Є.О.

представника відповідача Клещенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 2а-1870/9220/12

за позовом Дочірнього підприємства "Промтехпостач"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Промтехпостач", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006161503/43275 від 14 вересня 2012 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року адміністративний позов дочірнього підприємства "Промтехпостач" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0006161503/43275 від 14 вересня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України (шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах) на користь дочірнього підприємства "Промтехпостач" (вул. Псельська, 26, м. Суми, 40022, код 23819984, р/р 26009110000049 в СФ АКБ "Индустриалбанк", м. Суми, МФО 337892) судовий збір в сумі 337,50 грн. (триста тридцять сім грн. 50 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини вкладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку з питання подання до ДПІ у м. Сумах уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року ДП «Промтехпостач» ТОВ «АС-Пиво, за результатами якої складено акт від 28.08.2012 року № 2465/15-319/23819984.

Перевіркою встановлено порушення ДП "Промтехпостач" пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, пункту 201.6 статті 201 розділу V Податкового кодексу України а саме: в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року та відповідно у додатку № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" у Розділі II "Податковий кредит" відображено збільшення податкового кредиту по контрагенту ТОВ "Енергонафтмаш" за червень 2012р. на суму ПДВ 27000,00 грн.

Згідно поданого реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року поданого Дочірнім підприємством "Промтехпостач" в Розділ II "Отримані податкові накладні" відсутнє включення податкових накладних по контрагенту ТОВ "Енергонафтмаш".

Відповідач вважає, що Дочірнє підприємство "Промтехпостач" неправомірно збільшено податковий кредит по контрагенту ТОВ "Енергонафтмаш" в уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року на суму ПДВ 27000,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 року № 006161503/43275, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 33 750 грн. 00 коп., з яких 27000,00 грн. - за основним платежем, 6750,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для донарахування податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугувало те, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року поданого Дочірним підприємством "Промтехпостач" відсутнє включення податкових накладних № 8 від 25.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн.; № 9 від 26.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн.;№ 10 від 27.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн. по контрагенту ТОВ "Енергонафтмаш".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з п/п. 14.1.178. ПК України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Згідно з пунктом 201.6. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Пунктом 201.7. ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом з цим, п. 201.10. статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.15 Податкового кодексу України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Абзацом другим пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що податковий орган не повідомляв ДП "Промтехпомстач" про наявність розбіжностей у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з даними контрагентів, зокрема ТОВ "Енергонафтмаш".

Разом з цим, позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року (а.с.78-79).

Зазначеним уточнюючим розрахунком підприємством було включено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТОВ "Енергонафтмаш": № 8 від 25.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн.; № 9 від 26.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн.; № 10 від 27.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн. (а.с. 41-43)

Відповідно до Наказу №1002 від 24.12.2010 року «Про затвердження Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі, як зазначає відповідач, здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Проте відповідачем не надано пояснень стосовно того, яким саме чином та яким нормативним актом врегульоване питання внесення виправлень до реєстру отриманих та виданих податкових накладних у електронному вигляді.

Правила бухгалтерського обліку для виправлення помилок методом «сторно» встановлені Наказом Мінфіну №88 від 24 травня 1995 року «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Відповідно до пп.4.3, 4.6 вказаного положення цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Виправлення помилок у документах і регістрах, що створені у формі електронного документа, здійснюється відповідно до законодавства.

Отже, вищенаведена норма відсилає до іншого нормативного акту. При цьому питання щодо виправлення помилок у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що створені у формі електронного документа законодавчо не врегульовано.

Згідно листа ДПА України №16847/7/16-1517-26 від 18.08.2010 року "Про податкові накладні, отримані у періодах, відмінних від періодів їх виписування" виправлення помилки в реєстрі здійснюється за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок коректурним методом або методом "сторно". Застосування коректурного методу виправлення помилки допускається лише до того реквізиту, виправлення якого не призводить до змін показників у реєстрі. Коригування помилкових записів у реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

При цьому, Наказом №1002 ДПА України від 24.12.2010 року «Про затвердження Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» закріплено, що коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

При виконанні приписів ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегією суддів витребувано у позивача належним чином засвідчені копії податкових накладних № 8 від 25.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн.; № 9 від 26.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн.; № 10 від 27.06.2012 року на суму ПДВ 9000 грн., які відповідають вимогам пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а також видаткових накладних: № РН-0000058 від 25.06.2012 р., № РН-0000059 від 26.06.2012 року, № РН-0000060 від 27.06.2012 року та довіреностей на отримання від ТОВ "Енергонафтмаш" ТМЦ: № 185 від 27.06.2012 р., № 184 від 26.06.2012 р.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Енергонафтмаш" включено зазначені вище податкові накладні до складу податкового зобов'язання за червень 2012 року. Порушень щодо форми та порядку заповнення даних податкових накладних податковим органом не встановлено, відтак підстави для визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу були відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог ст.198 ПК України позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту за червень 2012 року суму ПДВ у розмірі 27000,00 грн. за податковими накладними за № 8 від 25.06.2012 року; № 9 від 26.06.2012 року; № 10 від 27.06.2012 року, які виписані ТОВ "Енергонафтмаш" належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки від 28.08.2012 року № 2465/15-319/23819984 порушень та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012 року № 006161503/43275 належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 року № 006161503/43275, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 2а-1870/9220/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.