Постанова № 31832420, 10.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2013 року Справа № 812/4494/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Прудника С.В.

при секретарі судового засідання: Якимчук В.В.,

за участю представників сторін від:

позивача: Ткаченко О.С.(довіреність №1 від 25.01.2013)

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Кіровського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 664,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кіровського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 664,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13.02.2012 року до Кіровського центру зайнятості за пошуком роботи звернувся ОСОБА_2 (далі - Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1.

20.02.2012 року Відповідачу, на підставі особистої заяви, було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно п.п.2.4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1533-ІІІ від 02.03.2000 (далі - Закон № 1533-ІІІ) та п.п. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики 20.11.2000 р. № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. (далі - Порядок № 307). Згідно наказу Кіровського міського центру зайнятості 13.08.2012 р. гр.ОСОБА_2 було знято з обліку з 27.06.2012 р. відповідно до абзацу 4 пп.2 п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у зв'язку із невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом ЗО і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування.

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття визначено проведення розслідування страхових випадків.

Відповідно до п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 12.02.2009 року № 60/62, та постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1ф, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248 (далі - Порядок № 60/62) «Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України. Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.»

На підставі обміну інформацією з ДПА за II квартал 2012 р. стосовно страхових випадків, яка надійшла 28.11.2012 р. до Кіровського міського центру зайнятості виявлено факт перебування Відповідача в трудових відносинах із ПП «Яріло» з 21.05.2012 р. по 20.06.2012 р., тобто під час перебування на обліку в центрі зайнятості. На запит Кіровського міського центру зайнятості від 10.12.2012 р. за N° 5/3-2725 ПП «Яріло» надало відповідь 26.02.2013 р. згідно якої виявлено наступне: ОСОБА_2 працевлаштувався на підприємство за сумісництвом (без запису в трудову книжку) з 21.05.2012 р. на посаду заступника директора та був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням 20.06.2012 р.

Таким чином під час знаходження на обліку як безробітний в Кіровському міському центрі зайнятості, у період роботи на ПП «Яріло» з 21.05.2012 р. по 20.06.2012 р. відповідно до ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VІ від 05.07.2012 р. належав до зайнятого населення, а отже не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Згідно частин 2,3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживанням ними стягується з цієї особи відповідно до Законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Умисне невиконання вищезазначених вимог Відповідачем підтверджується тим, що громадянин не повідомив центр зайнятості про факт свого працевлаштування, що є порушенням ч.2 ст.36 Закону № 1533-ІІІ.

27.02.2013 року Кіровським міським центром зайнятості було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 85. Протокол засідання робочої групи із розслідування страхових випадків № 11 складено 01.03.2013 p. Наказом директора Кіровського міського центру зайнятості № 16 від 01.03.2013р. прийнято рішення про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітного з 21.05.2012 р. по 26.06.2012 р. в сумі 664 грн. 51 коп. З метою повідомлення Відповідача про необхідність повернення незаконно отриманих коштів 01.03.2013 р. на його адресу замовним листом було направлено повідомлення-запрошення № 05/5- 442 від 01.03.2013 р. на співбесіду до директора центру занятості (фіскальний чек № 3891 від 01.03.2013 року)., а 04.03.2013 р. замовним листом № 5/5- 456 з повідомленням про вручення був направлений лист, з викладенням обставин та зазначенням підстав для повернення ним коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у добровільному порядку протягом 15 календарних днів (фіскальний чек № 4408 від 04.03.2013 року). Повідомлення - запрошення № 05/5- 442 від 01.03.2013 р. повернуто до Кіровського міського центру зайнятості 05.03.2013 р. з відміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає», лист № 5/5- 456 також повернуто з відміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає» 20.03.2013 р.

З метою підтвердження реєстрації місця проживання Відповідача до УДМС України в Луганській області відповідно до ст.16 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 p. № 2297-VI направлено запит щодо доступу до персональних даних. 23.04.2013 р. отримано відповідь з відмовою у наданні інформації.

Відповідно до п.8 Порядку № 60/62 «у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.».

Позивач посилається, що до теперішнього часу кошти відповідачем до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не повернуті.

Враховуючи вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 664,51 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання відповідач не прибув. Ухвала про відкриття провадження направлена на адресу: 93801, АДРЕСА_1, повернулась до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає"(а.с.54).

Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.

Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно зі статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Судом установлено, що 13.02.2012 року до Кіровського центру зайнятості за пошуком роботи звернувся ОСОБА_2 (далі - Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1.

20.02.2012 року Відповідачу, на підставі особистої заяви, було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно п.п.2.4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1533-ІІІ від 02.03.2000 (далі - Закон № 1533-ІІІ) та п.п. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики 20.11.2000 р. № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. (далі - Порядок № 307). Згідно наказу Кіровського міського центру зайнятості 13.08.2012 р. гр.ОСОБА_2 було знято з обліку з 27.06.2012 р. відповідно до абзацу 4 пп.2 п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у зв'язку із невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом ЗО і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування.

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття визначено проведення розслідування страхових випадків.

Відповідно до п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 12.02.2009 року № 60/62, та постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1ф, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248 (далі - Порядок № 60/62) «Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України. Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.»

На підставі обміну інформацією з ДПА за II квартал 2012 р. стосовно страхових випадків, яка надійшла 28.11.2012 р. до Кіровського міського центру зайнятості виявлено факт перебування Відповідача в трудових відносинах із ПП «Яріло» з 21.05.2012 р. по 20.06.2012 р., тобто під час перебування на обліку в центрі зайнятості. На запит Кіровського міського центру зайнятості від 10.12.2012 р. за N° 5/3-2725 ПП «Яріло» надало відповідь 26.02.2013 р. згідно якої виявлено наступне: ОСОБА_2 працевлаштувався на підприємство за сумісництвом (без запису в трудову книжку) з 21.05.2012 р. на посаду заступника директора та був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням 20.06.2012 р.

Таким чином під час знаходження на обліку як безробітний в Кіровському міському центрі зайнятості, у період роботи на ПП «Яріло» з 21.05.2012 р. по 20.06.2012 р. відповідно до ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VІ від 05.07.2012 р. належав до зайнятого населення, а отже не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

27.02.2013 року Кіровським міським центром зайнятості було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 85. Протокол засідання робочої групи із розслідування страхових випадків № 11 складено 01.03.2013 p. Наказом директора Кіровського міського центру зайнятості № 16 від 01.03.2013р. прийнято рішення про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітного з 21.05.2012 р. по 26.06.2012 р. в сумі 664 грн. 51 коп. З метою повідомлення Відповідача про необхідність повернення незаконно отриманих коштів 01.03.2013 р. на його адресу замовним листом було направлено повідомлення-запрошення № 05/5- 442 від 01.03.2013 р. на співбесіду до директора центру занятості (фіскальний чек № 3891 від 01.03.2013 року)., а 04.03.2013 р. замовним листом № 5/5- 456 з повідомленням про вручення був направлений лист, з викладенням обставин та зазначенням підстав для повернення ним коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у добровільному порядку протягом 15 календарних днів (фіскальний чек № 4408 від 04.03.2013 року). Повідомлення - запрошення № 05/5- 442 від 01.03.2013 р. повернуто до Кіровського міського центру зайнятості 05.03.2013 р. з відміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає», лист № 5/5- 456 також повернуто з відміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає» 20.03.2013 р.

З метою підтвердження реєстрації місця проживання Відповідача до УДМС України в Луганській області відповідно до ст.16 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 p. № 2297-VI направлено запит щодо доступу до персональних даних. 23.04.2013 р. отримано відповідь з відмовою у наданні інформації.

Відповідно до п.8 Порядку № 60/62 «у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.».

Згідно розрахунку щодо повернення коштів за 2012 рік відповідачу було нараховано та виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 664,51 грн. (а.с.19).

Статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно зі статтею 12 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Частинами другою, третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплати допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Згідно з абзацом 14 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2007 року № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю, або неповідомлення про виїзд на межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Згідно пункту 6 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 "Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним"(далі -Порядок № 60/62) у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення ОСОБА_2 вимог ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у зв'язку з чим судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов такими, що підлягає задоволенню повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кіровського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 664,51 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) на користь Кіровського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 93801, Луганська область, м. Кіровськ, вул. Леніна, 2, р/р 37179974900023 в ГУДКУ у Луганській області МФО 804013) незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 21.05.2012 по 26.06.2012 в сумі 664,51 грн. (шістсот шістдесят чотири гривні 51 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 14 червня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник