Ухвала суду № 31826389, 12.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/3/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Агрофірма Баса" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агрофірма Баса" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року приватне підприємство "Агрофірма Баса" (ПП "Агрофірма "Баса") звернулось в суд з адміністративним позовом до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області (Новоселицька МДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення №10584/23-007 від 26 грудня 2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП "Агрофірма "Баса".

03 квітня 2013 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Від представника відповідача через відділ реєстрації та інформації Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи без йоо участі.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції начальником Новоселицької МДПІ прийнято наказ №706 від 30.11.2012 року про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Агрофірма Баса».

За десять днів до проведення планової документальної перевірки головному бухгалтеру ПП «Агрофірма Баса» вручено під розписку копію наказу №107 від 30.11.2012 року «Про проведення документальної планової перевірки», письмове повідомлення від 03.12.2012 року №9 із зазначенням дати її проведення та листи №10384/10/23-005 від 18.12.2012 року про надання документального підтвердження та №10389/10/17-007 від 18.12.2012 року про надання копії документів. Однак, за період з 18.12.2012 року (дата отримання листів) по 26.12.2012 року вимоги відповідача щодо надання документів, зазначених в листах №10384/10/23-005 та №10389/10/17-007 від 18.12.2012 року позивачем не виконані та не надано письмового обґрунтування причин неможливості їх надання.

В зв'язку з вищезазначеним, посадовою особою Новоселицької МДПІ складено акт №1353/23 від 26.12.2012 року про ненадання завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів посадовими особами приватного підприємства «Агрофірма Баса» під час проведення планової документальної перевірки за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, що слугувало підставою для прийняття начальником Новоселицької МДПІ рішення від 26.12.2012 року №10584/9/23-007 про застосування умовного адміністративного арешту майна позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Новоселицька МДПІ приймаючи рішення про арешт майна відповідача діяла на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Пунктом 77.6 ст. 77 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Відповідно до положень п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Так, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Порядок підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регулюється статтею 94 Податкового кодексу України, згідно якої адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Відповідно до п. 94.2.3 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Пунктом 94.6 визначено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідо до п. 94.10 вказаного Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до п.3.1 пп.3.1.8 розділу ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом № 1398 від 07.11.2011 року Міністерства фінансів України та зареєстрованого в Мін'юсті України за № 9/20322 від 04.01.2012 року арешт майна може бути застосовано, якщо у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Пунктом 3.2 вказаного Порядку передбачено, що за наявності однієї із наведених обставин керівник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного арешту майна ПП "Агрофірма Баса", оскільки законні підстави для арешту майна підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а визначена Податковим кодексом України процедура прийняття податковим органом рішення про застосування арешту майна позивача також дотримана.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Агрофірма Баса", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.