Рішення № 31823747, 06.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6904/13 06.06.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»

про стягнення коштів за договорами банківського вкладу у розмірі 831572,06 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Кільбурт Д.М. (дов. №8 від 14.01.2013)

від відповідача: Загоруйко А.А. (дов. №1-04-2964 від 19.09.2012),

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про стягнення суми заборгованості за Договорами банківського вкладу у розмірі 806268,48 грн. - як суми основного боргу згідно Договору вкладу, 1921,79 грн. 3% річних та 23381,79 грн. пені.

Позов обґрунтований тим, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель» не виконало зобов'язання щодо своєчасного повернення суми вкладу та процентів за користування грошовими коштами вкладника, взяте не себе відповідно до умов Договору банківського вкладу № О/568-Т від 19.09.2012, Договору банківського вкладу № С/584-Т від 27.09.2012, Договору банківського вкладу № О/595-Т від 16.10.2012 та Договору банківського вкладу № О/604-Т від 26.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2013 порушено провадження у справі №910/6904/13 та призначено її до розгляду на 16.05.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва від 16.05.2013 справу № 910/6904/13 передано для розгляду судді Шапталі Є.Ю.

16.05.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення із додатковими доказами.

Відповідачем через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 16.05.2013 подано до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.05.2013 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Шапталою Є.Ю. та призначено її до розгляду.

У зв'язку із поверненням судді Полякової К.В. із відрядження, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 справу передано для розгляду судді Поляковій К.В.

20.05.2013 суддею Поляковою К.В. справу №910/6904/13 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 06.06.2013, про що винесено відповідну ухвалу.

Представник позивача у судовому засіданні 06.06.2013 надав пояснення по суті спору, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Під час судового засідання представник відповідача заперечував проти позову, спираючись на доводи, що містяться у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2012 між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (Банк) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Злагода» (Вкладник) укладено Договір банківського вкладу №О/568-Т в національній валюті України з виплатою процентів в кінці терміну «Оперативний» (а. с. 6-8).

Умовами вказаного договору передбачено, що Вкладник надає Банку грошові кошти (Вклад) на зберігання на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк на умовах визначених цим Договором відкриває, обслуговує та закриває Вкладний рахунок Вкладнику, виплачує вкладнику проценти та повертає Вклад і нараховані на нього проценти (п. 1.1. Договору №О/568-Т).

Згідно положень п. 2.1. Договору банківського вкладу №О/568-Т, Вкладник розміщує в Банку Вклад у сумі 200000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору №О/568-Т, перерахування суми Вкладу здійснюється вкладником зі свого поточного рахунку на Вкладний рахунок, відкритий у Банку: №265173321103 в ПАТ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980; найменування Вкладника : Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Злагода»; призначення платежу: розміщення тимчасово вільних коштів на Вкладному рахунку згідно з договором №О/568-Т від 19.09.2012, без ПДВ.

Термін Вкладу встановлений у пункті 3.1. Договору №О/568-Т шляхом визначення дати повернення Банком Вкладу як 02.10.2012 року.

На суму Вкладу, Банк нараховує прості проценти у розмірі 17% процентів річних. Розрахунок суми процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році (п. 4. 1. Договору №О/568-Т).

Умовами Договору банківського вкладу передбачено право Вкладника у здійснення дострокового повернення Вкладу із зауваженням щодо механізму перерахунку процентів по Вкладу у порядку, визначеному у пункті 7.1. цього Договору (пп. 2.3., 2.3.2 Договору банківського вкладу № О/568-Т).

Положеннями підпункту 7.1.1. пункту 7.1. Договору банківського вкладу № О/568-Т встановлено, що у випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за фактичну кількість днів перебування коштів на Вкладному рахунку.

Додатковою угодою № 1-Т від 02.10.2012 (а. с. 9) до Договору банківського вкладу № О/568-Т в національній валюті України з виплатою процентів в кінці терміну «Оперативний» від 19.09.2012 внесені зміни, а саме пункти 3.1., 4.1. та підпункт 7.1.1. викладено у наступній редакції з 02.10.2012:

« 3.1. Дата повернення Вкладу 27.12.2012 року.

4.1. На суму Вкладу, Банк нараховую прості проценти у розмірі 18,5% процентів річних. Розрахунок суми процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

7.1.1. У випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за період з 02.10.2012 року до дати, що передує даті повернення Вкладу Вкладнику.»

У подальшому, зазначені вище пункт 3.1. та підпункт 7.1.1. Договору банківського вкладу № О/568-Т від 19.09.2012 зазнали змін відповідно до Додаткової угоди № 2-Т від 27.12.2012 (а. с. 10):

« 3.1. Дата повернення Вкладу 26.03.2013 року.

7.1.1. У випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за період з 27.12.2012 року до дати, що передує даті повернення Вкладу Вкладнику.»

27.09.2012 Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (Банк) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Злагода» (Вкладник) укладено Договір банківського вкладу № С/584-Т в національній валюті України з щомісячною виплатою процентів «Строковий» (а. с. 11-13).

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти на зберігання на умовах терміновості, платності та зворотності, а відповідач взяв на себе зобов'язання відкрити вкладний рахунок, виплачувати проценти та повернути вклад та нараховані на нього проценти позивачу.

Згідно положень п. 2.1. Договору банківського вкладу № С/584-Т, Вкладник розміщує в Банку Вклад у сумі 200000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору № С/584-Т, перерахування суми Вкладу здійснюється вкладником зі свого поточного рахунку на Вкладний рахунок, відкритий у Банку: №265143321104 в ПАТ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980; найменування Вкладника: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Злагода»; призначення платежу: розміщення тимчасово вільних коштів на Вкладному рахунку згідно з договором № С/584-Т від 27.09.2012, без ПДВ.

Пунктом 3.1. Договору № С/584-Т визначено дату повернення Банком Вкладу як 08.01.2013 року.

На суму Вкладу, Банк нараховує прості проценти у розмірі 18% процентів річних. Розрахунок суми процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році (п. 4. 1. Договору №С/584-Т).

Умовами Договору банківського вкладу передбачено право Вкладника у здійснення дострокового повернення Вкладу із зауваженням щодо механізму перерахунку процентів по Вкладу у порядку, визначеному у пункті 7.1. цього Договору (пп. 2.3., 2.3.2 Договору банківського вкладу № С/584-Т).

Положеннями підпункту 7.1.1. пункту 7.1. Договору банківського вкладу № С/584-Т встановлено, що у випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за фактичну кількість днів перебування коштів на Вкладному рахунку.

Додатковою угодою № 1-Т від 08.01.2013 (а. с. 14) до Договору банківського вкладу № С/584-Т в національній валюті України з щомісячною виплатою процентів «Строковий» від 27.09.2012 внесені зміни, а саме пункти 3.1. та підпункт 7.1.1. викладено у наступній редакції з 08.01.2013:

« 3.1. Дата повернення Вкладу 09.04.2013 року.

7.1.1. У випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за період з 08.01.2013 року до дати, що передує даті повернення Вкладу Вкладнику.»

Між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (Банк) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Злагода» (Вкладник) 16.10.2012 укладено Договір банківського вкладу № О/595-Т в національній валюті України з виплатою процентів в кінці терміну «Оперативний» (а. с. 15).

Умовами вказаного договору передбачено, що Вкладник надає Банку грошові кошти (Вклад) на зберігання на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк на умовах визначених цим Договором відкриває, обслуговує та закриває Вкладний рахунок Вкладнику, виплачує вкладнику проценти та повертає Вклад і нараховані на нього проценти (п. 1.1. Договору №О/595-Т).

Згідно положень п. 2.1. Договору банківського вкладу №О/595-Т, Вкладник розміщує в Банку Вклад у сумі 200000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору №О/595-Т, перерахування суми Вкладу здійснюється вкладником зі свого поточного рахунку на Вкладний рахунок, відкритий у Банку: №265183321106 в ПАТ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980; найменування Вкладника: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Злагода»; призначення платежу: розміщення тимчасово вільних коштів на Вкладному рахунку згідно з договором №О/595-Т від 16.10.2012, без ПДВ.

Термін Вкладу встановлений у пункті 3.1. Договору №О/595-Т шляхом визначення дати повернення Банком Вкладу як 11.01.2013 року.

На суму Вкладу, Банк нараховує прості проценти у розмірі 21% процентів річних. Розрахунок суми процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році (п. 4. 1. Договору №О/595-Т).

Умовами Договору банківського вкладу передбачено право Вкладника у здійснення дострокового повернення Вкладу із зауваженням щодо механізму перерахунку процентів по Вкладу у порядку, визначеному у пункті 7.1. цього Договору (пп. 2.3., 2.3.2 Договору банківського вкладу № О/595-Т).

Положеннями підпункту 7.1.1. пункту 7.1. Договору банківського вкладу № О/595-Т встановлено, що у випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за фактичну кількість днів перебування коштів на Вкладному рахунку.

У подальшому, пункт 3.1. та підпункт 7.1.1. Договору банківського вкладу № О/595-Т від 16.10.2012 зазнали змін відповідно до Додаткової угоди № 1-Т від 11.01.2013 (а. с. 18):

« 3.1. Дата повернення Вкладу 08.04.2013 року.

7.1.1. У випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за період з 11.01.2013 року до дати, що передує даті повернення Вкладу Вкладнику.»

26.10.2012 Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (Банк) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Злагода» (Вкладник) укладено Договір банківського вкладу № О/604-Т в національній валюті України з виплатою процентів в кінці терміну «Оперативний» (а. с. 19-21).

Зазначений Договір банківського вкладу, укладений на ідентичних умовах як і Договір банківського вкладу №О/568-Т в національній валюті України з виплатою процентів в кінці терміну «Оперативний» від 19.09.2012 та Договір банківського вкладу №О/595-Т в національній валюті України з виплатою процентів в кінці терміну «Оперативний» від 16.10.2012 року.

Відповідно до п. 2.2. Договору № О/604-Т, перерахування суми Вкладу здійснюється вкладником зі свого поточного рахунку на Вкладний рахунок, відкритий у Банку: №265153321107 в ПАТ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980; найменування Вкладника: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Злагода»; призначення платежу: розміщення тимчасово вільних коштів на Вкладному рахунку згідно з договором № О/604-Т від 26.10.2012, без ПДВ.

Пунктом 3.1. Договору № О/604-Т визначено дату повернення Банком Вкладу як 22.01.2013 року.

На суму Вкладу, Банк нараховує прості проценти у розмірі 25% процентів річних. Розрахунок суми процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році (п. 4. 1. Договору №С/584-Т).

Умовами Договору банківського вкладу передбачено право Вкладника у здійснення дострокового повернення Вкладу із зауваженням щодо механізму перерахунку процентів по Вкладу у порядку, визначеному у пункті 7.1. цього Договору (пп. 2.3., 2.3.2 Договору банківського вкладу № О/604-Т).

Положеннями підпункту 7.1.1. пункту 7.1. Договору банківського вкладу № О/604-Т встановлено, що у випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за фактичну кількість днів перебування коштів на Вкладному рахунку.

Пункт 3.1. та підпункт 7.1.1. Договору банківського вкладу № О/604-Т зазнали змін відповідно до укладеної Додаткової угоди № 1-Т від 22.01.2013 (а. с. 22) та викладені у наступній редакції:

« 3.1. Дата повернення Вкладу 22.04.2013 року.

7.1.1. У випадку дострокового, на вимогу Вкладника, повернення Вкладу проценти, на суму, що повертається, нараховуються з розрахунку 2% річних, за період з 22.01.2013 року до дати, що передує даті повернення Вкладу Вкладнику.»

Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель», на виконання умов пп. 2.1.-2.2. вищезазначених Договорів банківського вкладу, прийнято від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода» грошові кошти, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками за особовим рахунком позивача, відкритого у АТ «УкрСиббанк», а саме:

- випискою за особовим рахунком за 19.09.2012 - грошова сума у розмірі 200000,00 грн. за договором № О/568-Т (а. с. 140);

- випискою за особовим рахунком за 27.09.2012 - грошова сума у розмірі 200000,00 грн. за договором № С/584-Т (а. с. 142);

- випискою за особовим рахунком за 16.10.2012 - грошова сума у розмірі 200000,00 грн. за договором № О/595-Т (а. с. 141);

- випискою за особовим рахунком за 26.10.2012 - грошова сума у розмірі 200000,00 грн. за договором № О/604-Т (а. с. 139).

Факт надходження грошових сум від позивача у відповідних до умов договорів банківського вкладу розмірах сторонами під час розгляду справи не заперечувався.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано сторонами у межах розгляду справи, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Злагода» на адресу відповідача направлено лист вих. № 47/13 від 19.02.2013, в якому позивач просить достроково припинити дію договорів: № О/568-Т від 19.09.2012; № С/584-Т від 27.09.2012; № О/595-Т від 16.10.2012; № О/604-Т від 26.10.2012 та повернути 26.02.2013 кошти на поточний рахунок позивача відкритий у АТ «УкрСиббанк» № 26509381717200(а. с. 23).

Із наданої Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Злагода» до суду банківської виписки про рух коштів на поточному рахунку позивача відкритого у АТ «УкрСиббанк» № 26509381717200 з 18.02.2013 по 15.04.2013 вбачається, що у зазначений період грошових коштів від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» на рахунок позивача не надходило (а. с. 59-137).

З огляду на вищенаведене з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу Банку направлено Претензію вих.№62/13 від 11.03.2013, яка отримана останнім 12.03.2013, про що свідчить відтиск штемпеля вхідної кореспонденції ПАТ КБ «Даніель», з вимогою про повернення вкладів, процентів нарахованих на вклади та штрафні санкції за Договорами банківського вкладу №№ О/568-Т від 19.09.2012; С/584-Т від 27.09.2012; О/595-Т від 16.10.2012; О/604-Т від 26.10.2012 загальною сумою 818484,00 грн. (а. с. 24-26).

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель» у відповідь на листи позивача від 11.03.2013 та від 19.02.2013 направило відповідь №1-07-1013 від 15.03.2013, у якій відповідач зауважив, що не відмовляється від своїх зобов'язань перед клієнтом, однак через нестабільну ситуацію на грошовому ринку України та виникнення дефіциту грошового ресурсу в національній валюті України Банк знаходиться у складному становище щодо виконання ним своїх зобов'язань (а. с. 138).

Так, позивач не отримавши грошових коштів від відповідача шляхом повернення вкладів та процентів за ними на поточний рахунок, звернувся із даним позовом до суду.

Під час розгляду даного спору відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, по-перше, що на його адресу не надходило копії позовної заяви та додатків до неї, а, по-друге, позивачем порушено правило обєднання позовних вимог, передбачених положеннями статті 58 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, однією із підстав заперечення проти позову, ПАТ «КБ «Даніель» зазначає, що позивачем невірно здійснено розрахунок позовних вимог, оскільки за Договором банківського вкладу № О/604-Т від 26.10.2012 строк виконання не настав на момент звернення із позовом до суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов'язання.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладені між сторонами договори за своєю юридичною природою є договорами банківського вкладу.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" № 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Відповідно до п.2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 року Банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ / заява про повернення коштів тощо) /далі - вимога/ банк зобов'язаний: прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку; взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

Банк зобов'язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена вище норма Господарського кодексу кореспондується із положеннями статтей 525, 526 ЦК України.

Нормами статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Положення статті 629 ЦК України містять наступне: договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідач отримав листи позивача № 47/13 від 19.02.2013 та № 62/13 від 11.03.2013 про дострокове повернення депозиту, відповідно до умов договорів вкладу, а депозитний вклад не повернув, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Нормами статті 230 ГК України передбачено, що учасник у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов"язання зобов"язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами договорів банківського вкладу, а саме п. 8.2. передбачено, що у разі несвоєчасного повернення суми Вкладу та процентів за користування депозитом на поточний рахунок Вкладника, Банк сплачує пеню від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на викладене судом здійснено математичний розрахунок пені на суму заборгованості, з метою перевірки вірного визначення розміру пені позивачем, та визнано суму пені у розмірі 23381,79 грн. документально підтвердженою, правомірно нарахованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення 3% річних нарахованих за прострочення виконання зобов'язань за Договорами банківського вкладу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Встановивши правомірність здійснення нарахування сум 3% річних, а також перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1921,79 грн. -3% річних, підлягають задоволенню.

До того ж, суд критично оцінює заперечення відповідача проти задоволення позовник вимог з підстав порушення позивачем правила поєднання позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 64 ГПК України, законодавцем передбачено, що підставою порушення провадження у справі є позовна заява із додатками, що надійшла до господарського суду, якщо її оформлено і подано до господарського суду за правилами ГПК України. Господарський суд зобов'язаний прийняти позовну заяву до розглядуй порушити провадження у справі, якщо її оформлено і поданого господарського суду з дотриманням норм ГПК. Так, порушивши провадження у справі, суд визнав подані матеріали Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода» достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог визначаються статтею 58 ГПК України, згідно зі змістом якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суд зазначає, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно являють собою однаковий спосіб захисту права; мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення; обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Твердження відповідача, що вимога позивача за Договором банківського вкладу № О/604-Т є безпідставною, оскільки строк виконання за яким на момент звернення до суду з позовною заявою не настав, суд вважає хибними та такими, що спростовуються умовами Договору банківського вкладу № О/604-Т, а саме положеннями пункту п. 2.3.1., а також обґрунтованість позовних вимог встановлено судом в межах розгляду справи, про що зазначено вище.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода» про стягнення 831572,06 грн. з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» суд вважає такими, що є доведеними належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про стягнення суми заборгованості за Договорами банківського вкладу у розмірі 806268,48 грн. - як суми основного боргу згідно Договору вкладу, 1921,79 грн. 3% річних та 23381,79 грн. пені - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, 3-А; код ЄДРПОУ 26475516) на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода» (01004, місто Київ, вулиця Горького, 7-А; код ЄДРПОУ 20349029) 806268 (вісімсот шість тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 48 копійок - основного боргу, 23381 (двадцять три тисячі триста вісімдесят одну) гривню 79 копійок пені, 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню 79 копійок трьох відсотків річних та 16631 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять одну) гривню 44 копійки судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 06.06.2013 року.

Повний тест рішення складено 11.06.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова