8.1.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2013 року Справа № 812/4395/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Агевича К. В.
при секретарі судового засідання: Чуванову А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Теплогорець» про надання дозволу на реалізацію майна,-
ВСТАНОВИВ:
14 травня 2013 року Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби (далі - Стахановська ОДПІ Луганської області ДПС, позивач) звернулась до суду з позовом до комунального підприємства «Теплогорець» (далі - КП «Теплогорець», відповідач) про надання дозволу на реалізацію майна.
17 травня 2013 року за вищевказаним адміністративним позовом було відкрито провадження по справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем - комунальним підприємством «Теплогорець», станом на момент звернення з позовом до суду не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 319968,19 грн., у тому числі 282535,00 грн. - за основним платежем, 29424,64 грн. - за штрафними санкціями та 8008,55 грн. - пеня. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань та зобов'язань, визначених податковим органом. Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення такого боргу, а саме: посадовій особі відповідача були особисто вручені податкові вимоги №1/28 від 27.01.2009 та №2/37 від 02.03.2013, що не були виконані.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 по справі №2а/1270/1808/2012 з рахунків комунального підприємства «Теплогорець» на користь Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області ДПС було стягнуто з рахунків у банках податковий борг у загальному розмірі 342756,14 грн. На виконання зазначеного рішення позивачем направлялись інкасові доручення до банків, що обслуговують підприємство, але зазначені платіжні документи були повернуті банками без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів. Таким чином, позивач вказує на неможливість виконання рішення суду про стягнення з КП «Теплогорець» сум податкового боргу.
На підставі викладеного позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу КП «Теплогорець» у розмірі 319968,19 грн. за рахунок майна КП «Теплогорець», що перебуває у податковій заставі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позов повністю (а.с. 2-4).
Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечував та просив розглянути справу за його відсутністю (а.с.133).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що комунальне підприємство «Теплогорець» зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області та внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та присвоєно ідентифікаційний код №3139078 (а.с.6).
Відповідач станом на 10.04.2013 має податкову заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 319968,19 грн., з яких:
1) з податку на додану вартість, з яких за основним платежем - 282535,00 грн., що виник на підставі поданих платником податків податкових декларацій: № 41765 від 20.01.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 19765,00 грн, № 2553 від 22.02.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 9098,00 грн., №3411 від 18.03.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 9339,00 грн., №8842 від 20.04.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 12618,00 грн., №12142 від 20.05.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 10298,00 грн., №13232 від 21.06.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 10662,00 грн., №18870 від 20.07.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 11499,00 грн., №22302 від 20.08.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 16656,00 грн., №23532 від 20.09.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 18321,00 грн., №29139 від 20.10.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 26962,00 грн., №32755 від 22.11.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 31576,00 грн., №9005694116 від 18.12.2010, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 13864,00 грн., №9006214791 від 18.01.2011, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 18099,00 грн., №9000391183 від 17.02.2011, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 19200,00 грн., №9001433527 від 21.03.2011, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 4428,00 грн., №52839 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 725,00 грн., №52834 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 1155,00 грн., №52827 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 1457,00 грн., №52820 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 2058,00 грн., №52810 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 2577,00 грн., №52798 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 1180,00 грн., №52787 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 483,00 грн., №52776 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 769,00 грн., №52769 від 24.01.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 4811,00 грн., №9005179536 від 14.02.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 5882,00 грн., №9010852165 від 12.03.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 1201,00 грн., №9017609148 від 09.04.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 409,00 грн., №9026785688 від 16.05.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 316,00 грн., №9034524048 від 19.06.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 70,00 грн., №9041901722 від 19.07.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 90,00 грн., №9052112993 від 29.08.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 81,00 грн., №9056895335 від 19.09.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 53,00 грн., №9060422644 від 04.10.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 45,00 грн., №9069537876 від 07.11.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 270,00 грн., №9079509142 від 18.12.2012, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 33,00 грн., №9083986823 від 09.01.2013, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 27,00 грн., №1300000642 від 12.02.2013, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 27,00 грн.,№13000002374 від 20.03.2013, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 33,00 грн. (а.с.33-106, 136-137); а також на підставі податкового повідомлення-рішення №0009102201 від 01.11.2012, прийнятого на підставі акту перевірки №118/22-31349078 від 22.10.2012, згідно якого КП «Теплогорець» донараховано основного платежу на суму 24753,00 грн. (а.с.10, 11-25);
- за штрафними санкціями - 29424,64 грн., що виникли на підставі прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000341600 від 11.06.2012 (а.с.31), прийнятого на підставі акту перевірки №171/15-31349078 від 05.06.2012 (а.с.32), згідно якого донараховано штрафних санкцій на суму 8330,00 грн., №0000641600 від 20.07.2012 (а.с.28), згідно якого донараховано штрафних санкцій на суму 674,66 грн. та №0000631600 від 20.07.2012 (а.с.28), згідно якого донараховано штрафних санкцій на суму 13221,98 грн., №0009112201 від 01.11.2012 (а.с.10), прийнятого на підставі акту №118/22/31349078 від 22.10.2012 (а.с.11-25), згідно якого донараховано штрафних санкцій на суму 6178,00 грн., №0001181600 від 28.11.012 (а.с.26), прийнятого на підставі акту перевірки №595/15-31349078 від 23.11.2012 (а.с.27), згідно якого донараховано штрафних санкцій на суму 1020,00 грн.
- пеня - 8008,55 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків станом на 29.05.2013 (а.с.134-135);
Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 по справі №2а/1270/1808/2012 позовні вимоги Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про стягнення з комунального підприємства «Теплогорець» податкового боргу у загальному розмірі 342756,14 грн. були задоволені в повному обсязі (а.с.117-119).
З метою погашення податкового боргу податковим органом проводились заходи з погашення податкового боргу, а саме: посадовим особам відповідача 28.01.2009 та 03.03.2009 було особисто вручено відповідні податкові вимоги № 1/28 від 27.01.2009 (а.с. 7) та №2/37 від 02.03.2009 (а.с.8).
В даному випадку слід зазначити, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Таким чином, відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом здійснювались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, як вже було зазначено, 27 січня 2009 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/28 на суму 2926,52 грн., яку отримано відповідачем 28.01.2009, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці податкової вимоги , та 02 березня 2009 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/37 на суму 13694,50 грн., яку отримано відповідачем 03.03.2009, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці податкової вимоги (а.с. 7, 8).
На виконання вищезазначеного рішення суду Стахановська ОДПІ Луганської області ДПС також надсилала інкасові доручення № 289 від 15.05.2012, № 288 від 15.05.2012, № 290 від 15.05.2012, № 291 від 15.05.2012, № 292 від 15.05.2012, № 294 від 15.05.2012, № 163 від 05.02.2013 (а.с. 107-110), але вони були повернені у зв'язку з тим, що на грошові кошти відповідача ВДВС Стахановського МУЮ накладений арешт. У зв'язку з цим, заступником начальника Стахановської ОДПІ Косатих І.А. 10.05.2012 прийнято рішення № 2568/10/19 про опис майна у податкову заставу (а.с. 115).
Відповідно до актів опису майна від 10.05.2012 № 2570/10/19 та №2354/10/19 від 20.03.2013 (а.с. 113, 114) Стахановською ОДПІ Луганської області проведено опис майна КП «Теплогорець» у податкову заставу, про що зроблені відповідні записи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 111, 112).
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до п. п. 20.1.28 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до зазначених вище даних матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу, відповідач не сплатив зазначений борг у загальному розмірі 319968,19 грн.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які посилається позивач, та їх обгрунтування.
Крім того, як зазначалось, наявність податкового боргу в сумі 319968,19 грн. відповідачем не заперечувалась. До того ж, відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного у суду немає підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС до КП «Теплогорець» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на суму 319968,19 грн. є доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Теплогорець» про надання дозволу на реалізацію майна - задовольнити повністю.
Надати Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків комунального підприємства «Теплогорець» (юридична адреса: вул.Л.Чайкіної, 25, м.Теплогірськ, Луганська область, 94091), що перебуває у податковій заставі на суму 319968,19 грн. (триста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень девятнадцять копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 03 червня 2013 року.
Суддя К.В. Агевич
Судове рішення № 31823211, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 29.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/4395/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: