Ухвала суду № 31821467, 13.06.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5280/13-ц

провадження № 2/753/3824/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А. розглянувши у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, суд -

в с т а н о в и в:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа про визнання права власності.

Через канцелярію суду 13.06.2013 року представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову у зазначеній цивільній справі шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та гаражний бокс НОМЕР_1 по вулиці Камишинській, 4 у місті Києві, які зареєстровані за її померлим чоловіком ОСОБА_5

Обгрунтовуючи заяву представник позивача посилався на те, що відповідачі, як спадкоємці після закінчення шестимісячного строку на подання заяв про прийняття спадщини можуть отримати відповідні свідоцтва про права на спадщину та розпорядитись на власний розсуд згаданим нерухомим майном до винесення рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України суд застосовує види забезпечення позову визначені ч. 1 цієї статті, зокрема шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії тощо, а у разі необхідності може застосувати інші види забезпечення позову.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами дійсно виник спір з приводу спадкового нерухомого майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5

Матеріали цивільної справи містять докази того, що на цей час саме за померлим ОСОБА_5 зареєстрована вказана квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 26.03.2001 року та гаражний бокс НОМЕР_1 по вулиці Камишинській, 4 у місті Києві, що підтверджується довідкою ГБК «Енергетик-2» від 01.03.2005 року.

Пунктом 6 вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального законодавства, суд приходить до висновку, про те, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити та накласти арешт на описане нерухоме майно, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема: у разі задоволення вимог позову та визнання вказаного нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Накласти арешт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,80 кв.м., житловою площею 30,60 кв.м., яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5.

Накласти арешт на гаражний бокс НОМЕР_1 по вулиці Камишинській, 4 у місті Києві, полощею 20 кв.м., який належить ОСОБА_5 та розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Енергетик-2» (код ЄДРПОУ 22921746).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: