Постанова № 31820898, 12.06.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2433/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Майстер П.М. (головуючий), суддів - Блонського В.К. , Козачок І.С. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому , Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування вимоги та рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Пенсійного фонду України про скасування та визнання незаконною вимоги управління ПФУ у місті Хмельницькому про сплату недоїмки № Ф 953 від 20.02.2013 року; скасування та визнання незаконним рішення про результати розгляду заяви управління ПФУ в м. Хмельницькому від 11.03.2013 року №5975/04; скасування та визнання незаконним рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області про результати розгляду скарги від 15.04.2013 року №5165/06; скасування та визнання незаконним рішення ПФУ про результати розгляду скарги від 16.05.2013 року №12088/09-10.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що вимога № Ф 953 від 20.02.2013 року та вищевказані рішення є незаконними та підлягають скасуванню із підстав невідповідності її нормам чинного законодавства. Вказує, що вимога № Ф 9987 від 05.11.2010 року, вимога № Ф 2414 від 06.06.2011 року та вимога № Ф 1320 від 06.02.2012 року, грошові суми яких входять у суму зазначену у вимозі Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про сплату недоїмки № Ф 953 від 20.02.2013 року, не набрали законної сили, оскільки перебувають на стадії узгодження, оскаржуються в судах відповідних інстанцій. Вважає, що Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому незаконно вимагає сплатити кошти в сумі 8582,72 грн. Просить суд визнати незаконними та скасувати вимогу та рішення.

Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, за наявними доказами, поясненнями та документами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов в повному об'ємі.

Представник Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому надав суду заяву про розгляд справи без його участі, та письмове заперечення у якому зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом 2011 - 2012рр. перебувала на спрощеній системі оподаткування та не сплачувала єдиний соціальний внесок, тому за даними особового рахунку заборгованість склала 8582,72 грн. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надав суду заяву про розгляд справи без його участі, та письмове заперечення відповідно до якого станом на 20.02.2013 року заборгованість позивача до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 - 2012рр. становить 8582,72 грн., а саме: за періоди з січня по грудень місяць 2011р. - 4010,30 грн. та з січня по грудень місяць 2012р. - 4572,42 грн., про що свідчать дані картки особового рахунку платника. Вважає, що УПФУ у Хмельницькому було правомірно виставлено вимогу про сплату недоїмки № Ф 953 від 20.02.2013 року. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник Пенсійного фонду України надіслав до суду заперечення на позовну заяву у якому зазначає, що оскаржувана позивачем вимога про сплату недоїмки № Ф 953 від 20.02.2013 року сформована на підставі даних його картки особового рахунку, згідно якої станом на 20.02.2013 року борг ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску складає 8582,72 грн. Зазначає, що Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому правомірно надіслало ОСОБА_1 дану вимогу, і рішення відповідачів щодо залишення без задоволення відповідних скарг позивача відповідають вимогам чинного законодавства. Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та розглядати справу без участі представника.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Суд вивчивши повно і всебічно письмові докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування та відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464 - VI (далі - Закон), визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В силу п.4 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону).

За змістом ч.3 ст.9 Закону обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

06.08.2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 року №3609-VI, яким ст.4 Закону, доповнено частиною четвертою такого змісту: " Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Доказів належності позивача до категорій осіб, звільнених Законом від сплати єдиного внеску суду не подано.

Частинами 2, 4 ст.8 Закону визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно з пп.6.4 п.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, законодавство не містить обмежень щодо формування вимоги в залежності від тих чи інших обставин, а чітко визначає підстави та порядок її формування.

Частиною 11 ст.8 Закону визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до наведених вимог законодавства органом Пенсійного фонду України на підставі даних з картки особового рахунку платника, в якій відображені сплачені позивачем суми єдиного внеску правомірно сформовано вимогу № Ф 953 від 20.02.2013 року.

Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2004р. за №81/8680 визначено, що у разі коли територіальний орган Пенсійного фонду невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги. У разі коли страхувальник, вважає, що орган Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви прийняв рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий страхувальник має право оскаржити у вищому органі Пенсійного фонду таке рішення. Скарга на рішення територіальних органів Пенсійного фонду подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в областях. У разі коли регіональний орган Пенсійного фонду надсилає страхувальнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий страхувальник має право звернутися з повторною скаргою до Пенсійного фонду України. Орган Пенсійного фонду при розгляді скарги страхувальника, перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: залишає рішення, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення; скасовує в певній частині рішення, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу страхувальника; скасовує рішення, яке оскаржується, і задовольняє скаргу страхувальника.

Позивач отримавши вимогу про сплату боргу від № Ф 953 від 20.02.2013 року, не погоджуючись з нею, оскаржив дану вимогу в адміністративному порядку. Як наслідок, управлінням ПФУ в м. Хмельницькому прийнято рішення про результати розгляду заяви від 11.03.2013 року №5975/04; Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 15.04.2013року №5165/06; ПФУ прийнято рішення про результати розгляду скарги від 16.05.2013 році №12088/09-10, якими заяву та скарги позивача залишено без задоволення, а вимогу про сплату недоїмки №Ф 953 від 20.02.2013 року - без змін.

Судом взято до уваги, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/10175/11 від 07.09.2011 року, залишеним в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду 16.02.2012 року в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про скасування вимоги № 2414 від 06.06.2011 року відмовлено.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/3832/12 від 02.07.2012 року в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Пенсійного фонду України про скасування вимоги №1320 від 06.02.2012 року; рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про результати розгляду заяви від 23.02.2012 року №3269/01; рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про результати розгляду скарги від 26.03.2012 року №2133/06, рішення Пенсійного фонду України про результати розгляду скарги від 28.04.2012 році №10026/09-10 відмовлено.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, вимога про сплату боргу № Ф 953 від 20.02.2013 року сформована управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому правомірно, рішення про результати розгляду заяви управління ПФУ в м. Хмельницькому від 11.03.2013 року №5975/04, рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області про результати розгляду скарги від 15.04.2013 року №5165/06, рішення ПФУ про результати розгляду скарги від 16.05.2013 року №12088/09-10 прийняті на підставі, в межах повноважень у відповідності до норм чинного законодавства, а тому вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 136, 158, 160-163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Пенсійного фонду України про скасування та визнання незаконною вимоги управління ПФУ у місті Хмельницькому про сплату недоїмки № Ф 953 від 20.02.2013 року; скасування та визнання незаконним рішення про результати розгляду заяви управління ПФУ в м. Хмельницькому від 11.03.2013 року №5975/04; скасування та визнання незаконним рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області про результати розгляду скарги від 15.04.2013 року №5165/06; скасування та визнання незаконним рішення ПФУ про результати розгляду скарги від 16.05.2013 року №12088/09-10 та стягнення судових витрат відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12 червня 2013 року

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер