Постанова № 31820364, 30.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. Справа№ 5011-65/18013-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Волчек Н.М. - дов. №65-1-4/38-Ю від 25.12.2012р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013р. (повний текст підписано 25.01.2013р.)

у справі № 5011-65/18013-2012 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова

компанія "Гарант-Авто"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова

компанія "Омега"

про стягнення 4 529, 36 грн.

В судовому засіданні 30.05.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012р. Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення в порядку регресу 4 529, 36 грн. виплаченого страхового відшкодування, посилаючись на те, що, виплативши своєму страхувальнику згідно Полісу добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0322089 від 20.07.2009р. страхове відшкодування в розмірі 4 529, 36 грн., набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою є відповідач, згідно Полісу № ВС/8051023.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2013р. по справі № 5011-65/18013-2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" страхове відшкодування в сумі 4 529, 36 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609, 50 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, справу розглянуто без участі представника відповідача, та не встановлено, а позивачем не повідомлено суду, що 14.12.2012р., до моменту порушення провадження у справі, мала місце оплата страхового відшкодування згідно претензії №92776/2 від 08.08.2012р. в сумі 3 832,50 грн. (без ПДВ), оскільки страхове відшкодування позивачем виплачувалось безпосередньо потерпілому, а не на рахунок підприємства, що здійснює відновлювальний ремонт та є платником ПДВ.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013р. для розгляду справи № 5011-65/18013-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.04.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р. за клопотанням представників сторін строк розгляду справи було продовжено на 15 днів, а по справі оголошено перерву до 30.05.2013р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2013р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013р. залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 30.05.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0322089 від 22.07.2009р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" та Закритим акціонерним товариством "Джей Ті Інтернешнл", застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля "Форд", д.н. АА 6196 ЕВ.

13.10.2009 р. в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Форд", д.н. АА 6196 ЕВ, що належить ЗАТ "Джей Ті Інтернешнл", під керуванням Манзюк Д.А. та автомобіля "ВАЗ", д.н. ВН 7962 АР, під керуванням Ткаченка Д.О., внаслідок чого було пошкоджено застрахований автомобіль "Форд", д.н. АА 6196 ЕВ.

Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 20.11.2009 р. у справі № 3-7288/09 Ткаченка Д.О. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2569/09 від 20.10.2009р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, тобто матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Форд", д.н. АА 6196 ЕВ, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 5 211,00 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, рахунку-фактури № СФ-0004577 від 05.11.2009р., сформованого страхового акту № 92776 від 04.12.2009р., позивач здійснив виплату своєму страхувальнику 5 039, 36 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 3406 від 18.12.2009р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ", д.н. ВН 7962 АР, на момент ДТП була застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/8051023 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Поліс дійсний станом на дату ДТП.

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 25 500, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем "ВАЗ", д.н. ВН 7962 АР, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 19G-0322089 від 22.07.2009р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.

08.08.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №92776/2 щодо виплати в порядку регресу 5 039,36 грн.

Листом вих. № 3182 від 31.08.2012р. відповідач витребував у позивача додаткові документи для вирішення питання про компенсацію страхового відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто спеціальним законам, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Матеріалами справи підтверджено (висновок автотоварознавчого дослідження), що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, тобто матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Форд", д.н. АА 6196 ЕВ, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 5 211,00 грн., позивачем виплачено своєму страхувальнику 5 039, 36 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВС/8051023 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 529, 36 грн. (5 039, 36 грн. розмір виплаченого позивачем своєму страхувальнику страхового відшкодування - 510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом №ВС/8051023) до моменту звернення позивача із позовом до суду.

Як вбачається із наданого відповідачем в додатках до апеляційної скарги платіжного доручення №3634 (призначення платежу: страхове відшкодування по полісу №ВС/8051023 згідно акту 2061-ЦВ від 14.12.12, страхувальник Ткаченко Д.О), відповідач 14.12.2012р. до порушення провадження у справі, сплатив на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 3 832, 50 грн., а отже, у задоволенні позову в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Місцевий господарський суд помилково стягнув з відповідача на користь позивача 3 832, 50 грн. страхового відшкодування, оскільки позивач не повідомив суду про вказані обставини справи.

У зв'язку зі сплатою відповідачем на користь позивача 3 832, 50 грн. страхового відшкодування, невідшкодована частина страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 696, 86 грн. Таким чином, з урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування», 696, 86 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Посилання апелянта на обов'язок виплати позивачеві лише 3 832, 50 грн. страхового відшкодування без ПДВ, оскільки страхове відшкодування позивачем виплачувалось безпосередньо потерпілому, а не на рахунок підприємства, що здійснює відновлювальний ремонт та є платником ПДВ, не ґрунтуються на нормах закону та матеріалах справи, оскільки позивачем надано суду апеляційної інстанції належним чином оформлені документи на підтвердження проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в листопаді 2009 року на спеціалізованому підприємстві, що є платником податку на додану вартість.

Крім того, висновок №2569/09 не містить даних про включення до вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, тобто матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Форд", д.н. АА 6196 ЕВ, внаслідок його пошкодження при ДТП, в розмірі 5 211,00 грн. - податку на додану вартість.

Доводи відповідача щодо скасування оскаржуваного рішення суду у зв'язку з його прийняттям без участі представника відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач належним чином був повідомлений про призначення розгляду справи судом першої інстанції на 21.01.2013р. (а. с. 50), обґрунтованих клопотань щодо неявки в судове засідання не надав, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега", з підстав, викладених у ній, підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 21.01.2013р. у справі № 5011-65/18013-2012 підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених вище, у відповідності до п.2 ч.1 ст.103 ГПК України з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013р. у справі № 5011-65/18013-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2013р. у справі № 5011-67/19160-2012 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, ідентифікаційний код 21626809) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) страхове відшкодування у розмірі 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 86 коп. та 247 (двісті сорок сім) грн. 54 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити."

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, ідентифікаційний код 21626809) 727 (сімсот двадцять сім) грн. 94 коп. судового збору за подання апеляційної скарги".

3. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

4. Матеріали справи № 5011-67/19160-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 04.06.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.