Рішення № 31820294, 30.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6066/13 30.05.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Інвест»

про стягнення 33 716,27 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Гащак Б.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор» до товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Інвест» про стягнення 33 716,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за послуги надані за договором № 29/03-0003 від 29.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/6066/13 та призначено її до розгляду на 25.04.2013 р.

25.04.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав додаткові пояснення до позовної заяви.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Суд відклав розгляд справи.

У наступному судовому засіданні представник позивача надав додаткові докази для приєднання до матеріалів справи. Відповідач своїх представників в засідання не направив. Суд відклав розгляд справи до 30.05.2013 р.

У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Славутський комбінат «Будфарфор» (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-Інвест» (виконавцем) було укладено договір № 29/03-0003 надання послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цім договором послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів у власних вагонах по території України, країнам СНД та Балтії.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата послуг відповідно до Договору здійснюється сторонами у національній валюті України, на умовах 100% попередньої оплати заявленого перевезення замовника.

Відповідно до другого абзацу п. 3.5.2 Договору остаточні розрахунки здійснюються за фактичний час використання вагонів за період, визначений п. 2.2.7, п. 2.2.8 цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано на користь відповідача за період з 24.05.2012 р. по 31.10.2012 р. в якості попередньої оплати 356 779,33 грн., а використані послуги на загальну суму 323 063,06 грн.

Таким чином, на момент розгляд справи не використаними залишаються кошти в розмірі 33 716,27 грн.

Листами від 04.12.2012 р. (вих. 3883/01-10) та від 14.01.2013 р. (вих. 76/01-10) позивач просив відповідача повернути сплачені кошти в розмірі, на який послуги надано не було.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 33 716,27 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була повернута оплата за не надані послуги, а претензія № 361/01-10 від 04.02.2013 р., отримана 12.02.2013 р., залишена без розгляду та задоволення.

У матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків, складені сторонами на підтвердження наявності заборгованості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 33 716,27 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 33 716,27 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Інвест» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 44б, код 37027557) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» (30002, м. Славута, вул. Козацька, 122, код 32285199) 33 176 (тридцять три тисячі сто сімдесят шість) грн. 27 коп. основного боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова