Рішення № 31820277, 10.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 р. Справа № 909/191/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Кавлак І.П., судді Неверовської Л.М., судді Максимів Т.В., при секретарі судового засідання: Феденько Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Західно-Український центр "Медсервіс"

вул. Антоновича, 128, м.Львів, 79057

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина"

вул. Крайківського, 1, м. Івано-Франківськ, 76019

вул. Промислова 50/52 каб.626, м. Львів, 79024

про стягнення 4684 грн. 71 коп., з яких: 4540 грн. 00 коп. основного боргу,

17 грн. 43 коп. інфляційних втрат та 127 грн. 28 коп. 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Фігель Ю.О. - представник, (довіреність №ВТС №448294 від 13.02.13)

від відповідача представник не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західно-Український центр "Медсервіс" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" про стягнення 4684 грн. 71 коп., з яких: 4540 грн. 00 коп. основного боргу, 17 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 127 грн. 28 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.02.13.

В судовому засіданні 26.02.13 оголошено перерву до 05.03.13, про що письмовим повідомленням попереджено представників сторін під розписку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.13 відкладено розгляд справи на 04.04.13 в порядку ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.13 продовжено строк розгляду спору на 15 днів відповідно до положень ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 18.04.13 в порядку ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.13 відкладено розгляд справи на 22.04.13 в порядку ст. 77 ГПК України.

22.04.13 через загальний відділ господарського суду відповідачем подано клопотання про колегіальний розгляд справи (вх.№7011/13), яке представник відповідача підтримав в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 22.04.13 розгляд справи відкладено в зв"язку з необхідністю вирішення питання про колегіальний розгляд справи.

22.04.13 розпорядженням заступника голови господарського суду справу скеровано до колегіального розгляду; до складу суду введено суддів Неверовську Л.М. та Максимів Т.В.

Ухвалою господарського суду від 24.04.13 розгляд справи призначено на 23.05.13.

Ухвалою господарського суду від 23.05.13, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 10.06.13.

10.06.13 представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 23.05.13; письмових заяв, повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 10.06.13 до суду не надходило.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, ухвалою господарського суду від 23.05.13 явка представників сторін визначена на власний розсуд, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

10.06.13 присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 01/11 від 08 червня 2011 року в частині здійснення розрахунку за виконані роботи, у зв"язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 4540 грн. 00 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 17 грн. 43 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 127 грн. 28 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем (далі - виконавець) в особі повіреного Корчинського Сергія Олександровича, що діє на підставі довіреності №2 від 10 березня 2011 року та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 01/11 від 08 червня 2011 року.

Пунктом 1.1. договору № 01/11 від 08.06.2011 року виконавець зобов"язався пошити з матеріалів замовника рентгенозахисний одяг, а замовник зобов"язався своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору № 01/11 від 08.06.2011 року сторони погодили, що загальна вартість пошиття рентгенозахисного одягу становить: 4540 (чотири тисячі п"ятсот сорок) грн. 00 коп.

У відповідності до умов зазначеного вище договору, виконавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західно-Український центр "Медсервіс", виконав роботу з пошиття рентгенозахисного одягу на загальну суму 4540 грн. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі виконаних робіт, а саме:

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-001 від 08.06.2011 року

на суму 30 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-002 від 10.10.2011 року

на суму 330 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-003 від 04.11.2011 року

на суму 90 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-004 від 09.11.2011 року

на суму 30 грн.;

актом приймання-передачі виконаних робіт № РЗ-005-1 від 11.11.2011 року

на суму 960 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-005 від 15.11.2011 року

на суму 30 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-006 від 22.11.2011 року

на суму 300 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-007 від 25.11.2011 року

на суму 270 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-008 від 30.11.2011 року

на суму 1000 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-009 від 07.12.2011 року

на суму 60 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-010 від 13.12.2011 року

на суму 150 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-011 від 22.12.2011 року

на суму 150 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-012 від 28.12.2011 року

на суму 30 грн.;

актом приймання - передачі виконаних робіт № РЗ-013 від 01.03.2012 року

на суму 1110 грн.

Зазначені вище акти приймання - передачі виконаних робіт підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб. Тобто, судом встановлений факт виконання позивачем (виконавцем ) робіт на загальну суму 4540 грн.

Пунктом 3.1. договору № 01/11 від 08.06.2011 року сторони погодили, що замовник зобов"язаний повністю оплатити вартість робіт, виконаних виконавцем протягом одного місяця з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Замовник(відповідач) прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, вартість виконаних робіт в розмірі 4540 грн. не здійснив.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Дослідивши подані позивачем в обгрунтування позовних вимог акти приймання-передачі виконаних робіт, в яких належним чином зафіксовано та підтверджено виконання позивачем договірних зобов"язань - пошиття рентгенозахисного одягу, суд прийшов до висновку, що наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі виконаних робіт є доказом, що господарська операція виконана і мають юридичну (доказову) силу.

Слід зазначити, що наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі виконаних робіт підписані повіреним ТзОВ "Медсервіс-Галичина" - Корчинським С.О., скріплені печаткою відповідача.

Відповідно до пункту 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17 зі змінами від 7 вересня 2005 року N 755, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Будь-яких відомостей щодо передачі іншій особі, втрати або зникнення печатки з підприємства відповідачем не надано, такі дані в матеріалах справи відсутні.

В обгрунтування позовних вимог, позивачем подано суду: копію трудової книжки Корчинського Сергія Олександровича (особи, яка прийняла від імені відповідача виконану роботу); бухгалтерські відомості : № 16 за листопад 2011 року, № 16 за грудень2011 року, № 16 за березень 2011 року.

В матеріалах справи також наявна копія довіреності, виданої 10.03.11 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" Криницьким Б.Й. - Корчинському С.О., якою уповноважено начальника відділу зі збуту медичного обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" Корчинського Сергія Олександровича діяти від імені товариства у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами, державними органами та установами щодо укладення договорів реалізації (продажу) медичного обладнання та інших виробів медичного призначення, підписання додатків, змін та доповнень до них, підписання актів про виконання робіт, пов"язаних з вищезгаданими договорами. Для виконання цієї довіреності Корчинський Сергій Олександрович наділяється правом подавати та підписувати документи, отримувати документи, вчиняти інші дії, необхідні для виконання цієї довіреності. Довіреність діє протягом трьох років з дня її вчинення.

Згідно приписів ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду. Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань стосовно оплати виконаних робіт, згідно доданих до матеріалів справи актів приймання-передачі виконаних робіт. Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 4500 грн. 00 коп. по оплаті виконаних робіт (пошиття рентгенозахисного одягу), на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, отже вимога позивача про стягнення звідповідача заборгованості в сумі 4500 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за виконані роботи в сумі 4500 грн. відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов"язання за договором 01/11 від 08.06.2011 року. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності. Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. № 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") перевірив правильність нарахування позивачем 3 % річних в сумі 127 грн. 28 коп. та 17 грн. 43 коп. інфляційних втрат. Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є вірним. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов"язання за договором 01/11 від 08.06.2011 року відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 127 грн. 28 коп. та 17 грн. 43 коп. інфляційних втрат. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 55, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український центр "Медсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" про стягнення 4684 грн. 71 коп., з яких: 4540 грн. 00 коп. основного боргу, 17 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 127 грн. 28 коп. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс - Галичина" (вул. Крайківського, 1, м. Івано-Франківськ, 76019; код 33163059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український центр "Медсервіс" (вул. Антоновича, 128, м. Львів, 79057; код 22334457) - 4540(чотири тисячі п"ятсот сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 17(сімнадцять) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 127(сто двадцять сім) грн. 28 коп. 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять)грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.06.2013 року

Головуючий суддя І.П. Кавлак

Суддя Т.В. Максимів

Суддя Л.М. Неверовська

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 14.06.13