Ухвала суду № 31819430, 10.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/2609/13 Головуючий 1 інстанції

Справа № 2/641/294/13 Григорєв Б.П.

Категорія: договірні Доповідач: Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Бобровського В.В.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2013 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог Банк вказував, що 09 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 82 870,96 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9% на рік з кінцевим терміном повернення 08 серпня 2014 року. На забезпечення виконання вищевказаного зобов'язання між Банком та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова укладений договір поруки. Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 виконує не належним чином. Станом на 23 травня 2012 року сума заборгованості за кредитним договором складає 128 985,92 грн.

Тому, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість у розмірі 128 785,92 грн., стягнути з ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_2 солідарно на користь Банку 200 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та додав, що відсоткова ставка за кредитним договором Банком підвищена правомірно. ОСОБА_2 визнавши факт невиконання умов кредитного договору передала в заклад Банку предмет застави для його подальшого продажу та зарахування отриманих від цього коштів для погашення заборгованості за кредитом. Предмет застави - автомобіль Daewoo Nexia, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 - був реалізований 02 липня 2010 року за 33 520 грн., які були зараховані для погашення заборгованості за кредитним договором. Після продажу предмета застави умови кредитного договору зберігають чинність та не втрачають своєї сили, зобов'язання по сплаті кредиту не припиняються.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги, підтвердила факт підписання та укладення кредитного договору і договору застави рухомого майна, пояснила, що дійсно самостійно в рахунок погашення заборгованості передала автомобіль та вважала, що після передачі та продажу предмета застави в заклад Банку її зобов'язання перед Банком припинилась. Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що не має можливості сплачувати щомісячні платежі за кредитним договором, оскільки вона знаходиться в складному матеріальному та сімейному становищі, що підтверджується наданими до суду доказами. Вказує на неможливість виконання умов кредитного договору.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 128 785,92 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 200 грн. А також, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку витрати по сплаті судового збору у розмірі 1287,85 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог, судові витрати покласти на ПАТ КБ «ПриватБанк».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що з 1989 року ОСОБА_2 страждає на психічний розлад, має інвалідність ІІІ групи «за сукупністю неврологічних та нервових захворювань». Під час укладення кредитного договору ОСОБА_2 була в неадекватному стані.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за кредитним договором відповідачі виконали не в повному обсязі, тому для них настають правові наслідки, передбачені договором.

Такі висновки колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 09 серпня 2007 року між позивачем - ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 82 870,96 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9% на рік з кінцевим терміном повернення 08 серпня 2014 року (а.с.7).

На забезпечення виконання вищевказаного зобов'язання між Банком та ОСОБА_2 укладений договір застави, предметом якого був автомобіль Daewoo Nexia, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 (а.с.10). Крім того, між Банком та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова також укладений договір поруки (а.с.14).

Матеріали справи свідчать, що станом на 23 травня 2012 року сума заборгованості за кредитним договором складає 128 985,92 грн., яка складається з:

-58 463,20 грн. - заборгованість за кредитом;

-39 914,19 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-7 244,54 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

-23 363,99 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи (а.с.4-6).

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

У разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що просрочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору згідно ст. 638 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про те, що з 1989 року ОСОБА_2 страждає на психічний розлад, має інвалідність ІІІ групи «за сукупністю неврологічних та нервових захворювань», під час укладення кредитного договору ОСОБА_2 була в неадекватному стані, - не беруться колегією суддів до уваги, оскільки договір кредиту з вищевказаних підстав недійсним не визнавався.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: