Справа № 344/4415/13-ц
Провадження № 2/344/3144/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
12 червня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Польської М.В.
при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..
з участю представника позивача Шпіляревича С.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Індуктор» до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором оренди,-
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Індуктор» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди майна в сумі 14371 грн., яка виникла станом на 01.03.2013 року та стягнення судового збору в розмірі 229.4 грн.
В позовній заяві вказано, що 25.11.2001 року між сторонами укладено договір №43/11-11 оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, терміном до 25.11.2012 року. В подальшому дію договору було продовжено до 01.07.2013 року. Відповідач плату за оренду приміщення не вносив, а тому було укладено на його прохання 31.10.2012 року договір реструктуризації заборгованості. Враховуючи, що орендна плата і надалі не вносилася, а платежі по реструктуризації боргу вносилися не в повному обсязі та несвоєчасно, позивач просив розірвати договір оренди нежитлових приміщень та стягнути заборгованість по орендній платі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув і про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.11.2001 року між сторонами укладено договір №43/11-11 оренди нежитлового приміщення (складські приміщення) площею 147.25 м.кв. по АДРЕСА_1, терміном до 25.11.2012 року (а.с.3-5), яке передано за Актом прийому-передачі підписаного орендодавцем та орендарем (а.с.6).
За погодженими двохсторонньо умовами договору, розмір орендної плати становить 2650.5 грн. щомісячно (п.5.2 договору), орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату у встановлені строки (п.6.2.2), при порушенні своїх зобов'язань за договором сторона несе відповідальність, визначену договором та/або чинним законодавством України (п.7.1 договору).
За ст..759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (ст..526).
Відповідач своєчасно плату за оренду приміщення не вносив, а тому було укладено, на його заяву, 31.10.2012 року договір на реструктуризації заборгованості в сумі 7593.3 грн. шляхом сплати її з листопада 2012 р. по березень 2013 року за п.1 даного договору (а.с.9).
Однак, як встановлено судом, щомісячна орендна плата за умовами договору, а також плата з врахуванням договору на реструктуризацію заборгованості, орендарем ОСОБА_3 не вносилась в розмірі передбаченому договірними умовами, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.11). Дана обставина нічим не спростована. А тому вимога щодо стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 14371 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Враховуючи, що орендна плата не вносилася, а платежі по реструктуризації боргу вносилися не в повному обсязі та несвоєчасно, позивач просить також і розірвати договір оренди нежитлових приміщень.
31.10.2012 року було укладено сторонами додаток №2 до договору оренди від 21.11.2011 р., за умовами якого термін оренди було продовжено до 01.07.2013 року (а.с.10).
Відповідно до п.4.3 договору оренди нежитлового приміщення від 21.11.2011 р. сторони мають право достроково розірвати даний договір у випадках, передбачених договором та законодавством, а п.10.6 договору передбачено, що договір може бути розірвано достроково у випадках, в тому числі розірвання за рішенням суду та інших випадках передбачених законодавством.
Як слідує зі ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Враховуючи те, що встановлено несплату та несвоєчасно часткову сплату орендних платежів, використання відповідачем приміщення належного позивачу, останній позбавлений того на що він розраховував при укладенні договору оренди.
Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.
Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З врахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 509, 526, ч.1 ст.530, 611,629, 651, 759 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Розірвати достроково договір оренди нежитлового приміщення №43/11-11 від 25.11.2011 року, укладеного між ПАТ «Індуктор» і ОСОБА_3 у зв'язку із невиконанням умов вказаного договору ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ПАТ «Індуктор», ідентифікаційний код 14313501, заборгованість по орендній платі в розмірі 14371 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч триста сімдесят одна гривня 00 копійок)
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ПАТ «Індуктор», ідентифікаційний код 14313501, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Польська М.В.
Судове рішення № 31819148, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 12.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/4415/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: