Ухвала суду № 31818848, 31.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" січня 2012 р. справа № 2а-11360/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М.,

суддів: Католікяна М.О., Малиш Н.І.,

при секретарі судового засідання Піддубній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 р. у справі № 2а-11360/10/0470

за позовом Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна"

до Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про скасування постанови,

встановив:

15.09.2010 року Акціонерне товариство відкритого типу "Концерн "Весна" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тимчасово виконуючої обов'язки начальника Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руденко Тетяни Леонідівни від 18.08.2010 року.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2010 року згідно ч.1 ст.52 Кодексу адміністративного судочинства замінено первинного відповідача - Уповноважену особу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тимчасово виконуючої обов'язки начальника Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руденко Тетяну Леонідівну належним відповідачем - Дніпропетровським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів (далі - відповідач).

Постановою суду першої інстанції позов Акціонерного товариство відкритого типу "Концерн "Весна" до Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови задоволено повністю. Постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 18.08.2010 року - скасовано. Постанова суду вмотивована посиланням на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 січня 2011 року по справі № 39/288-10, яке, на думку суду, має преюдиціальне значення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в

апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в позові.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача, належним чином повідомлений, до суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено. Та знайшло своє підтвердження за матеріалами справи, що Акціонерне товариство відкритого типу "Концерн "Весна" (ЄДРПОУ 14309215) зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 16.07.2008р. за №12241050016001381.

25 серпня 2010 року позивачем було отримано постанову від 18 серпня 2010р. Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тимчасово виконуючої обов'язки начальника Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руденко Тетяни Леонідівни про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

У постанові зазначено, що Акціонерним товариством відкритого типу "Концерн "Весна" порушено вимоги абзацу другого ч.2 ст.9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", згідно якого встановлено, що загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів у порядку, визначеному статутом товариства. Відповідно до п.п. 10.7.17 п. 10.7. Статуту ВАТ «Концерн «Весна» затвердження умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів товариства належить до виключної компетенції Наглядової ради товариства, чого не було дотримано позивачем в справі. Враховуючи достатність даних, які вказують на наявність правопорушення, уповноважена особа комісії постановила порушити справо про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні до позивача. Керівнику (або уповноваженому представнику) запропоновано з'явитися для підписання акта та на дання пояснень.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 січня 2011 року по справі № 39/288-10 встановлено, що Системний аналіз положень Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", дає підстави для висновку, що укладенню договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, має передувати прийняття рішення вищого органу акціонерного товариства про передачу ведення реєстру тому чи іншому реєстратору. Що стосується затвердження умов такого договору, то воно має відбуватися після його укладення, оскільки до укладення договору (надання йому певної форми), його можливо розглядати лише як проект договору або пропозицією укласти договір (оферту), при цьому, ч. 2 ст. 9 Закону Україна "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", передбачає саме затвердження умов договору на ведення реєстру.".

Суд першої інстанції вважав, що це рішення має преюдиціальне значення, а тому застосував положення ч. 1 ст.72 КАС України.

Проте, колегія суддів з такою думкою не згодна, оскільки вважає, що це є тлумачення норм матеріального права господарським судом, правовою позицією суду в справі за участю позивача, але це не є фактичними обставинами справи, в сенсі ч. 1 ст.72 КАС України, а правовий висновок міг бути помилковим, а тому рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 січня 2011 року по справі № 39/288-10 не може мати преюдиціального значення.

Крім того, на думку колегії суддів, постанова про порушення справи про правопорушення не може бути оскаржена з підстав, заявлених в позові, оскільки в даному випадку відповідач виконує покладені на нього обов'язки відповідно до пункту 3, 4, 5 розділу І Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 2272 від 11.12.2007р. "Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій", яким визначено, що уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.

Завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

Рішення за справою повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність правопорушення, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів не є рішенням Комісії, яке породжує певні правові наслідки та не містить обов'язкового для виконання характеру щодо позивача. З'ясування наявності підстав для застосування санкцій до позивача має відбуватися в процесі розгляду справи про правопорушення з урахуванням прав позивача на участь у прийнятті рішення. Постанова про порушення справи є проміжним актом суб'єкта владних повноважень, та її прийняття прав позивача не порушує, оскільки це кореспондується з обов'язком відповідача щодо виявлення правопорушень на ринку цінних паперів.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно замінив належного позивача - уповноважену особу Комісії, яка прийняла оскаржену постанову, на неналежного відповідача - Дніпропетровське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, оскільки згідно пунктів 3, 4 Розділу І Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, саме уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Уповноважена особа діє від імені Державної комісії, а не її територіального управління.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню. В задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 р. у справі № 2а-11360/10/0470 скасувати.

В задоволенні позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: М.О. Католікян

Суддя: Н.І. Малиш