Постанова № 31818766, 07.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2013 року письмове провадження № 826/6507/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігрейн Агро" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 11.04.2013 р. №№ 0003502280, 0003512280, 0003522280.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток і застосовані штрафні (фінансові) санкції, а також зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

28.05.2013 р. відповідач в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем з 12.02.2013 р. по 12.03.2013 р. проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за перевіряємий період встановлено їх завищення всього в сумі 23 702 388,00грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2012 р. по 31.12.2012 р. встановлено його завищення всього у сумі 5 081 454,00 грн.

Перевіркою встановлено, що на формування зазначених показників мали вплив договірні взаємовідносини позивача з контрагентами - ТОВ «Херсон Пак», ТОВ «Ділкорн», ТOB «АПК «Аріана- М», ПП «AT агро», ТОВ «СМА Лоджистик», ПП «Гамма-Плюс», ТОВ ТД «Люкс Трейд», НІ ТОВ НИО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Нордскол», ПП «Проторус Плюс», ТОВ «Будметхимопт», ТОВ «Южтехмонтаж», ТОВ «Сільгосп-Центр», ПП «Далмата ЛТД», ТОВ «Джем», ТОВ «Укрзерногруп», ТОВ «Агро-респект».

Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «Херсон Пак», ґрунтувалися договорі про надання послуг з сертифікації вантажу від 13.12.2011 р. №01/09-15/160/172, предметом якого є забезпечення контрагентом як виконавцем, проведення карантинного огляду та ветеринарного дослідження вантажу, видача карантинних сертифікатів та ветеринарних свідоцтв (ф-2), реєстрація їх у службі ПГВСКН за замовлення позивача як замовника, за відповідну плату.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбані послуги, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти наданих послуг від 08.02.2012 р. № 18, від 15.02.2012 р. № 11, від 08.02.2012 р. № 17, від 15.02.2012 р. № 12, від 21.03.2012 р. № 81, від 14.03.2012 р. № 62, від 14.03.2012 р. № 56, від 14.03.2012 р. № 60, від 14.03.2012 р. № 55, від 06.04.2012 р. № 9, від 06.04.2012 р. № 10, від 11.04.2012 р. № 32, від 11.04.2012 р. № 30, від 11.04.2012 р. № 31, від 24.04.2012 р. № 57, від 24.04.2012 р. № 58; податкові накладні від 08.02.2012 р. № 7, від 08.02.2012 р. № 8, від 15.02.2012 р. № 14, від 15.02.2012 р. № 13, від 21.03.2012 р. № 80, від 14.03.2012 р. № 63, від 14.03.2012 р. № 58, від 14.03.2012 р. № 59, від 14.03.2012 р. № 61, від 06.04.2012 р. № 13, від 06.04.2012 р. № 14, від 11.04.2012 р. № 32, від 11.04.2012р. № 30, від 11.04.2012р. № 31, від 24.04.2012р. № 55, від 24.04.2012р. № 56.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС надійшов акт від 20.07.2012 р. № 100/15-3/36580048 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Херсон Пак» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р., згідно якого встановлено наступне: свідоцтво платника ПДВ анульовано 24.05.2012 р.; підприємство не знаходиться за податковою адресою; підприємство не має основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, найманих працівників; відсутні підтвердження реальності проведення фінансово-господарської діяльності, що свідчить про використання реквізитів підприємства для надання послуг по формуванню незаконного податкового кредиту та витрат іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Крім того, згідно акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Херсон Пак» в березні-квітні 2012 року, встановлено, що підприємство у березні-квітні 2012 року не мало основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не підтверджено реальність проведення фінансово-господарської діяльності, що свідчить про використання реквізитів підприємства для надання послуг по формуванню незаконного податкового кредиту та витрат іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Ділкорн» ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі купівлі-продажу від 29.03.2012 р. № 122, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - ріпак продовольчий врожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару склала 3720000,00 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 29.03.2012 р. № РН-0000048, від 29.03.2012 р. № РН-0000049, від 29.03.2012 р. № РН-0000050, від 29.03.2012 р. № РН-0000051, від 30.03.2012 р. № РН-0000052, від 31.03.2012 р. № РН-0000057, від 31.03.2012 р. № РН-0000055, від 31.03.2012 р. № РН-0000058, від 31.03.2012 р. № РН-0000056, від 31.03.2012 р. № РН-0000059, від 31.03.2012 р. № РН-0000060, від 01.04.2012 р. № РН-0000062, від 01.04.2012 р. № РН-0000065, від 01.04.2012 р. № РН-0000061, від 01.04.2012 р. № РН-0000063, від 01.04.2012 р. № РН-0000064, від 02.04.2012 р. № РН-0000066, від 02.04.2012 р. № РН-0000067, від 02.04.2012 р. № РН-0000068, від 02.04.2012 р. № РН-0000069, від 02.04.2012 р. № РН-0000070, від 02.04.2012 р. № РН-0000071, від 04.04.2012 р. № РН-0000076, від 04.04.2012 р. № РН-0000073, від 04.04.2012 р. № РН-0000074, від 04.04.2012 р. № РН-0000075; податкові накладні від 29.03.2012 р. № 21, від 29.03.2012 р. № 23, від 29.03.2012 р. № 22, від 29.03.2012 р. № 24, від 30.03.2012 р. № 25, від 31.03.2012 р. № 30, від 31.03.2012 р. № 32, від 31.03.2012 р. № 28, від 31.03.2012 р. № 29, від 31.03.2012 р. № 31, від 31.03.2012 р. № 33, від 01.04.2012 р. № 1, від 01.04.2012 р. № 2, від 01.04.2012 р. № 3, від 01.04.2012 р. № 4, від 01.04.2012 р. № 5, від 02.04.2012 р. № 6, від 02.04.2012 р. № 7, від 02.04.2012 р. № 8, від 02.04.2012 р. № 9, від 02.04.2012 р. № 10, від 02.04.2012 р. № 11, від 04.04.2012 р. № 16, від 04.04.2012 р. № 15, від 04.04.2012 р. № 14, від 04.04.2012 р. № 13;

- договорі купівлі-продажу від 27.03.2012 р. № 118, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - ріпак продовольчий врожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару склала 460000,00 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 28.03.2012 р. № РН-0000042, від 28.03.2012 р. № РН-0000043, від 28.03.2012 р. № РН-0000044; податкові накладні від 28.03.2012 р. № 15, від 28.03.2012 р. № 17, від 28.03.2012 р. № 16;

- договорі купівлі-продажу від 03.03.2012 р. № 81, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - зерно сорго 3 класу, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 03.03.2012 р. № РН-0000031, від 03.03.2012 р. № РН-0000032, від 03.03.2012 р. № РН-0000033; податкові накладні від 03.03.2012 р. № 4, від 03.03.2012 р. № 5, від 03.03.2012 р. № 6.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 13.09.2012 р. № 714/22-4/35910506 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ділкорн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «НЕД», ТОВ «Кміс-Торгаш МК» за березень 2012 року, ПП «НЕД» за квітень 2012 року, згідно якого встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) до ТОВ «Ділкорн».

Взаємовідносини позивача з ТOB «Агропромислова компанія «Аріана- М» ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі купівлі-продажу від 17.04.2012 р. № 174, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - ріпак продовольчий врожаю 2011 року у кількості 50 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару скала 232500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 38 750,00 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 17.04.2012 р. № РН-0000078 та податкова накладна від 17.04.2012 р. № 17;

- договорі купівлі-продажу від 25.04.2012 р. № 213, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - ріпак продовольчий врожаю 2011 року у кількості 30 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару скала 139 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 23 250,00 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 25.04.2012 р. № РН-0000082 та податкова накладна від 25.04.2012 р. № 21;

- договорі купівлі-продажу від 08.08.2012 р. № 938, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 50 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару скала 227 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 37 916,70 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 10.08.2012 р. № РН-0000148 та податкова накладна від 10.08.2012 р. № 11.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надійшов акт перевірки ТOB «Агропромислова компанія «Аріана- М» від 27.07.2012 р. № 539/22-200/31497631 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за березень-квітень 2012 року, згідно якого встановлено наступне: перевіркою підприємства не встановлено факт транспортування та отримання товару від підприємств-постачальників в адресу ТOB «Агропромислова компанія «Аріана- М» до наступних покупців, отже не можливо підтвердити факт здійснення підприємством господарської діяльності по вказаним періодам. Таким чином, правочини здійсненні ТOB «Агропромислова компанія «Аріана- М» з підприємствами-покупцями є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і є недійсними, а самі господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей носять безтоварний характер.

Взаємовідносини позивача з ПП «АТ Агро» ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 28.04.2012 р. № 283, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - пшеницю 6 класу, врожаю 2011 року у кількості 100 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару скала 179000,40 грн., в т.ч. ПДВ - 29833,40 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 30.04.2012 р. № РН-0000097 та податкова накладна від 30.04.2012 р. № 95.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС надійшов акт від 18.10.2012 р. №561/22-4/37353095 зустрічної звірки ПП «AT Агро» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за серпень 2011 року, березень та квітень 2012 року, згідно якого встановлено, що оскільки на СГД відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «СМА Лоджистик» ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 06.03.2012 р. № 87, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - ріпак продовольчий врожаю 2011 року у кількості 352 тонни, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 08.03.2012 р. № Л-0000006, від 08.03.2012 р. № Л-0000005, від 07.03.2012 р. № Л-0000004, від 07.03.2012 р. № Л-0000003, від 07.03.2012 р. № Л-0000001, від 07.03.2012 р. № Л-0000002; податкові накладні від 08.03.2012 р. № 5, від 08.03.2012 р. № 6, від 07.03.2012 р. № 1, від 07.03.2012 р. № 2, від 07.03.2012 р. № 3, від 07.03.2012 р. № 4.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надійшов акт від 14.11.2012 р. № 3419/22-200/36486336 про неможливість проведення перевірки ТОВ «СМА Лоджистик» щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з СГ ТОВ «Перемога» за березень 2012 року, згідно якого встановлено, що ТОВ «СМА Лоджистик» не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Крім того, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупців, а також не встановлено документів, що посвідчують товар, яки реалізується.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Гамма-Плюс» ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі купівлі-продажу від 24.05.2012 р. № 474, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 200 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 25.05.2012 р. № РН-0000191, від 26.05.2012 р. № РН-0000198; податкові накладні від 25.05.2012 р. № 91, від 26.05.2012 р. № 98.

- договорі купівлі-продажу від 01.06.2012 р. № 539, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 100 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 01.06.2012 р. № РН-0000264 та податкова накладна від 01.06.2012 р. № 5.

- договорі купівлі-продажу від 06.06.2012 р. № 556, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 150 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 06.06.2012 р. № РН-0000300, від 13.06.2012 р. № РН-0000362; податкові накладні від 06.06.2012 р. № 40, від 13.06.2012 р. № 102.

- договорі купівлі-продажу від 08.06.2012 р. № 590, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 200 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 10.06.2012 р. № РН-0000333 та податкова накладна від 10.06.2012 р. № 73.

- договорі купівлі-продажу від 15.06.2012 р. № 629, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 400 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 17.06.2012 р. № 399 та податкова накладна від 17.06.2012 р. № 122.

- договорі купівлі-продажу від 06.07.2012 р. № 702, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 200 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 06.07.2012 р. № РН-0000537, від 08.07.2012 р. № РН-0000550; податкові накладні від 06.07.2012 р. № 37, від 08.07.2012 р. № 50.

- договорі купівлі-продажу від 10.07.2012 р. № 714, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 300 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 10.07.2012 р. № РН -0000567, від 12.07.2012 р. № РН-0000581; податкові накладні від 10.07.2012 р. № 67, від 12.07.2012 р. № 81.

- договорі купівлі-продажу від 13.07.2012 р. № 737, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 300 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 15.07.2012 р. № PH-0000608 та податкова накладна від 15.07.2012 р. № 109.

- договорі купівлі-продажу від 17.07.2012 р. № 750, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 200 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 18.07.2012 р. № РН-0000625, від 18.07.2012 р. № РН-0000628; податкові накладні від 18.07.2012 р. № 125, від 18.07.2012 р. № 128.

- договорі купівлі-продажу від 22.07.2012 р. № 793, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 200 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 22.07.2012 р. № РН-0000658 та податкова накладна від 22.07.2012 р. № 158.

- договорі купівлі-продажу від 23.07.2012 р. № 810, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - горох 3 класу врожаю 2012 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 23.07.2012 р. № РН-0000666, від 30.07.2012 р. № РН-0000719; податкові накладні від 23.07.2012 р. № 166, від 30.07.2012 р. № 219.

- договорі купівлі-продажу від 25.07.2012 р. № 832, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 200 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 25.07.2012 р. № РН-0000682 та податкова накладна від 25.07.2012 р. № 182.

- договорі купівлі-продажу від 27.07.2012 р. № 864, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою врожаю 2011 року у кількості 150 тонн, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: рахунок-фактура від 29.07.2012 р. № СФ-0000712; видаткова накладна від 31.07.2012 р. № РН-0000728 та податкові накладні від 29.07.2012 р. № 212, від 31.07.2012 р. № 228.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС надійшов акт від 09.10.2012 № 1916/22-5/30047509 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гамма-Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період травень-серпень 2012 року, згідно якого встановлено, що ТОВ «Гамма-Плюс» має ознаки «фіктивності», не має трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто необхідних умов для провадження господарської діяльності, а також не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Гамма-Плюс» з контрагентами за травень-серпень 2012 року. Отже, правочини, здійснені ТОВ «Гамма-Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «ТД «Люкс Трейд» ґрунтувалися договорі купівлі-продажу від 25.05.2012 р. № 07M12, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - олію соняшникову нерафіновану 1 сорту, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 05.06.2012 р. № РН-0000021 та податкова накладна від 05.06.2012 р. № 1.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС надійшов акт від 04.02.2013 р. № 205/22/36453761 про неможливість проведення перевірки ТОВ «ТД «Люкс Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства ПДВ по взаємовідносинам із платниками податків за період листопад 2011 року, лютий, квітень, червень, липень2012 року, згідно якого встановлено відсутність основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, торгівельного обладнання, торгівельних площ, складських приміщень, транспортних засобів та іншого рухомого та нерухомого майна, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійснення фінансово-господарської діяльності. Отже, правочини, здійснені ТОВ «ТД «Люкс Трейд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Контехсистем ЛТД» ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі купівлі-продажу від 23.05.2012 р. № 461, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 23.05.2012 р. № РН-00095 та податкова накладна від 23.05.2012 р. № 25.

- договорі купівлі-продажу від 08.06.2012 р. № 593, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 10.08.2012 р. № РН-00105 та податкова накладна від 10.06.2012 р. № 5.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надійшов акт від 06.11.2012 р. № 340/22-200/13854364 про неможливість проведення зустрічної звірки НІ ТОВ НИО «КОНТЕХСИСТЕМ ЛТД» з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 за період з 01.03.2012 р. по 30.06.2012 р., згідно якого встановлено, що у зв'язку з незнаходженням підприємства за податковою адресою, відсутністю у нього необхідних умов для досягнення економічної вигоди у вигляді прибутку, не можливо встановити факт реального здійснення підприємством господарських операцій з контрагентом-постачальником та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2012 р. по 30.06.2012 р. Отже, правочини, здійснені НІ ТОВ НИО «КОНТЕХСИСТЕМ ЛТД» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Нордскол» ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі купівлі-продажу від 27.06.2012 р. № 680, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 27.06.2012 р. № РН-0000060 та податкова накладна від 27.06.2012 р. № 60.

- договорі купівлі-продажу від 31.07.2012 р. № 872, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 31.07.2012 р. № РН-0000101 та податкова накладна від 31.07.2012 р. № 101.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надійшов акт від 16.10.2012 р. № №3108/22-200/37158105 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НОРДСКОЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені правових відносин з ТОВ «ПОЛІКОН-МАГ» за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р., згідно якого встановлено, що у підприємства відсутні трудові ресурси, транспортні засоби, складські приміщення, виробничі потужності, тобто умови, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності. Підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Отже, правочини, здійснені ТОВ «НОРДСКОЛ» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Проторус плюс» ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі купівлі-продажу від 04.05.2012 р. № 296, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 07.05.2012 р. № 167 та податкова накладна від 07.05.2012 р. № 10.

- договорі купівлі-продажу від 25.05.2012 р. № 494, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 28.05.2012 р. № 266, від 29.05.2012 р. № 277; податкові накладні від 28.05.2012 р. № 106, від 29.05.2012 р. № 117.

- договорі купівлі-продажу від 24.05.2012 р. № 475, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 24.05.2012 р. № 257 та податкова накладна від 24.05.2012 р. № 97.

- договорі купівлі-продажу від 03.07.2012 р. № 689, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 03.07.2012 р. № 354, від 05.07.2012 р. № 359; податкові накладні від 03.07.2012 р. № 5, від 05.07.2012 р. № 10.

- договорі купівлі-продажу від 07.07.2012 р. № 707, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 07.07.2012 р. № 363, від 09.07.2012 р. № 370; податкові накладні від 07.07.2012 р. № 14, від 09.07.2012 р. № 21.

- договорі купівлі-продажу від 13.07.2012 р. № 739, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 14.07.2012 р. № 373 та податкова накладна від 14.07.2012 р. № 24.

- договорі купівлі-продажу від 19.07.2012 р. № 777, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 20.07.2012 р. № 378, від 20.07.2012 р. № 379; податкові накладні від 20.07.2012 р. № 28, від 20.07.2012 р. № 29.

- договорі купівлі-продажу від 22.07.2012 р. № 794, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 22.07.2012 р. № 381, від 23.07.2012 р. № 383; податкові накладні від 22.07.2012 р. № 31, від 23.07.2012 р. № 33.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС надійшов акт від 30.11.2012 р. № 636/22-4/36420060 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Проторус плюс» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за липень, серпень 2012 року, згідно якого встановлено, що оскільки на ПП «Проторус плюс» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Отже, правочини, здійснені ПП «Проторус плюс» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Будметхимопт» ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 24.07.2012 р. № 818, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 24.07.2012 р. № PH-0000189 та податкова накладна від 24.07.2012 р. № 31.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС надійшов акт від 30.11.2012 р. № 642/22-4/37049785 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Будметхимопт» щодо формування показників витрат та прибутку за липень, серпень, вересень 2012 року, згідно якого встановлено, що господарська діяльність ТОВ «Будметхимопт» за липень, серпень, вересень 2012 року має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо. Отже, правочини, здійснені ТOB «Будметхимопт» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Южтехмонтаж» ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 31.07.2012 р. № 873, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 31.07.2012 р. № PH-00260 та податкова накладна від 31.07.2012 р. № 41.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС надійшов акт від 28.09.2012 р. № 1981/22-4/24956520 про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Южтехмонтаж» з питань підтвердження правових відносин з ПП «Тайс - Ойл» за квітень 2012 року, ПП «Авто-Агро-Світ» за липень 2012 року та ПП «Лісса» за жовтень 2011 року та з контрагентами покупцями за вказані періоди, згідно якого встановлено, що оскільки на ТОВ «Южтехмонтаж» недостатня кількість трудових ресурсів, для здійснення такого об'єму господарських операцій, відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої зобов'язання, зокрема, у випадках,коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Отже, правочини, здійснені ТОВ «Южтехмонтаж» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Сільгосп-Центр» ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 27.07.2012 р. № 865, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 31.07.2012 р. № РН-000084 та податкова накладна від 31.07.2012 р. № 22.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС надійшов акт від 31.10.2012 р. № 42/22-7/37502704 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сільгосп-Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., згідно якого встановлено, що у ТОВ «Сільгосп-Центр» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність його господарських операцій. Отже, правочини, здійснені ТОВ «Сільгосп-Центр» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Взаємовідносини позивача з ПП «Далмата ЛТД» ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі купівлі-продажу від 02.08.2012 р. № 893, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - горох 3 класу урожаю 2012 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 02.08.2012 р. № PH-0000015 та податкова накладна від 02.08.2012 р. № 15.

- договорі купівлі-продажу від 03.08.2012 р. № 911, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - горох 3 класу урожаю 2012 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 03.08.2012 р. № PH-0000018, від 06.08.2012 р. № PH-0000017; податкові накладні від 03.08.2012 р. № 18, від 06.08.2012 р. № 17.

- договорі купівлі-продажу від 06.08.2012 р. № 915, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткова накладна від 06.08.2012 р. № PH-0000020 та податкова накладна від 06.08.2012 р. № 20.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надійшов акт від 17.01.2013 р. № 43/22-225/34992750 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ДАЛМАТА ЛТД» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за періоди серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року та контрагентами-покупцями, згідно якого встановлено відсутність у серпні, вересні, жовтні, листопаді 2012 року господарської діяльності підприємства, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання нікчемних (недійсних) цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Джем» ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 23.08.2012 р. № 1003, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2011 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 24.08.2012 р. № PH-0000097, від 24.08.2012 р. № РН-0000096, від 28.08.2012 р. № РН-0000100; податкові накладні від 24.08.2012 р. № 96, від 24.08.2012 р. № 97, від 28.08.2012 р. № 100.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надійшов акт від 20.12.2012 р. №943/22-200/32754877 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Джем» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ «ДНС ТРАСТ» та контрагентами - покупцями за серпень 2012 року, контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період вересень 2012 року, згідно якого встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим вбачається факт укладання безтоварних операцій. Отже, правочини, здійснені ТОВ «ДЖЕМ» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Укрзерногруп» ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 25.04.2012 р. № 03М12, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - олію соняшникову нерафіновану 1 класу, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 26.04.2012 р. № PH-0000259, від 29.04.2012 р. № РН-0000270, від 26.05.2012 р. № РН-0000350, від 25.05.2012 р. № РН-0000346, від 17.05.2012 р. № РН-0000319, від 16.05.2012 р. № РН-0000315, від 15.05.2012 р. № РН-0000314, від 11.05.2012 р. № РН-0000307, від 09.05.2012 р. № РН-0000299; податкові накладні від 26.04.2012 р. № 70, від 29.04.2012 р. № 78, від 09.05.2012 р. № 15, від 11.05.2012 р. № 25, від 15.05.2012 р. № 32, від 16.05.2012 р. № 33, від 17.05.2012 р. № 39, від 25.05.2012 р. № 63, від 26.05.2012 р. № 67.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Солом'янському районі м. КиЄва ДПС надійшов акт від 30.01.2013 р. №171/22.3-17/36854165 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрзерногруп» з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., згідно якого встановлено відсутність у підприємства трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Агро-Респект» ґрунтувалися на наступних договорах:

- договорі купівлі-продажу від 21.08.2012 р. № КПA - Z0193, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2012 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 26.08.2012 р. № a-00000011, від 24.08.2012 р. № a-00000010, від 23.08.2012 р. № a-00000009; податкові накладні від 26.08.2012 р. № 187, від 24.08.2012 р. № 163, від 23.08.2012 р. № 145.

- договорі купівлі-продажу від 07.08.2012 р. № КПА - Z0154, за яким контрагент як продавець зобов'язується продати товар - сою урожаю 2012 року, а позивач як покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, контрагентом виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні від 20.08.2012 р. № a-00000008, від 18.08.2012 р. № a-00000007, від 16.08.2012 р. № a-00000006, від 15.08.2012 р. № a-00000005, від 09.08.2012 р. № a-00000003, від 08.08.2012 р. № a-00000002; податкові накладні від 08.08.2012 р. № 15, від 09.08.2012 р. № 27, від 15.08.2012 р. № 82, від 16.08.2012 р. № 100, від 18.08.2012 р. № 118, від 20.08.2012 р. № 119.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС надійшов акт від 25.10.2012 р. № 1719/22-00/38085473 про результати позапланової перевірки ТОВ «Агро-респект» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2012 року, згідно якого встановлено, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, відсутні складські приміщення та автотранспорт, а здійснені ним господарські операції не підтверджені з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання операцій з постачання товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів господарської діяльності. Отже, правочини, здійснені ТОВ «Агро-респект» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Податковим органом надано оцінку викладеному та зроблено висновок, що господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами-постачальниками не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, усі укладені контрагентами позивача договори не спричиняють реального настання правових наслідків і є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення, а складені ними первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій.

Крім того, в ході проведення перевірки, відповідачем встановлено, що позивач з ТОВ «Маслоекстракционний завод Юг Руси» (резидент Російської Федерації) уклали договір позики від 17.02.2012 р., згідно якого позивач отримав від контрагента у тимчасове користування до 01.05.2014 р. грошові кошти в сумі 10 000 000,00 дол. США під 9,8% річних.

Відповідно до наданих до перевірки документів, витрати на оплату відсотків за користування коштами контрагента за зазначеним договором, віднесені позивачем до складу валових витрат підприємства.

В той же час, перевіркою встановлено, що позивач також укладав договори на надання поворотної фінансової допомоги.

На підставі аналізу зазначених операцій, відповідач дійшов висновку про те, що позивач систематично надає підприємствам-контрагентам поворотну фінансову допомогу, а не здійснює погашення кредитних коштів, що свідчить про використання кредитних коштів не в межах господарської діяльності підприємства в розмінні вимог податкового законодавства. Таким чином, укладені договори не несуть наслідків отримання прибутку.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 26.03.2013 р. № 158/1-22-80-37641298, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Декларації) всього на суму 3 832 004,00 грн., у тому числі за грудень 2012 року у сумі 3 832 004,00 грн.; п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періодів, що перевірявся, на загальну суму 1 249 450,00 грн., у тому числі за жовтень 2012 року в сумі 734 058 грн., за листопад 2012 року в сумі 515 392,00 грн.; п.138.1., п.138.2. ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139, пп.14.1.36. п.14.1. ст.14, пп.140.1.6. п.140.1. ст.140 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на суму 5 319 095,00 грн., в тому числі за І квартал 2012 року на суму 708 106,00 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 2 942 232,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 1 645 659,00 грн., за ІV квартал 2012 рок на суму 23 098,00грн.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки залишені без змін, a заперечення - без задоволення.

На підставі акта перевірки від 26.03.2013 р. № 158/1-22-80-37641298, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 11.04.2013 р. № 0003502280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1249450,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 312363,00 грн.; від 11.04.2013 р. № 0003512280, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 3832004,00 грн.; від 11.04.2013 р. № 0003522280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4977502,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1244376,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не було відображено.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Аналогічну позицію підтримує й Вищий адміністративний суд України, зокрема, у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 та численній судовій практиці.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України К-1470/09 від 15.04.2009 також викладено правову позицію з вказаного питання, а саме те, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що вчинення правочинів (укладення договорів), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків. Зазначена обставина відповідачем взагалі не досліджувалась, посадові особи сторін правочину з цього приводу не опитувались, а висновки про нікчемність правочинів, сформовані відповідачем є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, приймаються судом критично та до уваги не приймаються.

На момент вчинення правочинів, на яких ґрунтувалися взаємовідносини позивача з контрагентами, а також під час здійснення господарських операцій, згідно даних ЄДРПОУ контрагенти були зареєстровані в податкових органах як платники ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки них не внесено відповідних змін.

Згідно положень інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, у разі якщо на час здійснення господарських операцій, якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість, постачальники були включені до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, слід зазначити, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків у податкових деклараціях.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні визначено, що державним податковим інспекціям, надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках-коштів, одержаних без установлених законом підстав,а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Також, статтею 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не самостійно визнавати їх нікчемними.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 Кодексу).

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.44.1. ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані недійсними в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентами відповідними первинними документами, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства та права на отримання податкового кредиту.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі актів перевірок контрагентів, оскільки, інформація, викладена в зазначених документах була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки відповідача щодо систематичного надання позивачем підприємствам-контрагентам поворотної фінансової допомоги, замість погашення кредитних коштів за договором від 17.02.2012 р., що, на думку відповідача, свідчить про використання кредитних коштів не в межах господарської діяльності підприємства в розмінні вимог податкового законодавства, судом сприймаються критично та до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1046, ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, зa договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, позивач отримав від контрагента позику для здійснення господарської діяльності, при цьому, а ні договором, а ні законодавством, не обмежується право використання позичених коштів. Тобто, підприємство має право використовувати отримані кошти під час здійснення господарської діяльності на власний розсуд - на закупівлю товарів, оплату отриманих послуг, адміністративні витрати підприємства, в тому числі надавати поворотну фінансову допомогу іншим контрагентам, у порядку встановленому Кодексом.

Відповідно до п.138.1.ст.138 Кодексу, до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема, відносяться інші витрати, визначені згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, п.138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 Кодексу.

Згідно пп.138.10.5. п.138.10. ст.138 Кодексу, до складу інших витрат включаються, крім іншого, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Враховуючи вищевикладені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат підприємства витрати на оплату процентів за користування позикою за договором від 17.02.2012 р. в сумі 1 314 575 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем в акті перевірки не наведені контрагенти та конкретні договори надання поворотної фінансової допомоги з використанням коштів, отриманих позивачем за договором позики від 17.02.2012 р., що свідчить про їх не дослідження відповідачем під час перевірки.

В той же час, згідно доводів позивача, перевіряючим надавались письмові пояснення стосовно надання таких допомог та джерел їх фінансування, а також картки рахунків по договорам поворотних фінансових позик, що підтверджує надання зазначених допомог виключно з коштів статутного капіталу (40 млн. грн..).

Відповідачем не надано суду пояснень, а також належних і допустимих доказів, якими б спростовувались такі доводи позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача від 11.04.2013 р. №№ 0003502280, 0003512280, 0003522280.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігрейн Агро» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.04.2013 р. № 0003502280.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.04.2013 р. № 0003512280.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.04.2013 р. № 0003522280.

Судові витрати в сумі 2 294,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігрейн Агро" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій